06.06.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ас-308/11р. Головуючий у першій
Інстанції Щербаков С.О.
Категорія 88 Доповідач у апеляційній
інстанції Лівінський С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Єфімової В.О.,
суддів - Лівінського С.В., Алєєвої Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
10.06.2010р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя, в якому, посилаючись на положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя нарахувати та стягнути на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2007 року по 30.04.2010 року.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково. На Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя покладено зобов’язання нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену щомісячну державну допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року у розмірі, що відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення суду скасувати, як таке, що постановлена з порушенням норм матеріального права та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися. Відповідно до ст.41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, проте фактично відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії не у повному обсязі.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується, що позивачка є пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.5,7), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченого ст.6 цього Закону підвищення до пенсії.
Дія зазначеної норми закону була зупинена Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”, Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” та Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України №10–рп/2008 від 22.05.2008 р., п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач мала право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2007 році тільки з 09.07.2007 року, а у 2008 році – з 22.05.2008 р.
Враховуючи той факт, що після прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України ніяких змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилося, а також приймаючи до уваги, що відповідач сплачував позивачці підвищення до пенсії не у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 30.04.2010 р. з урахуванням фактично виплачених сум.
Судове рішення є законним, обґрунтованим і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, оскільки вони наведених висновків суду не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя - відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: В.О. Єфімова
Судді: С.В. Лівінський
Н.Г. Алєєва