Справа № 22Ц-3078/11Головуючий в суді першої інстанції:ПРОЦЬ В.А.
Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі : Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов’язання,
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Надра» про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором строкового банківського вкладу.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 4426 грн. 87 коп. за понесені збитки згідно індексу інфляції4 1204 грн. 79 коп. – 3% річних; 7039 грн. 56 коп. – пені; 600 грн. витрат понесених за проведення аудиторського висновку; 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи; 51 грн. витрат на оплату судового збору; 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов’язання.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просить частково скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2011 року в частині стягнення пені в сумі 7039 грн. 56 коп., моральної шкоди в сумі 500 грн., індексу інфляції 4426 грн. 87 коп., 600 грн. витрат за проведення аудиторського висновку. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, понесені Банком у зв’язку з подачею апеляційної скарги, що складається з судового збору в сумі 51 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за укладеним договором строкового банківського вкладу (депозиту) позивач має право на відшкодування збитків у вигляді понесених збитків, згідно індексу інфляції, пені, понесених витрат за проведення аудиторського висновку та відшкодування моральної шкоди.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін.
Судом встановлено, що 21 листопада 2008 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «Надра» договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг «Турбота» (пенсіонер). Після закінчення терміну договору відповідач не виконав зобов’язання за договором та не видів позивачу вклад й належні проценти за його заявою від 23.11.2009 року посилаючись на те, що Правлінням Національного банку України з 10 лютого 2009 року призначено тимчасову адміністрацію і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців. Згодом дія мораторію була продовжена до 10.02.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунок уповноваженими органами державної влади.
Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність).
Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції, а також суми завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам, за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.
Позивачем наданий розрахунок пені за період з 22.11.2009 року по 4.02.2011 року.
Визначаючи розмір пені, суд не визначився з правомірністю нарахування пені за час дії мораторію на задоволення вимог кредитора, який був введений Постановою Національного банку України 10 лютого 2009 року відповідно до вимог ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно ч. 1ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором можу бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються ці нараховані до цього моменту проценти (ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових договорів населення» від 3 липня 1991 року (далі – Закон) «індексація» - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності громадян.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру; пенсії, соціальна допомога (сім’ям з дітьми, по безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо), стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування у разі втрати годувальника тощо (ст . 2 Закону).
Індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Таким чином, визначення в договорів грошових зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює нарахування розрахованого Державним комітетом статистики індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов’язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.
За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема на відшкодування збитків та моральної шкоди.
За умовами договору банківського вкладу сторони не передбачили таку відповідальність за порушення зобов’язань, як вимога про стягнення моральної шкоди.
Якщо за умовами договору не визначено моральну (немайнову) шкоду, як один із видів відповідальності, вона підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.
Параграфом 3 глави 71 ЦК України, яким врегульовано правовідносини, що стосуються банківського вкладу, не передбачена така форма відповідальності за прострочення виконання зобов’язання, як відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; 4) витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Позивачем наданий висновок аудиторської фірми, згідно якого були надані дані про суму пені, індексу інфляції, 3% річних, який був проведений за його власною ініціативою. Судом не було залучено дану фірму в якості експерта чи спеціаліста для проведення розрахунків. Тому витрати, понесені позивачем в частині оплати послуг аудиторської фірми не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 79 ЦПК України.
З огляду на вищевказані вимоги законодавства суд дійшов помилкового висновку, щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача понесених збитків згідно індексу інфляції, пені, відшкодування моральної шкоди та понесених витрат за проведення аудиторського висновку і в цій частині рішення суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2011 року у частині задоволення позову про стягнення інфляційних витрат, пені, витрати за проведення аудиторського висновку та відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення понесених збитків, згідно індексу інфляції в сумі 4426 грн. 79 копійок, пені в сумі 7039 грн. 56 копійок, 600 грн. понесених витрат за проведення аудиторського висновку, у відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов’язання в сумі 500 грн. відмовити.
У решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» понесені витрати за оплату судового збору в сумі 67 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :