Справа № 607/8316/24

Провадження по справі 2/305/577/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.,

секретаря судового засідання Вербещука В.А.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Остапчук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом адвоката Остапчук Вікторії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2024, адвокат Остапчук Вікторія Ігорівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з червня 2012 по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали спільно, однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, несли спільні витрати на утримання будинку, що підтверджується довідкою №01-12/23/815 від 06.04.2023. Жили дружньо, з повагою та любов`ю один до одного, їздили на відпочинок та разом проводили свята, що підтверджують фотографіями. Під час спільного проживання, спільно виховували сина заявниці від першого шлюбу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася спільна донька ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції у м. Херсон, серія НОМЕР_1 , за актовим записом №159, де батьком дитини значиться ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_1 . Донька ОСОБА_6 від першого шлюбу, ОСОБА_2 , неодноразово гостювала в сім`ї батька та ОСОБА_1 . Проживали вони спільно у її будинку в смт. Козацьке, Херсонської області. У зв`язку із збройною агресією РФ на Україну, на території Херсонської області почалися сильні бомбардування, тому ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_3 та малолітньою дочкою ОСОБА_5 , а також сином позивачки від першого шлюбу ОСОБА_4 , вимушено залишили свій будинок, в якому проживали та переїхали в м. Тернопіль. 25 квітня 2022 року взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, зареєстровані по місцю, проживання, за однією адресою по АДРЕСА_1 , як сім`я, про що свідчать довідки, видані управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради, та довідкою №100, що видані ПП «Вікторія». 27.04.2022, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , пішли добровольцями в Збройні Сили України та були направлені для проходження служби в військову частину НОМЕР_2 . Там, ОСОБА_3 призначено на посаду гранатометника 1 механізованого взводу 3 механізованої роти. Згідно довідки від 06.02.2023 №559, що видана військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , дійсно в період з 06.07.2022 по 28.07.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 . 15 березня 2023 року на адресу його проживання, а саме на ім`я дружини загиблого ОСОБА_1 , прийшло сповіщення №2283 від 15.03.2023 про загибель її чоловіка ОСОБА_3 в районі с. Площанка Луганської області, під час виконання бойового завдання 13.03.2023, що підтверджується також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . 28.12.2023, заявниця звернулася до Новокаховської сільської військової адміністрації Каховського району, Херсонської області з вимогою надати їй довідку про спільне проживання однією сім`єю. Однак, 07.02.2024 отримала відповідь №01-19/С-17/24, згідно якої Новокаховська сільська військова адміністрація повідомила, що не наділена повноваженнями щодо видачі довідки запитуваного змісту та рекомендувала звернутися до суду. Факт ведення спільного господарства, прийняття нині покійним ОСОБА_3 , участі в спільних витратах, спрямованих на забезпечення житгєдіяльності сім`ї, підтверджується роздруківкою про рух коштів по картці заявниці, з якої вбачається, що покійний ОСОБА_3 , систематично здійснював перерахунок коштів цивільній дружині. Крім того, зазначають, що спільне проживання позивачки ОСОБА_1 із загиблим ОСОБА_3 можуть підтвердити наступні свідки: ОСОБА_7 , що проживає за адресою АДРЕСА_3 , яка є сусідкою сім`ї в Тернополі; ОСОБА_8 , що проживає за адресою АДРЕСА_3 , яка є сусідкою сім`ї в Тернополі; ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 , яка є матір`ю позивачки та спільно проживала з донькою та її цивільним чоловіком та дітьми в с. Козацьке; ОСОБА_10 , яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_5 , яка була вихователькою ОСОБА_5 в дошкільному навчальному закладі. Встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу їй необхідне для реалізації своїх особистих немайнових та майнових прав та інтересів, як члена сім`ї військовослужбовця. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку для його встановлення. Позивачка звертається до суду з позовною заявою, оскільки з даного позову вбачається спір про право, а саме відповідачка не визнає після смерті батька членами його сім`ї його цивільну дружину - позивачку ОСОБА_1 та їхню спільну доньку ОСОБА_5 . На підставі наведеного просили встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 30 червня 2012 року по 13 березня 2023 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2024 року справу за позовом адвоката Остапчук Вікторії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, передано на розгляд до Рахівського районного суду Закарпатської області, для розгляду за підсудністю.

12.06.2024 справа надійшла до Рахівського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 21.06.2024, справу прийнято до свого провадження. Відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13 годину 30 хвилин 22 липня 2024 року. Надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

22.07.2024, представник позивача, адвокат Остапчук Вікторія Ігорівна надіслала до суду електронною поштою заяву про допит свідків, в якій просить провести судове засідання в режимі відеоконференції з Тернопільським міськравйонним судом Тернопільської області за участю свідків, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Заяву мотивує тим, що вказані свідки проживають у м. Тернопіль, у зв`язку із значною віддаленістю від м. Рахів, Закарпатської області, не мають можливості прибути у судове засідання.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 30.10.2024, підготовче провадження у цивільній справі №607/8316/24 - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13 годину 30 хвилин, 27 листопада 2024 року. Допит свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вирішено провести в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

21.01.2025, відповідачка, ОСОБА_2 , надіслала до Рахівського районного суду Закарпатської області, додаткові письмові пояснення, зміст яких зводиться до наступного. Незважаючи на те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2011 шлюб між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було розірвано, проте їх відносини, як доньки і батька взагалі не припинялися. За постійними запрошеннями покійного батька, вона систематично їздила до нього в гості. У віці 15-17 років, вона приїздила до батька в с. Козацьке, де проживала з ним приблизно півтора місяця та вже тоді бачила негативні відносини цивільної дружини ОСОБА_1 , до її батька. В чергове, вона приїхала до батька в гості у 2018, тоді він фактично сам проживав на території свого підприємства, в селі Козацьке, сам прав одяг, готував їжу без будь-якої допомоги цивільної дружини ОСОБА_1 . У липні 2022 її батько ОСОБА_3 , був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_7 добровольцем та направлений на військову службу до військової частини НОМЕР_2 . Батько проживав окремо і останні роки не вів з позивачкою спільного господарства. Стверджує, що позивачка тільки вимагала у батька гроші на всякі особисті потреби спекулюючи дитиною, це все підтверджується "смс" повідомленнями. Вважає, що позивачка та її батько не проживали однією сім`єю, не вели спільне господарство, постійно не мали взаємні права та обов`язки. На підставі вище викладеного просила прийняти до уваги її письмові пояснення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.01.2025, представник позивачки, адвокат Остащук В.І., надіслала суду через систему "Електронний суд" заяву про долучення раніше не поданих доказів, а саме заяву ОСОБА_4 , засвідчені нотаріусом від 29.01.2025, зміст якої зводиться до наступного. Із померлим ОСОБА_3 , вони відразу знайшли спільну мову, він замінив йому батька та став матері чоловіком. Вони проживали разом, вели спільне господарство. Його мама з ОСОБА_3 , виготовляли бетонні вироби та реалізовували замовникам. Крім того, вони всі разом, вирощували огородину та птицю, організовували б`юджет сім`ї, планували покупки та відпочинок. В 2015 році в їх сім`ї народилася сестра ОСОБА_12 , яка згуртувала їх ще більше. За час спільного життя його мама з ОСОБА_3 , практично не сварилися в їх сім`ї завжди був спокій і повага. Вони часто їздили в спільні поїздки, мали друзів, зустрічалися з родичами. Із початком повномаштабного вторгнення їх с. Козацьке було окуповане, тому в квітні 2022 вони разом вирішили переїхати на Західну Україну в м. Тернопіль. Для переїзду вони обрали саме м. Тернопіль, так як він син колишнього загиблого військовослужбовця отримав квартиру в Тернополі. Після переїзду його мама з ОСОБА_3 , в короткі строки облаштували квартиру, вони спільно монтували меблі, купували за сімейні кошти всі необхідні речі для спільного вжитку. Відразу після переїзду вони прийняли рішення йти захищати Батьківщину. Після проходження навчання вони з ОСОБА_3 , несли службу в одній бригаді, в різних батальйонах. 13 березня 2023 року до нього зателефонувала сусідка по квартирі з Тернополя, яка повідомила його про загибель вітчима. Вони з мамою займалися організацією похорон та поминального обіду.

Позивачка, ОСОБА_1 , в судовому засіданні, пояснила суду, що вони з ОСОБА_3 , з червня 2012 проживали разом, як чоловік та дружина, виховували спільно її сина від першого шлюбу та їх спільну дочку, ОСОБА_5 , вели спільне господарство. У зв`язку зі збройною агресією рф на територію України та сильними бомбардуваннями вони вимушено залишили свій будинок та переїхали в м. Тернопіль. Покійний чоловік з її сином пішли служити добровольцями у військову частину, вони постійно підтримували зв`язок. З квітня 2022 року, були взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи та зареєстровані за однією адресою. На підставі наведеного підтримала позовні вимоги та просила такі задовольнити.

Представник позивачки, Остащук В.І. , в судовому засіданні, просила задовольнити позовні вимоги, так, як в матеріалах наявні всі докази того, що позивачка з ОСОБА_3 , проживали спільно однією сім`єю та вели спільне господарство, у шлюбі у них народилася спільна дитина, дочка ОСОБА_12 .

Відповідачка, ОСОБА_2 , в судове засідання, повторно, не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, заяв та клопотань про відкладення до суду не надходило.

Свідок, ОСОБА_11 , в судовому засіданні, пояснив, що з 2012 року, ОСОБА_14 з ОСОБА_15 проживали разом, вели спільне господарство, виховували сина ОСОБА_16 від першого шлюбу, потім в них народилася спільна дочка, ОСОБА_12 . У квітні 2022 року, після окупації вони переїхали до м. Тернопіль, де були взяті на облік як ВПО. ОСОБА_14 і син ОСОБА_17 пішли разом служити в ЗСУ.

Свідок, ОСОБА_10 , в судовому засіданні, ствердила, що вона працює з 2019 року вихователем в садочку куди ходила дочка ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , ОСОБА_12 . Вони завжди приходили разом на дитячі свята в садок. ОСОБА_14, як турботливий батько дуже добре ставився до дачки, піклувався про неї, забирав з садочку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з червня 2012 по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали спільно, однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Під час спільного проживання, спільно виховували сина заявниці від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася спільна донька ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Суворівського районного управління юстиції у м. Херсон, серії НОМЕР_1 , за актовим записом №159, батьком дитини значиться ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно довідки, №01-12/23/815 від 06.04.2023 виданої Новокаховською міською військовою адміністрацією, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2012 року дійсно спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживали однією родиною та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_6 .

25 квітня 2022 року взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, зареєстровані по місцю, проживання, за однією адресою по АДРЕСА_1 , як сім`я, про що свідчать довідки, видані управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради, за №6117-5001329873, №6117-5001329128, №6117-5001330453, №6117-5001329313 та довідкою №100, виданій ПП «Вікторія».

Згідно виписки з АТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.04.2023 на рахунок позивачки систематично надходили перекази коштів від Покійного ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки від 06.02.2023 №559, що видана військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , дійсно в період з 06.07.2022 по 28.07.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Згідно сповіщення сім`ї за №2283 від 15.03.2023 солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі с. Площанка Луганської області, під час виконання бойового завдання, що підтверджується також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 18.06.2023 №176 про виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, членами сім`ї померлого зазначені: донька ОСОБА_2 , 2002 року народження; донька ОСОБА_5 , 2015 року народження; цивільна дружина ОСОБА_1 , 1976 року народження. Відповідно виключно вказані особи заявлялися померлим ОСОБА_3 , як члени його сім`ї під час проходження служби.

28.12.2023, позивачка звернулася до Новокаховської сільської військової адміністрації Каховського району, Херсонської області з вимогою надати їй довідку про спільне проживання однією сім`єю.

07.02.2024, отримала відповідь №01-19/С-17/24, згідно якої Новокаховська сільська військова адміністрація повідомила, що не наділена повноваженнями щодо видачі довідки запитуваного змісту та рекомендувала звернутися до суду.

Окрім наданих позивачкою письмових доказів, спільне проживання ОСОБА_1 , із загиблим ОСОБА_3 , підтвердили також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Факт проживання однією сім`єю також підтверджується з наданих суду копій фото, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проводили час разом як сім`я, спільно вихувавали дітей, разом їздили на відпочинок.

Згідно з пунктом 5 частини 1 стаття 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка жінки без шлюбу.

Відповідно частини 2 частини 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 3 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно вимог частини 4 статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тобто, поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61 -18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61- 17111св20).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

За змістом ст.ст.77- 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За правилами ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк подання доказів стороною позивача встановлений законом і в даному випадку такий термін подання доказів представником позивачки був пропущений. Враховуючи наведені позивачкою та її представником доводи щодо поважності причин пропуску строку на подання раніше не поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що відповідний процесуальний строк підлягає поновленню, а надані стороною докази слід долучити до матеріалів справи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка, жодним чином не спростувала та не переконала суд в тому, її покійний батько ОСОБА_3 , не проживав однією сім`єю з позивачкою, не надала суду належних доказів того, що він проживав окремо та мав намір повернутися до їх сім`ї.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, показів свідків, які кожен окремо підтвердили факт проживання позивачки з покійним ОСОБА_3 , як чоловіка і жінки, приходить до висновку, що обставини, на які позивачка посилається в позові та все, що викладено нею в додаткових поясненнях, в своїй сукупності доводить постійне, безперервне ведення спільного побуту та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає, що позивачкою доведено факт її проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2012 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 , які за час спільного проживання вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї. В іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт не має можливості.

Враховуючи, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як жінки та чоловіка породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження є необхідним позивачці для своїх особистих немайнових та майнових прав та інтересів, як члена сім`ї військовослужбовця, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 293, 315, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 30 червня 2012 по ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка: АДРЕСА_7 .

Відповідачка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .

Головуюча: М.О. Марусяк