Справа  № 2-а-9201/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.10.2011

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі –Філіппової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси  про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач  звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог, позивачем зазначено, що позивач є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач порушує право позивача на отримання на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, шляхом несплати зазначеної соціальної допомоги в повному обсязі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.08.2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії за період з 01.01.2011 року по 17.02.2011 року залишені без розгляду.

На підставі  ст. 183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження.  

          Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.   

          Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на позивача  повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси  і отримує пенсію за віком.   

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

          Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі ст. 6 названого Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року та до 19.06.2011 року), дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.

Рішенням Конституційного суду України по справі 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

При цьому у п. 6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Виходячи з того, що редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.152 Конституції України,  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законами України «Про державний бюджет на 2010 рік», «Про державний бюджет на 2011 рік»зміни до законодавства з приводу нарахування соціальної допомоги дітям війни не вносилися.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 22.05.2008) та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Одночасно суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, який набрав чинності з 19.06.2011 року, Прикінцеві положення доповнені пунктом 4, згідно якого установлено, що у 2011 році положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином, з урахуванням наведеного, приймаючи до уваги зазначенні вище зміни до нормативно-правових актів, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити частково, зобов’язавши відповідача провести перерахунок та забезпечити позивачеві підвищення до пенсії, передбачене в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством,  за період з 17.02.2011 року по 18.06.2011 року включно, за виключенням виплачених за зазначений період сум, виходячи зі змісту та меж позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо нарахування ОСОБА_1  підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, - неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 17.02.2011 року  по 18.06.2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених та отриманих позивачем сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію постанови суду направити сторонам по справі.    

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: /