Справа № 11-482, 2006 року Головуючий в 1- й інстанції Панасюк.А.
Категорія ст. 191 ч.4 КК України Доповідач Шершун В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Шершуна В.В. суддів Дуфнік Л.М., Цугеля І.М. з участю прокурора Бантюка І.М. представника цивільного позивача ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 5 червня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Городок Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 у приватного підприємця ОСОБА_4, раніше не судимого,
засуджено за ст. 191 ч.4 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки.
Строк покарання постановлено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма" 59432 грн. 40 коп. у відшкодування шкоди. В решті позову відмовлено.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він з 1 жовтня 2005 року працював ІНФОРМАЦІЯ_3 товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма", що по АДРЕСА_2 і з ним був укладений письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність матеріальних цінностей. В силу посадової інструкції, він при отриманні грошових коштів від покупців, зобов'язаний був вносити їх в касу філії в день їх отримання. Але, взявши за поставлену експедиторами ТОВ „Гамма" продукцію від підприємців:
-ОСОБА_5 20.11.2005р. за накладною НОМЕР_1 3978грн.; 10.01.2006 р. за накладною НОМЕР_2 8357 грн. 40 коп.; 15.01.2006 р. 356 грн. 40 коп.; 20.01.2006 р. за накладними НОМЕР_3 2071 грн. 85 коп.; 22.01.2006 р. за накладними НОМЕР_4 1725 грн. 60 коп.; 6.02.2006 р. за накладними НОМЕР_5 5167 грн. 80 коп.; 10.02.2006 р. за накладними НОМЕР_6 2832 грн. 01 коп. та 14.02.2006 р. за накладними НОМЕР_7 2812 грн. 24 коп., а всього 27301 грн.
· ОСОБА_6 20.12.2005 р. за на ладною НОМЕР_8 232 грн. 37 коп.;
· ОСОБА_7 10.01.2006 р. по накладних НОМЕР_9 8722 грн. 68 коп. та 14.02.2006 р. по накладній НОМЕР_10 149грн. 47 коп, а всього 8872 грн. 15 коп.
· ОСОБА_8 17.01.2006 р. по накладній НОМЕР_11 3343 грн. 68 коп. та 6.02.2006 р. по накладній НОМЕР_12 2229 грн. 12 коп., а всього 5572 грн. 80 коп.;
· ОСОБА_9 17.01.2006 р. по накладній НОМЕР_13 900 грн. 70 коп. та 7.02.2006р. по накладній НОМЕР_14 501 грн. 38 коп., а всього 1402 грн. 08 коп;
· ОСОБА_10 18.01.2006 р. по накладній НОМЕР_15 2213 грн. 79 коп.; 27.01.2006 р. по накладній НОМЕР_15 1000 грн.; 4.02.2006 р. по накладних НОМЕР_16 1649 грн. 48 коп. та 11.02.2006 р. по накладній НОМЕР_17 1568 грн. 14 коп., а всього 6431 грн. 41 коп.;
· ОСОБА_11 3.02.2006 р. за накладною НОМЕР_18 239 грн. 42 коп. та 15.02.2006 р. за накладною НОМЕР_19 308 грн. 80 коп., а всього 548 грн. 22 коп.
· ОСОБА_12 6.02.2006 р. за накладними НОМЕР_20 977 грн. 57 коп. та 13.02.2006 р. за накладними НОМЕР_21 1353 грн. 62 коп., а всього 2331 грн. 19 коп.;
· ОСОБА_13 9.02.2006 р. за накладною НОМЕР_22 500 грн.;
· ОСОБА_14 10.02.2006 р. за накладними НОМЕР_23 2202 грн. 03 коп.
· ОСОБА_15 10.02.2006 р. за накладною НОМЕР_24 180 грн. 96 коп.;
· ОСОБА_16 10.02.2006 р. за накладними НОМЕР_25 2235 грн. 36 коп.;
· ОСОБА_17 10.02.2006 р. за накладними НОМЕР_26 1113 грн. 55 коп.;
· ОСОБА_18 10.02.2006 р. за накладними НОМЕР_27 689 грн. 84 коп.;
· ОСОБА_19 13.02.2006 р. за накладними НОМЕР_28 584 грн. 95 коп.;
· ОСОБА_20 15.02.2006 року за накладною НОМЕР_29 621 грн. 85 коп.;
· ОСОБА_21 16.02.2006 року за накладною НОМЕР_30 212 грн. 34 коп., а всього 60932 грн. 40 коп., засуджений в касу гроші не вніс, а привласнив і розтратив на власні потреби.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок Хмельницького міськрайонного суду від 05 червня 2006 року змінити та призначити йому покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував думку державного обвинувача, який просив призначити ОСОБА_3 більш м'яке покарання. На думку засудженого, у суду є підстави для звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки він молодого віку, одружений, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, раніше не судимий, розкаявся у вчиненому злочині, сприяв його розкриттю та чатсково відшкодував заподіянні збитки.
з
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого і його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора та представника цивільного позивача про законність і обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Колегією судців встановлено, що суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 191 ч.4 КК України, як привласнення чужого майна, вчинене повторно і у великих розмірах. Разом з тим, судом не досліджувалось питання чи було це майно ввірено ОСОБА_3, чи перебувало в його віданні, що є обов'язковою умовою для кваліфікації дій засудженого за ст. 191 КК України.
Згідно примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185-191 КК України у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Тому виходячи з розміру соціальної пільги, встановленої у 2005 році (131 грн.) і в 2006 році (175 грн.) - великим розміром розкрадання в 2005 році є сума більша 32750 грн., а в 2006 році - більша 43750 грн.
Як видно з вироку, за жодним епізодом розкрадання, інкримінованим засудженому такі суми не викрадались.
Фактично, як встановлено колегією суддів, суд першої інстанції як і органи досудового слідства не визнали ці дії продовжуваними, оскільки інкримінували ОСОБА_3 ознаку повторності, що не дає можливості складати викрадені суми і з врахуванням їх розміру, кваліфікувати дії засудженого як розкрадання у великому розмірі. Мотивів прийнятого рішення суд першої інстанції не навів, що позбавляє колегію суддів можливості перевірити правильність рішення.
Згідно зі ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Як встановлено колегією суддів суд першої інстанції розглянув справу в порядку передбаченому ст.299 ч.З КПК України. Тому будь-які інші докази, окрім показів самого засудженого, судом першої інстанції не досліджувались, що згідно ст.365 ч.І КПК України позбавляє апеляційну інстанцію можливості перевірити фактичні обставини справи, а також виправити допущенні судом першої інстанції грубі помилки в кваліфікації дій засудженого.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок не відповідає вимогам ст.323, 324 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини та мотивів злочину. Крім того, вирок не відповідає передбаченим ст. 323 КПК України вимогам законності і обґрунтованості.
Ці недоліки суд вважає істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки вони перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, що відповідно до ч.2 ст.374 КПК України тягне за собою скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2006 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Вірно: суддя апеляційного суду