Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-1193/11

Р І Ш Е Н Н Я

28.10.2011м. Полтава

28 жовтня 2011 року Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.

при секретарі:          Жолонці О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки належних виплат при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки належних виплат при звільненні.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 13 вересня 2007 року по 21 січня 2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. За час перебування у трудових відносинах він неодноразово працював у вихідні дні на підставі відповідних наказів. В день його звільнення з ним не була проведена компенсація в грошовій формі за роботу у вихідні дні і тому він неодноразово звертався як до відповідача так і до прокуратури та інспекції праці та інших контролюючих органів із заявами про вжиття заходів, щодо проведення компенсації за роботу у вихідні дні. Лише 19 травня 2011 року на його картковий рахунок були зараховані грошові кошти і тому він просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виплат належних йому при звільненні в сумі 43260 гривень 75 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 6650 гривень.

Позивач та його адвокат у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та відповідно просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі та надав письмові заперечення в яких виклав свою правову позицію.  

Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши докази у справі, заслухавши сторони, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 353 від 13 вересня 2007 року, був прийнятий на посаду провідного юрисконсульта відділу роботи з проблемними активами Центрального регіонального Управління по роботі з проблемними активами в Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».

Згідно наказу відповідача № 459 від 24 листопада 2008 року, був переведений на посаду заступника начальника відділу примусового стягнення Центрального управління зі стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів.

Згідно наказу № 16 від 14 січня 2011 року був, звільнений із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України з 21 січня 2011 року.

Згідно зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року відповідач 18 грудня 2009 року змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

За час перебування у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_1 неодноразово на підставі наказів працював у вихідні дні.

18 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до виконуючого обов’язки голови правління відповідача в якій прохав провести йому компенсацію за роботу у викидні дні у грошовій формі у подвійному розмірі, як того передбачає ст.72 КЗпП України.

21 лютого 2011 року ОСОБА_1 повторно звернувся з письмовою заявою до виконуючого обов’язки голови правління відповідача в якій наполягав провести виплату всіх належних йому сум при звільненні, в тому числі провести грошову компенсацію за роботу у вихідні дні. Також у відповідності до вимог ст.116 КЗпП України прохав повідомити його письмово про нараховані суми належні йому при звільненні.

08 квітня 2011 року ОСОБА_1 втретє звернувся до голови правління відповідача з письмовою вимогою в якій прохав задовольнити його попередні заяви, провести компенсацію за роботу у вихідні дні та надати йому у відповідності до вимог ЗУ «Про звернення громадян» відповіді на його заяви.

Також 08 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Генеральної прокуратури України та прокурора Червонозаводського району м.Харкова в яких прохав розібратися із даною ситуацією, вжити заходів прокурорського реагування та зобов’язати відповідача провести йому компенсацію за роботу у вихідні дні та притягнути до відповідальності винних працівників за порушення законодавства про працю та вимог ЗУ «Про виконавче провадження» стосовно не надання йому жодної відповіді на його звернення.

Прокуратурою Червонозаводського району м.Харкова за результатами перевірки по заяві ОСОБА_1 05 травня 2011 року винесено припис виконуючому обов’язки голови правління АТ «УкрСиббанк», а також винесено постанову про порушення дисциплінарного провадження відносно посадової особи з вини якої сталося дане порушення та відповідно притягнуто її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до акту перевірки № 20-01-609/1011 від 24 травня 2011 року проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області встановлено, що адміністрацією відповідача не дотримані вимоги ст.72 КЗпП України в частині своєчасного надання додаткового дня відпочинку або оплати у подвійному обсязі за роботу у вихідний день ОСОБА_1, а також порушені вимоги ст.116 КЗпП, а саме не повідомлення ОСОБА_1 про нараховані суми, належні йому при звільненні в день звільнення.

24 травня 2011 року Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області винесено в.о. голови правління АТ «УкрСиббанк» Панову С.М. припис № 20-01-609/1011-0908 відповідно до якого останнього зобов’язано привести у відповідність до вимог ст.72 КЗпП України питання щодо своєчасного надання працівникам додаткового дня відпочинку за роботу у вихідний день або оплати даної роботи у подвійному обсязі. Також зобов’язано усунути порушення вимог ст.116 КЗпП України та надати ОСОБА_1 інформацію, щодо нарахованих сум, належних йому при звільненні.

Частина 1 ст.72 КЗпП України передбачає, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Частина 1 ст.116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Встановлено, що ОСОБА_1В за час перебування у трудових відносинах з відповідачем не надано додаткових днів відпочинку за роботу 11 жовтня 2008 року, 02 листопада 2008 року, 08 листопада 2008 року, 09 листопада 2008 року, 02 січня 2009 року, 03 січня 2009 року, 07 січня 2009 року, 10 січня 2009 року, 07 лютого 2009 року та 08 лютого 2009 року.  Також в день звільнення ОСОБА_1 відповідачем не здійснено компенсацію у грошовій формі за роботу у вищезазначені дні.

ОСОБА_1 було здійснено компенсацію у грошовій формі за роботу 11 жовтня 2008 року, 02 листопада 2008 року, 08 листопада 2008 року, 09 листопада 2008 року, 02 січня 2009 року, 03 січня 2009 року, 07 січня 2009 року, 10 січня 2009 року, 07 лютого 2009 року та 08 лютого 2009 року шляхом перерахування грошових коштів на його картковий рахунок лише 19 травня 2011 року на підставі наказу № 180-ВК від 10 травня 2011 року.

Суд ставиться критично до заперечень відповідача в яких він посилається на те, що зі сторони ОСОБА_1 не надходило письмових заяв, щодо надання додаткового дня відпочинку або компенсації за роботу у вищезазначені вихідні дні. Обов’язок відповідача провести компенсацію за роботу у вихідний день при звільненні також закріплено в колективному договорі, укладеному між адміністрацією і трудовим колективом ПАТ «УкрСиббанк»  у 2010 році.   

Таким чином судом встановлено, що саме з вини відповідача не було здійснено компенсацію ОСОБА_1 за роботу у вихідні дні в грошовій формі.

Частина 1 ст.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 369,75 гривень, що підтверджується довідкою відповідача від 21 лютого 2011 року.

          Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за період з 22 січня 2011 року по 18 травня 2011 року в сумі 43260 гривень 75 копійок.

Частина 1 ст.88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Пункт 2 частини 3 статті 79 ЦПК України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Частина 1 ст.12 ЦПК України передбачає, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Судом допущено до даної справи адвоката ОСОБА_3 в якості особи, яка надає правову допомогу.  

Частина 1 ст.84 ЦПК України передбачає, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, а частина 2 цієї ж статті передбачає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до постанови КМ України № 590 від 27 квітня 2004 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», встановлено граничний розмір на компенсацію витрат на правову допомогу з розрахунку 40 % від ставки мінімальної заробітної плати за одну годину роботи.

Розмір витрат, понесених на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_3 становить 6650 гривень. З розрахунку 350 гривень (вартість однієї години) х на 19 (кількість годин наданих послуг). Надання даних послуг та їх розмір підтверджується договором про надання правової допомоги та актом виконаних робіт укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3, а також квитанціями на здійснення касових операцій.  

          Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_1 також підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6650 гривень.

На підставі вищевикладеного,  керуючись ст.72, 116-117 КЗпП України, ст.ст.3-4, 10, 12,  15, 60, 79, 84, 88,  157, 208, 212-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки належних виплат при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплат належних сум при звільненні у розмірі 43260 гривень 75 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6650 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь держави судовий збір у розмірі 432 гривні 60 копійок та витрати на ІТЗ розгляду судової справи у розмірі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави   Р. І. Тимчук