Судове рішення #1887515
8/5134

                   

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "13" березня 2008 р.                                                           Справа № 8/5134

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   


при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився,

від відповідача: Стороженка С.І. - представника за дорученням №0005 від 20.02.2008р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", м. Суми

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "06" вересня 2007 р. у справі № 8/5134 (суддя Степанюк А.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", м.Суми

до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", м. Волочиськ

про стягнення 3592,82 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.09.2007р. у справі №8/5134  в задоволенні  позову ТОВ   "Агрофірма "Дружба" до ПП "Аграрна компанія 2004" про стягнення   3592,82 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти рішенням, позивач  24.09.2007р. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- відповідачем не було підписано акт звірки розрахунків від 03.09.2007р., заперечень щодо вищевказаного акту та копію відзиву позивачу не було надано, про що було зазначено позивачем у клопотанні №83/1 від 05.09.2007р., яке було передано до суду, а також в даному клопотанні було зазначено, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі №002 від 14.07.2005р., а не договорі №003 від 15.09.2005р.;

- суд неправомірно прийшов до висновку, що 15.09.2005р. позивачем та відповідачем були внесені зміни до договору №002 шляхом укладання договору №003 про виконання робіт по збору цукрового буряка, та на виконання умов договору №003 відповідач викопав цукровий буряк на площі 101,51 га, про що складено сторонами акт №7 від 15.11.2005р. про надання послуг відповідачем на суму 107651,40грн., в зв'язку з чим у відповідача відсутній борг перед позивачем;

- безпідставним є висновок суду, що усі дії сторін щодо виконання робіт зі збирання цукрового буряка на належних позивачеві ділянках здійснювались на підставі укладеного сторонами договору №003 від 15.09.2005р. (а не договору №002 від 14.07.2005р.), про що сторони склали підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийомки-передачі виконаних робіт №7 від 15.11.2005р. на суму (без ПДВ) 89709,50грн., а з ПДВ -107651,40грн., оскільки він ґрунтується лише на доводах та доказах відповідача, та при розгляді даної справи взяті за основу договір №003 від 15.09.2005р., та акт №7 від 15.11.05р. на загальну суму 107651,40грн., які, на думку позивача, не мали значення для вирішення даної справи, що є порушенням, зокрема, ст.ст.32,34 ГПК України;

- судом не взято до уваги, що на виконання умов договору №002 від 14.07.2005р. позивач відпустив по накладних відповідачу 525,128 т. цукрового буряка на загальну суму 107651,22грн. Дана обставина свідчить про те, що позивач провів розрахунок до завершення збирання цукрових буряків з  відповідачем. 15.11.2005р. сторони склали акт приймання-передачі виконаних робіт №7, де зазначили, що роботи згідно договору №002 від 14.07.2005р. виконавцем (відповідачем) виконані в повному обсязі та у встановлений термін, цукровий буряк було зібрано на площі 101,52 га. за ціною 854,17грн.  без ПДВ за 1 га, на загальну суму 104058,40грн. з ПДВ, що свідчить про переплату з боку позивача в сумі 3592,82грн. 21.02.2007р. на адресу відповідача було направлено листа №16/4 від 20.02.2007р., в якому запропоновано перерахувати до 01.03.2007р. на розрахунковий рахунок позивача заборгованість в сумі 3592,82грн. за цукровий буряк. Однак, вказаний лист був залишений позивачем без задоволення, чим порушено ст.525, ч.2 ст.530 ЦК України;

- судом першої інстанції порушено норми чинного законодавства, зокрема, ст.43, п.3 ст.84 ГПК України.


В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній  скарзі, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 06.09.2007р. законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу  - безпідставною, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення представника позивача, повідомленого належним чином про час,  дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить копія реєстру відправки рекомендованих листів від 28.02.2008р., та повідомлення про вручення поштових повідомлень сторонам від 28.02.2008р. в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №002 від 14.07.2005р. про виконання робіт по збору цукрового буряка у сумі 3592,82грн. (а.с.2).

14.07.2005р. між сторонами було укладено договір №002 про виконання робіт по збору цукрового буряка (а.с.3), згідно умов якого підрядник проводить роботи по збиранню цукрового буряка у замовника власним бурякозбиральним комбайном на ділянках замовника, з врахуванням його технічних характеристик, в об'ємі 150га (п.п.1.1,2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, замовник зобов'язується розрахуватися з підрядником за виконані роботи цукровим буряком в кількості 5т. за 1 га площі зібраного цукрового буряка.

15.09.2005р. сторонами укладено договір №003 про виконання робіт по збору цукрового буряка (а.с.16). Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що останнім договором  було внесено зміни до договору №002 від 14.07.2005р. та відповідно до умов якого позивач зобов'язується розрахуватись з відповідачем за виконану роботу цукровим буряком в кількості 5т. вартістю 883,75грн. без ПДВ за 1 га площі зібраного цукрового буряка (п.3.1 договору) з огляду на наступне.

На виконання умов договору №003 від 15.09.2005р. позивач відпустив відповідачу цукрового буряка на загальну суму 107651,22грн., про що свідчать накладна №902 від 30.10.2005р. на суму 39986,06грн. та накладна №905 від 11.11.2005р. на суму 67665,16грн. (а.с.4-5).

Як вбачається з акту прийомки-передачі виконаних робіт №7 від 15.11.2005р., підписаного обома сторонами, відповідач зі своєї сторони надав позивачу послуги по копці цукрового буряка на площі 101,51 га за ціною 883,75грн. без ПДВ за 1 га на загальну суму 107651,40грн. з ПДВ (а.с.55).

Слід зазначити, що однакові суми вартості послуг, вказані в акті виконаних робіт і вартості буряка, відпущеного за накладними, дають підставу вважати, що сторони погодили ціну вартості послуг у акті №7 від 15.11.2005 р. за договором №003 від 15.09.2005р., після проведення розрахунку цукровим буряком, оскільки як у тексті договору №002, нотаріально засвідчену копію якого оглянув суд апеляційної інстанції, так і у тексті договору №003, оригінал якого оглянуто судом, відсутні вказівки на вартість наданої послуги, а зазначено лише про розрахунок цукровим буряком в кількості 5 т за     1 га.

Вартість послуг була узгоджена сторонами лише в акті №7, складеному на виконання договору №003 після проведення розрахунку цукровим буряком.


Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського  договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

В силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.


Відповідно до ст.33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів, що послуги надані і розрахунки проведено саме за договором №002.

Оскільки позивачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів на підтвердження позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.


Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.


Враховуючи викладене, рішення  господарського суду Хмельницької  області від 06.09.2007р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06 вересня 2007 року у справі №8/5134 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", м. Суми - без задоволення.


2. Справу №8/5134 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддрук. 5прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - позивачу - на адресу ліквідатора (фактична адреса)

5 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація