ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11:16

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»

до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України  

про визнання нечинним пункту ліцензії № 239922

                                                  При секретарі судового засідання Демиденко К.А.

Представники:

Від позивача: Ременяк В.С., представник за довіреністю б/н від 14.09.2007 року.

Від відповідача: Волотовська Н.О., представник за довіреністю №1036/12 від 31.01.2008 року.

26.02.2008  року о 11:16 в судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України  про визнання нечинним пункту «строк дії ліцензії»ліцензії серії АА № 239922, виданої 15.10.2002 року на право здійснювати страхову діяльність у частині закінчення строку дії 24.04.2007 року щодо провадження страхової діяльності у формі обов'язкового медичного страхування.

Державна акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам (ДАСК «Укрінмедстрах») створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.1997 року № 79, та зареєстрована 02.04.1997 року за №1074120000000867.

В 2002 році на виконання вимог Закону України «Про страхування» найменування ДАСК «Укрінмедстрах»було змінено на закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам».

В 2004 році до Статуту закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»було додано скорочене найменування - Закрите акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(Зміни № 4 до Статуту затверджені Рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Укрінмедстрах»(Протокол № 4 від 27.08.2004 року), зареєстровані Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.10.2004 року, номер запису 1074105000100867).

25.04.1997 року позивач отримав ліцензію № 1000/982 на право здійснювати страхову діяльність у формі добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я) та страхування здоров'я на випадок хвороби та у формі обов'язкового медичного страхування, що здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.1997 року №79.

Термін дії ліцензії № 1000/982, визначений Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, складав 10 років.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»08.11.2001 року бланк ліцензії № 1000/982 позивача було замінено на новий бланк ліцензії серії АА № 124769 на страхову діяльність у формі добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я) та страхування здоров'я на випадок хвороби та у формі обов'язкового медичного страхування, що здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України»від 28.01.1997  року №79.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(в редакції від 24.04.2002 року) ліцензія серії АА № 124769 була переоформлена в зв'язку із зміною найменування ліцензіата. Замість ліцензії серії АА № 124769, 15.10.2002 року позивачеві було видано новий бланк ліцензії серії АА№ 239922.

12.04.2007 року позивач звернувся з листом до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держпідприємництво України), з проханням роз'яснити чи розповсюджується дія пункту ліцензії «строк дії ліцензії»лише на добровільне страхування або на добровільне та на обов'язкове страхування (лист від 12.04.2007 року № 01-1681).

17.04.2007 року позивачем було отримано лист Держпідприємництва України №2778. Зазначеним листом було роз'яснено, що право позивача здійснювати страхову діяльність у формі обов'язкового страхування (обмежується строком дії ліцензії; цей строк встановлений у відповідному пункті «строк дії ліцензії», бланк ліцензії серії АА № 239922 від 15.10.2002 року.

Позивач вважає, що пункт «строк дії ліцензії», зазначений у бланку ліцензії серії АА № 239922 від 15.10.2002 року не відповідає положенням законодавства України та порушує права позивача, визначені законодавчими актами України на здійснення страхової діяльності у формі обов'язкового медичного страхування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.07 року відкрито провадження в адміністративній справі №33/50-А та призначено попереднє судове засідання на 15.05.07 року на 11:45.

Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду від 25.04.2007 року клопотання закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію пункту “строк дії ліцензії”ліцензії серії АА № 239922, виданої закритому акціонерному товариству “Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” 15.10.2002 року у частині закінчення строку дії вказаної ліцензії 24.04.2007 року щодо провадження страхової діяльності у формі обов’язкового медичного страхування (здійснюється відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 28.01.97 року №79 “Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України”), а в частині клопотання щодо заборони Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України застосовувати до закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" та посадових осіб закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" заходів впливу, передбачені п.п. 1п.1 ст. 41 та п.1 ст.43 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" до вирішення спору по суті, відмовлено.

13.06.2007 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшов відзив якому відповідач не визнає адміністративний позов  та просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача у зв’язку з тим, що ліцензія на проведення страхової діяльності видана на термін дії десять років, строк дії ліцензії закінчився 24.04.2007 року. Підпунктом 1.1 Розпорядження №40, яке визначає особливий порядок отримання Страховиком ліцензії на право здійснення діяльності у сфері страхування ліцензію визначено як документ державного зразка, який засвідчує право фінансової установи здійснювати страхову діяльність з конкретного виду страхування протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відповідно до пункту 1.55 Розпорядження ліцензія на здійснення страхової діяльності є безстроковою. Отже, правовими нормами Розпорядження 40 визначено, право фінансової установи Страховика (здійснювати) страхову діяльність за умови наявності у нього ліцензії та при дотримані ним вимог законодавства України. Так, Розділом 3 Розпорядження №40 визначено, що ліцензії на здійснення страхової діяльності надаються Страховику (позивачу) на підставі його звернення (зави) та ряду інших документів визначених Розпорядженням. 19.03.2007 року позивач звернувся до Держфінпослуг у встановленому законом порядку з проханням надати йому ліцензію на здійснення страхової діяльності з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам на території України. 02.04.2007 року відповідачем за результатами розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення №267-к про відмову у видачі ліцензії позивачу на здійснення страхової діяльності з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам на території України. Як вбачається з рішення №267-к, підставою для відмови у видачі ліцензії є відсутність в статті 7 Закону України „Про страхування" такого виду діяльності як „надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам, що перебувають на території України". Рішення Держфінпослуг про відмову у видачі ліцензії від 02.04.2007 року №267-к позивачем не оскаржувалось. Отже, позовні вимоги товариства про визнання не чинним пункту «строку дії ліцензії»ліцензії серії АА №239922 виданої 15.10.1002 року замість ліцензії серії АА № 124769 є безпідставними, оскільки позивач просить скасувати положення дозвільного документу, нечинність якого ним визнана. Однак, позивач оскаржує до суду не дії відповідача, а зміст документу щодо строку його дії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2007 року в задоволені апеляційної скарги ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з наданням експертної медичної допомоги іноземним громадянам" відмовлено, а Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.04.2007 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду м. Києва 04.02.2008 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.02.2008 року.

12.02.2008 року розгляд справи № 33/50-А відкладено на 26.02.2008 року у зв’язку з клопотанням представника відповідача.

Також, 18.02.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшли заперечення на відзив в яких позивач не погоджується з правовою позицією відповідача та твердженнями щодо необхідності оскаржувати рішення відповідача.

В судовому засіданні 26.02.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив визнати нечинним пункт «строк дії ліцензії»ліцензії серії АА № 239922, виданої 15.10.2002 року Міністерством фінансів України у частині закінчення строку дії вказаної ліцензії 24.04.2007 року щодо провадження страхової діяльності у формі обов'язкового медичного страхування та зобов'язати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України видати закритому акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»окрему ліцензію на страхову діяльність у формі обов'язкового медичного страхування та викласти пункт такої ліцензії «строк дії ліцензії - з 24.04.1997 року –безстроково».

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні 26.02.2008 року оголошена вступна та резолютивна частина Постанови.

Згідно   приписів статті 2 Кодексу  адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного судочинства  є захист прав та інтересів  юридичних осіб у сфері  публічно-правових відносин від порушень з боку органів  державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в  тому числі на виконання делегованих  повноважень.

Право на оскарження нормативно-правового акта, відповідно до приписів статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України,  мають особи, щодо яких його застосовано.

Таким чином, право на звернення до суду з позовом має  певне коло суб’єктів при цьому, це звернення  здійснюється з метою  захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також  порушення ним прав та захищених законом інтересів  підприємства чи організації.

Ліцензування страхової діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про страхування»та Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28.08.2003 року.

Статтею 1 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" дано визначення ліцензії як документу державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 4 квітня 2003 року N 292/2003 визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»від 15.12.1999  року № 1573/99 Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю було ліквідовано, а його функції були покладені на Міністерство фінансів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування»від 14.11.2000  року № 1698 Міністерство фінансів України було визначено як орган ліцензування страхової діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 року страхові компанії визначені фінансовими установами, а послуги в сфері страхування відповідно до статті 4 цього закону віднесені до фінансових послуг.

Згідно статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»державне регулювання страхової діяльності здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Указом Президента України «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України»від 11.12.2002 року № 1153/2002 було утворено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послу України як спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами страхової діяльності.

Компетенція Держфінпослуг визначається Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженим Указом Президента України від 04.04.2003 року N 292/2003.

Згідно підпункту 8 п. 4 зазначеного Положення Держфінпослуг здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням.

Відповідно до п. 2 ст.10 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземцям та особам без громадянства, що тимчасово перебувають на території України (крім тих, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні), медична допомога надається у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 10 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України»від 28.01.1997  року № 79 та Постанова «Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України»від 17.09.1997 року № 1021.

Як вбачається з адміністративного позову, предметом оскарження є пункт «строк дії ліцензії»ліцензії серії АА № 239922, виданої Позивачеві 15.10.2002 року, в порядку переоформлення.

Як було зазначено дозвіл, оформлений у вигляді ліцензії № 1000/982 на право здійснювати страхову діяльність у формі добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я) та страхування здоров'я на випадок хвороби та у формі обов'язкового медичного страхування, що здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.1997 року №79, була видана позивачеві 25.04.1997 року

У 2001 році в зв'язку з прийняттям Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»бланк ліцензії № 1000/982 Позивача було замінено на новий бланк ліцензії серії АА № 124769.

У 2002 році відповідно до статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(в редакції від 24.04.2002 року) бланк ліцензії серії АА. № 124769 було переоформлено в зв'язку із зміною найменування позивача. Замість бланку ліцензії серії АА № 124769, позивачеві було видано новий бланк ліцензії серії АА№ 239922.

На момент видачі Позивачеві ліцензії № 1000/982 на право здійснювати страхову діяльність у формі добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я) та страхування здоров'я на випадок хвороби та у формі обов'язкового медичного страхування, що здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.1997 року №79, ліцензування страхової діяльності здійснювалось відповідно до:

•          Закону України «Про страхування»в редакції від 11.04.1996 року,

•          Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 17.05.1994  року

•          Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України, затвердженої спільним наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю № ЛП - 18/78 від 15.07.1996 року, надалі - Інструкція.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а саме  ст.13 передбачено перелік відомостей, які має містити ліцензія, а саме: на території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

Враховуючи, що зазначена норма передбачає наявність чіткого зазначення строку дії ліцензії необхідно приймати до уваги спеціальний Закон, який безпосередньо регулює відносини страхування. Так у ст. 38 Закону України «Про страхування»зазначено, що уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування. Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії.    

Таким чином, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України видавши позивачу ліцензію 15.10.2002 року в порядку переоформлення (у зв’язку з необхідністю введення нових бланків серії АА та заміни назви позивача) в порушення норм чинного законодавства безпідставно обмежила термін дії ліцензії серії АА № 239922 вказавши чіткий строк її дії до 24.04.2007 року.

З приводу заперечення відповідача щодо того, що у судовому порядку має оскаржуватись не зміст ліцензії, а дії відповідача (рішення) суд зазначає наступне.    

Термін "акт" означає дію, вчинок, а також документ, виданий (прийнятий) уповноваженим на це органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Згідно статті 14 Господарського кодексу України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Аналогічне визначення терміну «ліцензія»міститься у статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до якого ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Індивідуальними визнаються акти, які породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»передбачено, що ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, а орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності, тобто для видачі, переоформлення та анулювання ліцензій.

Статтею 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»передбачено, що ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Крім того, положення Ліцензійних умов провадження страхової діяльності також свідчать про те, що офіційним документом, який дає страховій компанії право на здійснення страхової діяльності є ліцензія, оскільки рішення про видачу ліцензії не надсилається заявникові. Заявник дізнається про прийняття рішення з повідомлення (п. 4.10 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності); Держфінпослуг оформлює ліцензію лише за умови надання заявником документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, (п. 4.14 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності); інформація про страховика вноситься до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України після видачі фінансовій установі ліцензії на право проведення конкретних видів страхування, а не прийняття рішення про її видачу (п. 4.16 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності).

Відповідно до викладеного вище, ліцензія є правовим актом індивідуальної дії, а отже відповідно до частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України може бути скасована або визнана нечинною повністю або частково в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, факти встановлені судом та враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним пункт «строк дії ліцензії»ліцензії серії АА № 239922, виданої 15.10.2002 року закритому акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(ЄДРПОУ 24745673) Міністерством фінансів України у частині закінчення строку дії вказаної ліцензії 24.04.2007 року щодо провадження страхової діяльності у формі обов'язкового медичного страхування.

3. Зобов'язати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України видати закритому акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»окрему ліцензію на страхову діяльність у формі обов'язкового медичного страхування та викласти пункт такої ліцензії «строк дії ліцензії - з 24.04.1997 року –безстроково».

4. Стягнути з Державного бюджету України (за балансовим рахунком 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”. Код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ банку 101) в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 3(три) грн. 40 коп. на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(04050, м. Київ, вул. Герцена,10, код ЄДРПОУ 2474573).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                           С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту постанови 07.03.2008 року