ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/60

17.03.08

За позовом   Закритого акціонерного товариства «Оболонь»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза –Трейд»

про                 стягнення  8 010,92 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:              Вознюк В.А. –предст. за довір. № 56/0/25-07 від 11.06.2007р.;

Від відповідача: не з’явились.  

          

В судовому засіданні 17.03.2008р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

                         

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Оболонь»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза –Трейд»про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 8 010,92 грн. у зв’язку з несплатою заставної вартості тари та стягнення судових витрат.  

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо повернення зворотної тари у встановлені строки не виконав, заставну вартість тари не сплатив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2008р. було порушено провадження у справі № 35/60, розгляд справи призначено на 12.02.2008р.

          У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на курсах підвищення кваліфікації суддів в Академії суддів України, розгляд справи № 35/60, призначеної до слухання 12.02.2008р., було перенесено на 05.03.2008р.

          26.02.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

          В судовому засіданні 05.03.2008р. представником позивача були надані документи до матеріалів справи та для огляду суду.

          Відповідач в судове засідання 05.03.2008р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/60 від 05.03.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.03.2008р.

          В судовому засіданні 17.03.2008р. представником позивача була надана суду заява про збільшення позовних вимог та письмові пояснення по справі.

          Відповідач в судове засідання 17.03.2008р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив.

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 17.03.2008р. ані відповідач, ані його представники не з’явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

   ВСТАНОВИВ:

01 березня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Оболонь»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квіза –Трейд»(далі відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу продукції  № 4 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1. розділ І), продавець зобов’язаний виготовляти і продавати продукцію, а покупець –зобов’язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 8 розділу ІІ Договору, покупець зобов’язаний повертати продавцю пляшку (якщо пляшка зворотна) – 98 % від оставленої кількості; кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони –100%.

Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше: 18 діб –для літніх місяців (червень –серпень); 21 добу –для весняних та осінніх місяців (березень –травень та вересень –листопад відповідно); 26 діб –для зимових місяців (грудень –лютий), вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.

В разі неповернення покупцем зворотної тари або купівлі тари, покупець сплачує на користь продавця заставну вартість тари та податок на додану вартість (ПДВ), обов’язково вказуючи в платіжному дорученні –«за відвантажену тару з урахуванням ПДВ, або оформляє протоколом взаємозаліку (п. 13 розділ ІІІ Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар разом зі зворотною тарою, що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 28.09.2006р по 13.10.2006р. (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач взяті на себе згідно Договору зобов’язання щодо сплати за поставлений товар та повернення зворотної тари у встановлені строки належним чином не виконав.

У зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 174 041,38 грн., з яких 137 287,78 грн. –заборгованість за поставлену продукцію; 36 753,60 грн. – вартість зворотної тари, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару на 01.02.2007р. (копія в матеріалах справи).  

Відповідач платіжним дорученням № 19852 від 23.02.2007р. здійснив оплату в розмірі 166 030,46 грн., погасивши заборгованість за продукцію. У зв’язку з чим виникла переплата за продукцію в розмірі 28 742,68 грн.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Договору, при наявності заборгованості покупця за відвантажену продукцію, всі перерахування коштів покупця, в першу чергу, зараховуються в рахунок погашення попередніх боргів покупця, в другу чергу, в рахунок погашення поточних боргів покупця, а при відсутності попередніх та поточних боргів платежі покупця зараховуються як попередня оплата за продукцію.

З огляду на зазначене, переплата за продукцію в сумі 28 742,68 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення боргу відповідача за зворотню тару.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 010,92 грн.

В процесі розгляду справи позивачем була надана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 8 010,92 грн. –боргу, 1 751,99 грн. –збитків від інфляції та 255,47 грн. –3% річних, всього –10 018,38 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на наступне.

За твердження відповідача, договір, на який посилається позивач, не відноситься до товарно-транспортних накладних, які додані до позовної заяви, з огляду на те, що сума поставленого товару не збігається з ціною договору.

Крім того, відповідач зазначає, що між сторонами не було визначено вартості заставної тари, яка має бути повернута та не підписано жодного прейскуранту.      

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст Договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідача на те що, договір не відноситься до товарно-транспортних накладних, які додані до позовної заяви, у зв’язку з тим, що сума поставленого товару не збігається з ціною договору, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 розділу І Договору, загальна вартість останнього визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії продукції, визначеної в супровідних документах.

Стосовно заперечень відповідача про те, що сторонами не було визначено вартості заставної тари, яка має бути повернута, суд вважає останні безпідставними та необґрунтованими, оскільки, пунктом 2 розділу ІІ Договору сторонами було погоджено, що заставна ціна на тару зазначається в товарно-транспортних накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання за Договором № 4 від 01.03.2006р. щодо сплати заставної вартості тари не виконав.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати заставної вартості тари.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано відповідачу збитки від інфляції в розмірі 1 751,99 грн. та 3% річних –255,47 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  8 010,92 грн. –боргу, 1 751,99 грн. –збитків від інфляції, 255,47 грн. –3% річних, всього –10 018,38 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза –Трейд»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, п/р 26003380691821 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, код ЄДРПОУ 30437110) на користь Закритого акціонерного товариства «Оболонь»(04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, п/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ «Укрінбанк», МФО 322993, код ЄДРПОУ 05391057), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 8 010,92 грн. (вісім тисяч десять гривень 92 коп.) –заборгованості за Договором купівлі-продажу продукції № 4 від 01.03.2006р., 1 751,99 грн. (одну тисячу сімсот п’ятдесят одну гривню 99 коп.) –збитків від інфляції, 255,47 грн. (двісті п’ятдесят п’ять гривень 47 коп.) –3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:24.03.2008р.