Справа № 2-6095/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого  -   судді Лозинської М.І.,

при секретарі – Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в:

В вересні 2011 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 12 006,25 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу –430,14 грн., посилаючись на те, що відповідач є споживачем теплової енергії, яку постачає позивач на відплатній основі відповідно до чинного законодавства. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 124,36 грн. –судового збору та 30 грн. –витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи. Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує заборгованість за спожиту електричну енергію, то позивач змушений звернутися до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача суму вказаної заборгованості.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов в частині стягнення з нього 3 % річних, інфляційної  складової боргу та судових витрат, понесених позивачем. Щодо позовних вимог про  стягнення з нього боргу  за користування тепловою енергією в розмірі 12 006,25 грн.  ОСОБА_1 просив суд відмовити в зв’язку з повним погашенням заборгованості, про що надав відповідну квитанцію.

Суд,вислухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.09.2001 р. між ПАТ «Київенерго»та ОСОБА_1 було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до зазначеного договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -  в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Пунктом 2 додатка № 4  до договору визначено, що споживач щомісяця з 12 до 15 числа самостійно отримує у районному відділенні теплозбуту оформлену позивачем табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого станом на червень 2011 року за особовим рахунком відповідача  заборгованість за використану теплову енергію становить 12 006,25 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу (а.с. 9).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до квитанції № КП9171/1 від 28.09.2011 р., яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1  сплатив суму боргу за користування тепловою енергією в розмірі 12 006,25 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав покладеного на нього законом обов’язку щодо своєчасності оплати за спожиту електричну енергію, враховуючи сплату відповідачем заборгованості в розмірі 12 006,25 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу на суму 430,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 88 ЦПК України судові витрати в сумі 124,36 грн. судового збору та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 30 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 509,526,625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-215, 223, 294  ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України №        1357 від 26.07.1999 року «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», , суд –

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 3 % річних та інфляційну складову боргу   в сумі 430 (чотириста тридцять) грн. 14 коп.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»судовий збір в сумі 124,36 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 30 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: