Справа № 11 -423 2006 року Головуючий в 1 -й інстанції Талалай О.І.
Категорія ст.ст. 122 ч., 296 ч.І КК України Доповідач Козачок С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2006 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Козачка С.В.
судців: Лінника П.О., Цугеля І.М.
участю прокурора Бантюка І.М.
адвоката ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора міста Кам'янця-Подільського на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, одружену, непрацюючу, раніше судиму,
засуджено:
- за ст. 122 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, їй остаточно визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на З роки.
Зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації. Запобіжний захід - підписка про невиїзд. Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь: - ОСОБА_3 1800 грн.;
Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 554 грн. 40 коп.;
- НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 174 грн. 32
коп. судових витрат.
Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, встановлено, що в ніч на 12 лютого 2004 року поблизу кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою помсти, затіяла бійку з ОСОБА_3, в ході якої умисно нанесла останній удари руками по обличчю та голові, кинула її на землю і умисно нанесла удари ногами по грудній клітці та інших частинах тіла, в результаті чого спричинила потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
12 листопада 2005 року близько 3 години біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з
2
надуманих причин помсти, висловлюючись нецензурними словами, за коси затягнула ОСОБА_3 в арку будинку по АДРЕСА_3, нанесла останній руками декілька ударів по голові та тілу, звалила на землю і нанесла удари ногами по голові, ногах та інших частинах тіла, здушувала шию, в результаті чого заподіяла потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій на вирок апеляції прокурор просить скасувати вирок суду, постановити новий, яким ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч.І, 187 ч.І, 296 ч.І КК України та призначити покарання: за ст. 122 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 187 ч.І КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 296 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Задоволити цивільний позов по справі. Прокурор при цьому вказує на неправильне застосування судом кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженої. Вважає, що суд невірно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.І ст. 187 КК України на ч.І ст. 122 та ч.І ст. 296 КК України, оскільки засуджена при побитті заволоділа майном потерпілої на загальну суму 836 грн. 40 коп.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора на підтримку апеляції, засудженої та в її інтересах адвоката проти, доводи потерпілої про відсутність претензій до ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, провівши судове слідство, обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає її такою, що задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які її засуджено при наведених у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.
Такими, як правильно вказав місцевий суд, являються покази засудженої дані під час досудового слідства та розгляду справи в місцевому суді, а також під час судового слідства в апеляційній інстанції. З них видно, що в лютому 2004 року поблизу кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою помсти ОСОБА_3 за те, що та заважала її відносинам з мужчиною, вона влаштувала бійку, в ході якої нанесла потерпілій декілька ударів по обличчю та голові, кинула на землю, била ногами по різних частинах тіла. Через кілька днів від знайомих їй стало відомо, що у ОСОБА_3 зламані ребра.
11 листопада 2005 року близько 3 години, зустрівши ОСОБА_3 в кафе, знову вирішила помститися їй. Дочекавшись виходу ОСОБА_3 із кафе близько 3 години ночі вона затягла її під арку будинку по АДРЕСА_3, де побила і зняла одяг з метою приниження потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_3, в тому числі і в апеляційній інстанції, пояснила, що в лютому 2004 року та в листопаді 2005 року ОСОБА_2 побила її, шляхом нанесення ударів руками та ногами по різних частинах тіла. Під час останнього побиття зняла з неї одяг. Із засудженою близько знайома не була, однак допускала факт наявності у тої неприязні до неї.
Ці покази узгоджуються і підтверджуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили факт неприязних стосунків між засудженою та потерпілої та спричинення останній тілесних ушкоджень.
Об'єктивно вина засудженої у
побитті потерпілої та хуліганстві проти неї підтверджується даними висновку
судово-медичного обстеження НОМЕР_1
ЗГІДНО
з
листопада 2005 року та даними висновків експерта № 1409 від 24 листопада 2005 року та № 1502 від 21 грудня 2005 року, згідно яких, в результаті двох побиттів, що мали місце в 2004 та 2005 роках, потерпілій ОСОБА_3 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно протоколу добровільної видачі від 14 листопада 2005 року, засуджена ОСОБА_2 видала працівниками міліції одяг і сумку, належні потерпілій (а.с. 17).
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2, вірно кваліфікувавши її дії за ст.ст. 122 ч.1,296 ч.І КК України.
Доводи прокурора про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 187 ч.І КК України на увагу не заслуговують.
Допитана під час судового слідства в апеляційній інстанції потерпіла ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_2 з невідомих їй причин, ще з 2004 року періодично переслідує її і при цьому наносить їй тілесні ушкодження. Так, з її слів, ОСОБА_2 побила її в лютому 2004 року та в листопаді 2005 року. На її думку, яку вона висловила в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_2 у такий спосіб здійснює помсту відносно неї, заздрячи у тому, що вона має успіх у мужчин.
На її погляд, особисто належні їй одежа, взуття та речі не були потрібні засудженій з метою звернення у свою власність, оскільки її розміри не відповідають розмірам засудженої (42 розмір проти 48 розміру).
Вказані покази потерпілої, суд приймає до уваги, а тому, у сукупності з іншими доказами по справі, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав вважати ОСОБА_2 винною у розбійному нападі.
Призначене судом покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для її виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, конкретні обставини справи, часткове відшкодування потерпілій заподіяних злочином матеріальних збитків та відсутність претензій з її боку про, що вона заявила під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Підстав для скасування вироку чи посилення покарання апеляційна інстанція не вбачає.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляцію прокурора - без задоволення.
Головуючий-суддя /підпис/
Судді/підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду С.В. Козачок