Справа № 2а-5363/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 жовтня 2011 року суддя Ленінського районного суду міста Луганська Золотарьов О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська третя особа –Головне управління державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, –   

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про неправомірну бездіяльність державного органу, в обґрунтування якого вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195-15), має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. З даним питанням позивач звернувся до відповідача, але отримав відповідь, яку вважає незаконною.

Позивач просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату до пенсії, як «Дитині війни»у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з січня по грудень 2011 року в сумі 1840 грн. та в подальшому довічно, справу розглянути у його відсутності.

Ухвалою суду від 26.09.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2011 по 13.03.2011 року залишені без розгляду в зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду, згідно п.10 ст. 3 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, справу розглянути у відсутності представника.   

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.   

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.     

Позивач  віднесений до категорії  “Дитина  війни”, що підтверджується копією посвідчення, з відповідною відміткою, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист  дітей війни».   

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.     

Постановляючи судове рішення у даній справі, слід виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3 частиною 2 статті 6, статтею 8 частиною 2 статті 19, статтями 22, 23 частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

У 2010 - 2011рр. дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни не зупинялася.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до п.7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011рік"  від 14 червня 2011 року N 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року в 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік.

На виконання п. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності з 23 липня 2011 року. У зв'язку з цим, положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються до 23 липня 2011 року в порядку та розмірах встановлених цим законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа, яка має правовий статус „дитина війни”, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року включно на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо ненарахування  та невиплати зазначеного підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у відповідні періоди  є незаконними.   

Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Заявляючи вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити конкретну суму недонарахованої пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що за змістом відповідає суті вимог.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159-163 КАС України  суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.   

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 14.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя                                                                                                              О.Ю.Золотарьов