Справа № 2-225/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" вересня 2011 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого Бібіка О.  В

при секретарі Гриценко  К.  Ф.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в смт. Недригайлів в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  боргу, відшкодування моральної шкоди,

                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 7000 гривень з відповідача, судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 70 гривен, витрат по сплаті за послуги інформаційно – технічного забезпечення процесу 120,00 гривень, та моральної шкоди у розмірі 5000 гривен. На обгрунтування посилаючись на те, що відповідач взяв у неї 16 лютого 2011 року в борг 5000 гривен та зобовя»язався повернути гроші 15 травня 2011 року з виплатою процентів за користування грошима у розмірі 2000 гривен про що надав власноруч написану розписку.

Відповідач у вказаний ним строк борг так і не повернув, в добровільному порядку повернути гроші їй відмовляється, у весь цей час просить її зачекати. На підтвердження виконання зобов»язання сторони домовились про повернення боргу частинами та відтермінували до 31 травня 2011 року виконання зобов»язання. Однак відповідач так і не виконав своє зобов»язання. Позивач зазначає, що через недобросовісне виконання відповідачем своїх зобов»язань у неї погіршився стан здоров»я, появились неспокій, головний біль, почуття страху через те, що вона ніколи не отримає свої гроші. Усе це викликає моральні страждання, які позивачем оцінені у 5000 гривен.

Позивач в судове засідання з”явилася, підтвердила фактичні обставини справи, зменшила розмір позовних вимог на суму 500 гривен, та як відповідач їй повернув цю суму боргу. Решту позовних вимог підтримала в повному обсязі.    

Відповідач в судове засідання  з’явився, позов визнав частково. Зокрема, визнав суму боргу у розмірі 6500 гривен. Не визнав суму моральної шкоди у розмірі 5000 гривен  та  суму судових витрат у розмірі 190 гривен.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі  докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 лютого 2011 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 гривен та зобов»язувався повернути суму у розмірі 7000 гривен 15 травня 2011 року, про що надав власноручно написану розписку. Вказаний факт визнав і відповідач ОСОБА_2 Тому у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України зазначена обставина не підлягає доказуванню. (а.с.3).

Але до теперішнього часу взяті на себе зобов"язанання ОСОБА_2 не виконав, гроші ОСОБА_1 не повернув. Вказаний факт підтверджується наявністю у позивача боргових розписок власноручно  написаних відповідачем ОСОБА_2 ( а.с.3,4), що у відповідності до вимог ст. 545 ЦК України свідчить про невиконане зобов»язання боржником.

Таким чином, між сторонами були укладений договір позики, оскільки згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Договір був укладений в письмовій формі, про що свідчать розписки, надані відповідачем.

          У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

            Отже суд приходить до висновку, що між сторонами діє невиконане грошове зобов»язання, де боржник ОСОБА_2 має повернути суму боргу у розмірі 6500 гривен ОСОБА_1

                     В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривен суд вважає позов таким, що не відповідає вимогам норм матеріального права, виходячи з наступного.

Судом установлено, що між позивачкою та відповідачем виникли відносини, пов’язані з позикою грошей, тобто договірні відносини; посилання на підстави для відшкодування моральної шкоди - ст. 1167 ЦК України - є помилковим, оскільки в зазначеній статті встановлена позадоговірна відповідальність за завдану моральну шкоду, а відповідальність боржника за істотне порушення договору позики регулюється ст. 1050 ЦК України, яка не передбачає такої відповідальності; умови договору між сторонами також такої відповідальності не передбачають. Тому суд вважає, що в частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Позивачем не надано жодного доказу щодо розміру понесених нею транспортних розходів у розмірі 200 гривен, та матеріальних затрат, пов»язаних з підготовкою позовної заяви у розмірі 100 гривен, про які вона заявила в ході судових дебатів, а як наслідок не доведено перед судом збільшення на суму 300 гривен розміру позовних вимог, який має бути стягнуто на її користь з відповідача.

Згідно вимог частин 1-3 ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Судові витрати суд покладає на відповідача у відповідності до ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216  ЦПК України,   суд

                                        В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2) борг в розмірі 6500 гривень ( шість тисяч п»ятсот) гривен.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 70  (семидесяти) гривен, витрати по сплаті за послуги інформаційно – технічного забезпечення процесу 120,00 гривень (сто двадцять гривен).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Суддя:О. В. Бібік