ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

07 березня 2025 року Справа №  280/11591/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ"  (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/0000270/2 від 22.10.2024.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені всіх партій поставки, були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними.

Ухвалою судді від 18.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 25.12.2024 через систему “Електронний суд” на адресу суду надіслав відзив, у якому вказує, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Так, з метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, проте декларантом не надіслано усіх додаткових документів. Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірного рішення, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 26.12.2024 у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

27.12.2022 року ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією “YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD” (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією “YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD” відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, додатку  специфікації) до нього 2024-2 від 16.05.2024, рахунку-фактури № KL2024-2 від 05.07.2024, було здійснено поставку ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, навісні грунтофрези до тракторів та мотоблоків), загальною вартістю 29580,00 доларів США.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № KL-2712/917/2022 від 27.12.22р., укладеного ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” з перевізником “Global Container Lines Latvija SIA”. Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону з Україною склала 5500,00 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партія отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД): № 24UA403070008294U3 від 21.10.2024.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.

Митна вартість зазначеного товару декларантом була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 35080,00 дол. США: 29580,00 дол. США (вартість товару) + 5500,00 дол. США (вартість транспортних витрат до кордону з Україною).

До митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022р.; додаток (специфікацію) до нього: № 2024-2 від 16.05.24р., додаткові угоди до контракту: № 14 від 05.08.24р., № 20 від 17.10.24р. щодо зміни умов оплати вартості товару; банківську платіжну інструкцію щодо оплати вартості товару № 881 від 20.06.24р.; заяву на купівлю  валюти:  №  1068  від  20.06.24р.;  рахунок-фактуру  №  KL2024-2  від 05.07.24р.; пакувальний лист до нього від 05.07.24р.; сертифікат країни походження товару №C243582743133219 від 30.07.24р.; технічні характеримтики товару, список номерів шасі.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.22р.; коносамент №ZH240700143 від 19.07.24р.; залізничну товаро-транспортну накладну № 009533 від 08.10.24р.; заявку на перевезення № 128 від 12.07.24р.; рахунок на оплату послуг перевезення № L72019 від 09.10.24р.; акт виконаних послуг від 17.10.24р.; довідку про транспортні витрати від 09.10.24р.

Митницею направлено повідомлення декларанту про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв`язку з чим, відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні  характеристики  товару,  підготовлений  спеціалізованою  експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Листом вих. № 24213 від 21.10.2024 товариство додатково надало митниці: платіжну інструкцію №881, завірену банком; виписку з власного банківського рахунку за  червень  2024  року;  комерційну  пропозицію,  прайс-лист  виробника  від 06.05.2024, а також повідомило митницю, що будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів  №UA403070/2024/000270/2 від 22.10.2024.

Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД №24UA403070008400U0 від 23.10.2024. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями ст. 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом із цим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв`язку з чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару із застосуванням резервного методу (метод 6).

Під час здійснення Тернопільською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого  до митного оформлення товару, а саме:

1) до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 09.10.2024 №L72019, Акт виконаних послуг №б/н від 17.10.2024, довідка про транспортні витрати від 09.10.2024 №б/н, Заявка на перевезення № 128 від 12.07.2024, Договір транспортно-експедиторського  обслуговування  від  27.12.2022  № 2712/917/2022 де експедитором зазначено Global Container Lines Latvija SIA хоча у залізнодорожній накладній УМВС від 08.10.2024 № 009533 наявна інформація, щодо перевізника LLC «West container terminal» code 7002204. Інформація, яка б підтверджувала причетність LLC «West container terminal» code 7002204 до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та LLC «West container terminal» code 7002204, а також не підтверджено частину транспортного маршруту Константа - Дорнешти, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Дорнешти.

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, міжнародне перевезення товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ”, як замовником та компанією “Global Container Lines Latvija SIA”, як перевізником.

Згідно ст. 1, ч.1 ст. 14 Конвенції ООН “Про морське перевезення вантажів 1978 року” від 31.03.1978р., перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов`язаний видати вантажовідправнику коносамент.

Згідно зі ст. 1 “Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент” від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.

Як вбачається з відомостей заявки на перевезення, рахунку на оплату, акту виконаних послуг, довідки про транспортні витрати перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про мультимодальні перевезення”, за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником “Global Container Lines Latvija SIA”. При цьому будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між компанією LLC “West container terminal” code 7002204 та позивачем не укладались, що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.

Перевізником “Global Container Lines Latvija SIA”, відповідно до укладеного з позивачем умов договору перевезення виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був оплачений останнім.

Слід також звернути увагу на те, що  Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: “Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп”.

Тож, транспортні витрати підтверджуються наданими митниці документами.

2) щодо доводів митниці відносно того, що у графі 70 платіжної інструкції міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки (відсутнє посилання на специфікацію №2024-2 від 16.05.2024, де п. 6 – 100% передоплата) та не містять  обов`язкових  реквізитів,  а  саме  підпис(и)  [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку  оформлення  платіжної  інструкції  в  іноземній  валюті  або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що платіжний документ був сформований за допомогою онлайн клієнт банку, на платіжну інструкцію сформовану за допомогою онлайн банкінгу , що і обумовлює відсутність на наданих інструкціях реквізитів (підписів, печаток) уповноважених працівників підприємства та банку.

Зазначена інструкція та Заява на купівлю валюти №1068 надана в банк відповідно до Положення про порядок виконання надавачем платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 № 189) та має всі реквізити, передбачені пунктом 14 частини 2 Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах Постанови №216.

Банківська установа за цією інструкцією здійснила відповідне перерахування валютних коштів нерезиденту, що вже підтверджує відповідність вищезазначеної платіжної інструкції вимогам вищезазначеного нормативного акту.

З урахуванням Постанови №216 надавач платіжних послуг має право відмовитися від виконання платіжної інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах та повернути її платнику, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства України та законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Надавач платіжних послуг платника повертає платіжні інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах без виконання із зазначенням причини їх повернення.

Виписка з особистого банківського рахунку підприємства додатково підтверджує легітимність зазначеної інструкції.

3) стосовно покликання відповідача на те, що прайс-лист від 06.05.2024, комерційна пропозиція від 06.05.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.

Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

4) суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що поданий до митного оформлення Коносамент від 19.07.2024 № ZH240700143 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи,  штампи,  печатки,  що  викликає  сумнів  щодо  достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості, тому що Телекс-реліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі судохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента. Телекс-реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

5) щодо посилання відповідача на те, що в сертифікаті про походження товарів від 30.07.2024 №C243582743133219 зазначено два класифікаційні коди 8701 та 8432, а в митній  декларації  від  21.10.2024  №  24UA403070008294U3 задекларовано класифікаційні коди УКТЗЕД: 8701911010, 8432295000, суд зазначає, що відповідач вказуючи на вищенаведену розбіжність жодним чином не зазначає, яким чином зазначені обставини перешкоджали перевірці обґрунтованості визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що в сертифікаті про походження товару зазначено код міжнародної гармонізованої системи кодування товарів - HS код. Коди HS – це стандартні, всесвітньо визнані коди, які ідентифікують товари для цілей експорту та імпорту.

Гармонізована система опису та кодування товарів (англ. Harmonized Commodity Description and Coding System (скор. Harmonized System, HS)) - система опису та кодування товарів (стандартизована система класифікації товарів у міжнародній торгівлі; товари класифікуються як за призначенням (одяг, зброя тощо), так і за галузями економіки (текстильна продукція, тварини та продукція тваринництва тощо).

Таким чином, у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару, компанією-виробником зазначено код поставленого товару за міжнародною класифікацією відповідно до Гармонізованої система опису та кодування товарів.

У митній декларації декларантом визначено та зазначено код товару національної класифікації товарів відповідно до Закону України “Про митний тариф”.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийняте рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару з застосуванням резервного методу (методу 6), оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товарів, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тоді як позивачем у справі, як декларантом, під час митного оформлення спірної партії товарів було надано митниці усі документи на підтвердження заявлено ним митної вартості товарів – за ціною договору, за яким вони імпортуються, які дозволяли визначити усі складові частини митної вартості цього товару.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Щодо посилань відповідача та те, що враховуючи вимоги ст. 64 Митного кодексу України за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію: товар №1 згідно з ЕМД від 11.03.2024 №UA205140/2024/017007 на рівні 2,92 дол. США/кг., (1781,2 дол. США/шт.) (Трактори колісні модель RD244 NEW - 16 шт., нові, рік випуску 2023, 3 циліндри двигун KM385BT, дизель, потужність 17,6 кВт, об`єм двигуна 1532 л., TY класу коробка, з стандартними грузами, розмір шин - 7,50- 16,00/11,2-24,00, одинарне зчеплення, 540/720 об./хв. ВВП, в металевій упаковці, новий капот, колір синій. Наступні номера шасі: T0100439HK, T0100440HK, T0100441HK, T0100442HK, T0100443HK, T0100445HK, T0100446HK, T0100447HK, T0100448HK, T0100449HK, T0100450HK, T0100451HK, T0100452HK, T0100453HK, T0100455HK, T0100456HK. Наступні номера двигунів: L801033895B, L801033877B, L801033899B, L801033889B, L801033894B, L801033878B, L801033884B, L801033874B, L801033896B, L801033881B, L801033876B, L801033887B, L801033880B, L801033891B, L801033873B,  L801033902B.  В  частково  розібраному  вигляді  для  зручності перевезення,використовуються для роботи в сільському господарстві. Виробник: WEIFANG RUNDA MACHINERY CO.,LTD, CN. Торговельна марка:немає даних.. Умови, поставки - FOB); товар №2 за ЕМД від 10.08.2024 №UA408050/2024/004744 на рівні 2,22  дол.США/кг.  (122,1  дол.США/шт.)  (Навісне  обладнання  до  мотоблоків: Грунтофреза до мотоблоків моделі LD81 - 30 шт.; Грунтофреза до мотоблоків моделі LD101 - 30 шт.; набір грунтофрез до мотоблоків моделі LD121 - 15 шт. Торговельна марка: Bizon. Виробник: QINGDAO XIN JIN SHUN TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай. CN. Умови поставки - CPT), то суд ставиться до цього критично на підставі наступного.

За приписами ч. 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2019 у справі №803/337/17.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що оскаржене Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000270/2 від 22.10.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000270/2 від 22.10.2024.  

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (69000, м. Запоріжжя, вул.Штабна, будинок 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400,  код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3674 (три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 21 коп.  

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.03.2025.

Суддя                                                                                           А.В. Сіпака