У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.03.08 Справа №21/8/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Пересади О.В.
за участю представників сторін:
кредитора – Непомнящого Я.В., дов. №38 від 10.05.2007р.
боржника - не з'явився
розпорядника майна боржника - Василенка Р.В., арбітражного керуючого (ліцензія Мінекономіки України АБ №271559 від 02.12.2005р.)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-Українська лізингова компанія”, м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 року
у справі № 21/8/08
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-Українська лізингова компанія”, м.Запоріжжя
порушеної за заявою Відкритого акціонерного товариства „Банк „БІГ Енергія”, м.Київ
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2008р. (суддя Черкаський В.І.) за заявою Відкритого акціонерного товариства „Банк „БІГ Енергія”, м.Київ, порушено провадження у справі №21/8/08 про банкрутство ТОВ.„Південно-Українська лізингова компанія”, м.Запоріжжя, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначені розпорядник майна боржника та наступне підготовче засідання суду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, боржник - ТОВ.„Південно-Українська лізингова компанія”, м.Запоріжжя, оскаржило її до Запорізького апеляційного господарського суду, просить ухвалу місцевого господарського суду від 23.01.2008р. у справі №21/8/08 скасувати, та винести нову ухвалу, якою заяву кредитора повернути для усунення недоліків, судові витрати покласти на кредитора.
Свої доводи мотивує наступним.
Кредитором у заяві про порушення справи про банкрутство не вказано суми вимог, які боржником не оспорюються, а боржник взагалі не визнає вимог, виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду ще не закінчено, а кредитор, не дочекавшись завершення виконавчого провадження, і не пройшовши усіх передбачених етапів, поспішно звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Господарський суд Запорізької області призначив розпорядником майна – Василенка Р.В., проте боржникові не відомо – чи надавав господарському суду цей арбітражний керуючий свою письмову згоду, як це передбачено статтею 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Згідно зі статтею 1 цього ж Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), що визначена на дату подання заяви до господарського суду. Але всупереч цій нормі кредитор визначив суму боргу з урахуванням усіх штрафних санкцій. Боржник також не погоджується і з розміром заборгованості.
У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор – ВАТ „Банк „БІГ Енергія” (далі-Банк) з апеляційною скаргою не погодився, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін, зазначивши, що згідно зі статтею 106 Господарського процесуального кодексу України та роз'ясненнями вищих судових інстанцій ухвала про порушення справи про банкрутство оскарженню не підлягає.
Арбітражний керуючий Василенко Р.В. у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні пояснив, що також вважає оскаржувану ухвалу законною, погоджується з рішенням суду про призначення його розпорядником майна боржника у цій справі, обов'язки якого почав вже виконувати, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Також надав докази надання письмової згоди суду першої інстанції на виконання повноважень розпорядника майна у цій справі.
У судовому засіданні представник кредитора підтримав доводи та заперечення, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Заявник апеляційної скарги не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце судове засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому поштового відправлення – ухвали суду.
Колегія суддів, враховуючи обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, відсутність перешкод для перегляду справи в апеляційному порядку, вважає за можливе переглянути справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №461 від 13.03.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Колодій Н.А. та Мойсеєнко Т.В.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Із цих нормативних актів вбачається, що ухвала про порушення справи про банкрутство не може бути оскаржена, оскільки вона суттєво не впливає на права та обов'язки учасників провадження та введення тих чи інших процедур банкрутства.
Відповідно до статей 5, 8 і 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про порушення справи про банкрутство подана з дотриманням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Господарського процесуального кодексу України, то суддя господарського суду не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про порушення справи про банкрутство. Відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство чи повернення заяви може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 8 та 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно зі статею 11 Закону на підготовчому засіданні, яке повинно відбутися не пізніше 30 днів з дня порушення справи про банкрутство, суд надає остаточну правову оцінку поданим документам в частині безспірності вимог, несплати їх повністю на момент розгляду, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. І лише ухвала за наслідками підготовчого засідання може бути оскаржена на відміну від ухвали про порушення справи про банкрутство. На підготовчому засіданні повинні бути виправлені помилки, допущені при порушенні справи про банкрутство, або остаточно перевірені грошові вимоги ініціюючого кредитора на предмет погашення. І якщо суд встановить перешкоди для подальшого руху справи, встановлені статею 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статею 80 ГПК України, то провадження у справі припиняється.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується із запереченнями кредитора в тому, що ухвала про порушення справи про банкрутство не оскаржується.
Разом з тим, слід зазначити, що ухвала про призначення розпорядника майна з числа осіб, що мають ліцензію арбітражного керуючого, може бути оскаржена у встановленому порядку, оскільки таке призначення може суттєво вплинути як на права та обов'язки учасників у справі, так і на подальше провадження у справі.
А оскільки оскаржуваною ухвалою про порушення провадження у справі господарський суд призначив розпорядника майна боржника, і це призначення також оскаржується боржником, то у цій частині апеляційна скарга підлягає розгляду.
Як зазначено вище, відповідно до статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.
Дійсно, як звернув увагу заявник апеляційної скарги, статтею 3-1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії осіб, перелічених у частині 3 статті 3-1 Закону.
Але апеляційною інстанцією встановлено, що такої заяви арбітражний керуючий до суду першої інстанції своєчасно не подав.
У судовому засіданні апеляційної інстанції розпорядник майна особисто підтвердив, що він згоден виконувати покладені на нього місцевим господарським судом функції, що він і робить в даний час, до категорії осіб, зазначених у частині 3 статті 3-1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, він не відноситься. Відповідна письмова заява подана до господарського суду Запорізької області, що свідчить про усунення такого недоліку.
Колегія суддів вважає, що несвоєчасне подання арбітражним керуючим до місцевого господарського суду в порядку статті 3-1 Закону заяви жодним чином негативно не вплинуло на подальше провадження у справі, тим більше, що арбітражний керуючий Василенко Р.В. у судовому засіданні особисто висловив своє позитивне ставлення до призначення його розпорядником майна у цій справі.
Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про те, що він не погоджується з розміром заборгованості, то це вирішується у судовому засіданні першої інстанції за участю сторін у справі.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-Українська лізингова компанія”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.01.2008р. у справі №21/8/08 залишити без змін.
Справу надіслати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Мойсеєнко Т. В.