ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/29 | 19.02.08 |
За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва
до Державного комітету України з державного матеріального резерву м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 9285717,36 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Гурський М.Р.
від відповідача Роздольський І.О.
СУТЬ СПОРУ :
у січні 2008 року Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 16 січня 2007 р. у справі № 45/517 між ним та відповідачем укладений договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
За умовами вказаного договору відповідач передав, а він прийняв на відповідальне зберігання в сезоні 2006 –2007 років газ, що залишився в ПСГ позивача на кінець завершення сезону зберігання 2005-2006 років у кількості 513645280 м3 газу.
Ним були понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву протягом сезону зберігання 2006-2007 років у розмірі 7088304,86 грн.
Всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені ним витрати, заборгувавши 7088304,86 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 857684,89 грн., три проценти річних з простроченої суми 145320,80 грн., пеню 698225,47 грн., штраф 496181,34 грн., а також понесені ним по справі судові витати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки між сторонами не існує договірних відносин.
У судовому засіданні 5 лютого 2008 р. оголошувалась перерва.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 16 січня 2007 р. у справі № 45/517 між сторонами по справі укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а саме зберігання в сезоні 2006 –2007 років у підземних сховищах газу 513645280 м3 природного газу.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявною у матеріалах копією вищевказаного судового рішення.
Посилання відповідача на те, що договір зберігання з позивачем не укладений, оскільки згадане рішення суду фактично не виконане та договір з його боку не підписаний, є безпідставними, оскільки суперечать вимогам ч. 2 ст. 187 ГК України.
За умовами зазначеного договору позивач прийняв на відповідальне зберігання в сезоні 2006-2007 років газ, що залишився в підземних сховищах газу зберігача на кінець завершення сезону зберігання 2005-2006 років у кількості 513645280 м3 та зобов’язався зберігати в ПСГ вказаний природний газ, а відповідач –відшкодовувати витрати позивача по його зберіганню протягом 60 днів з моменту підписання спірного договору, в період відбору газу - до 20-го числа місяця, наступного за звітним, до 20 червня 2007 року послуги по зберіганню газу, що залишився в ПСГ на момент завершення періоду відбору –15 квітня 2007 року згідно з встановленими тарифами ставками.
Тарифні ставки на зберігання природного газу визначені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 447 “Про тарифи на зберігання, закачування та відбір природного газу ДК “Укртраснгаз” від 27 квітня 2000 року та № 575 “Про затвердження тарифу на послуги зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК “Укртраснгаз” від 11 травня 2006 року та відповідно до умов п.п 4.1.1, 4.1.2, 4.2.1, 4.2.2, 4.3.1, 4.3.2 договору тарифна ставка на зберігання газу в ПСГ у період з 16 квітня -31 травня 2006 р. встановлена у розмірі 6 грн. з урахуванням ПДВ 1 грн. за 1000 м3 газу, з 1 червня 2006- 15 квітня 2007 років в розмірі 21,60 з урахуванням ПДВ 3,60 грн. за 1000 м3 газу, на відбір та закачування газу з 16 квітня -31 травня 2006 року в розмірі 3 грн. з урахуванням ПДВ 0,50 грн. за 1000 м 3 газу, з 1 червня 2006 –15 квітня 2007 років в розмірі 9 грн. з урахуванням ПДВ 1,50 грн. за 1000 м 3 газу.
Строк дії договору відповідно до умов п. 8.3 договору поширює свою дію на відносини сторін, які склалися з 16 квітня 2006 року і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги –до 20 червня 2007 року.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 36 ЦК УРСР, гл. 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.
Відповідно до умов договору позивач протягом 2005-2006 років зберігав у підземних сховищах газу 513645280 м3 природного газу та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 7088304,86 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, суду не надано.
Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.
У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 7088304,86 грн. боргу, 857684,89 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 145320,80 грн. три проценти річних з простроченої суми, 698225,47 грн. передбаченої п. 7.3 договору пені.
При цьому, суд виходить з того, що договірні умови про оплату витрат на зберігання набрали чинності з часу набрання законної сили рішенням суду про укладення спірного договору (20 лютого 2007 р.)
Сторони за спірним договором погодили інший вид відповідальності, ніж передбачений ч. 2 ст. 232 ГК України. З цих підстав вимоги про стягнення 7% штрафу від суми простроченого зобов’язання задоволенню не підлягають.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
позов Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва задовольнити частково.
Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) 7088304,86 грн. боргу, 857684,89 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 145320,80 грн. три проценти річних з простроченої суми, 698225,47 грн. пені, 23664,13 грн. витрат по оплаті державного мита, 111,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар