Справа № 2-а-5211/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді –Лозинської М.І.

              при секретарі –Продан М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5-го травня  , -

В С Т А Н О В И В:

      Позивач  звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення, третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у зв’язку з відмовою у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. ст. 48,67 Закону України № 796-ХІІ„ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та зобов’язання відповідачів здійснити нарахування та виплату допомоги на оздоровлення відповідно до норм ст. ст. 48, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” з урахуванням встановленого розміру щорічної допомоги на оздоровлення, який інвалідів 2 групи, захворювання, яких пов’язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС складає п’ять мінімальних заробітних плат з 2004 року. Крім того позивач в своїй позовній заяві зазначив, що він як інвалід ІІ групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, має право на отримання разової грошової допомоги до 5-го травня, розмір якої відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»становить 8 мінімальних пенсій за віком. ОСОБА_1 провів відповідні розрахунки та вказав, що в період з 2004 року по 2011 рік відповідачі здійснювали нарахування грошових сум в менших розмірах, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 10 212,00 грн.

     Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

    В ході судового розгляду третя особа –Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат була залучена відповідачем по справі.

    Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проти позову заперечив та зазначив, що  вони діяли в межах повноважень, наданих Кабінетом міністрів України.

Управління праці та соціального захисту Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради свого представника в судове засідання не направило, хоча про час, дату та місце розгляду справи  було повідомлено належним чином.

Вислухавши позивача , представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов в межах строку звернення до суду підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

   З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС  1  категорії, інвалід 2 групи(а.с. 6,7).

  Відповідно до  ч.2 п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів  війни  належать  інваліди  з  числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали  інвалідами  внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків  Чорнобильської  катастрофи.

        Згідно ст. 72 КАС України дана обставина не потребує доказування як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

      Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янського району м. Києва  та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням провести нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 р. №796-ХІІ та разової грошової допомоги до 5-го травня у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» бо вважає, що щорічна допомога на оздоровлення та разова грошова допомога до 5-го травня йому  нараховується невірно, на що позивачу відмовили зробити перерахунок грошових коштів, пояснюючи, що вони виплачується відповідно до законодавства.

     Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, передбачене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

     Розділ 8 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає право призначення та виплати пенсій і компенсацій, особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

        Стаття 48 зазначеного закону визначає, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідам 2 групи виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

          Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно  до  5  травня інвалідам війни ІІ інвалідності виплачується разова  грошова  допомога  у  розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

           Пунктом 28 розділу II Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого позивачу призначається пенсія, було внесено зміни, зокрема, статтю 48 було викладено в новій редакції.

           Так, згідно статей 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону від 28.12.2007 року) передбачено, що одноразова компенсацiя учасникам лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС, які стали iнвалiдами внаслiдок Чорнобильської катастрофи, та сiм'ям, якi втратили годувальника iз числа осiб, вiднесених до учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорiчна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України (стаття 48) та  щорічно  до  5  травня  інвалідам  війни  виплачується разова грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України(ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

      Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, зокрема, пункт 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було викладено в новій редакції, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які були визнані такими, що не відповідають Конституції України, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, з 22.05.2008 року.

    Таким чином, внаслідок визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційним положення Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», знову набули законної сили редакції статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які діяли до внесення змін відповідним Законом.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок був визначений Постановами Кабінету Міністрів України: №1 від 03 січня 2002 року; № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 01 липня 2008 року.

Згідно роз’яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»–встановило, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і Закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року; № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 01 липня 2008 року, на які посилається відповідач, в частині встановлення обмежень щодо розміру виплати пенсій та допомоги не відповідають розміру, встановленому іншими законами України, зокрема, стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

  Отже, на думку суду, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України.

   За таких умов відмову Управління праці та соціального захисту населення у Солом’янському районі м. Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5-го травня позивачу не можна визнати законною і обґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 99 КАС України  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік позивач отримав в жовтні 2010 року,  щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік нарахована в розмірі 120 грн., так як ОСОБА_1  звернувся до суду 01.08.2011 року, тому строки звернення до суду з адміністративним позовом в частині стягнення допомоги в період з 2004 р. по 2010 р. пропущені (а.с.4).

З відповіді КМЦНЗСВ вбачається, що  разова грошова допомога до 5-го травня отримана позивачем в квітні 2011 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в Солом’янській філії 5445 Державного ощадного банку України в м. Києві (а.с.5).

    Таким чином, вказані позовні вимоги щодо стягнення разової грошової допомоги до 5-го травня та щорічної допомоги на оздоровлення в межах встановленого строку для звернення до суду, а саме за 2011 рік., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 8,22,46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 28.05.2008 року №10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005,  Законом України №796-XII від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  ст.ст. 2,4-16,94,158-163, 256 КАС України, суд  , -

п о с т а н о в и в:    

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5-го травня  –задовольнити  частково.

        Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за 2011 рік щорічної грошової допомоги на оздоровлення у визначеному ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

       Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради провести нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 за 2011 рік щорічну допомогу на оздоровлення в порядку ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п’яти  мінімальних заробітних плат, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік, за виключенням здійсненої за цей період такої виплати.

       Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня, виплаченої в 2011 році, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, за виключенням здійсненої за цей період такої виплати.

          Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1, перераховану Управлінням праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік за виключенням здійсненої за цей період такої виплати.

       В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Постанова підлягає негайному виконанню.

    Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.

       Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя