донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.02.2008 р. справа №44/356пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Кулебякіна О.С. |
суддів | Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д. |
за участю представників сторін: |
від позивачів: | Міністерство аграрної політики України, м. Київ - не з"явився Маркуц Г.В. представник за довір. № 96 від 18.01.2008р. - Фонд державного майна України, м. Київ - не з"явився, |
від відповідачів: за участю прокурора | Затворницький А.М. представник за довір. № б/н від 26.12.2007 р.; Кайнов В.І. за наказом № 232-п від 10.10.2006 р. - директор; Заікін В.М. представник за довір. № б/н від 25.01.2008 р. - Державне науково-виробниче підприємство "Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного і технологічного устаткування соляної промисловості", м. Артемівськ Донецької області; ТОВ "Енергоінвест", м. Донецьк - не з"явився Завгородня Т.В. за посвідченням № 3170 - Прокуратура Донецької області, м.Донецьк, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного науково-виробничого підприємства "Експерементальний машинобудівний завод гірничошахтного і технологічного устаткування соляної промисловості", м.Артемівськ Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 24.12.2007 року |
по справі | № 44/356пд (Мєзєнцев Є.І.) |
за позовом | Прокуратура Донецької області м.Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, м. Київ та Фонду державного майна України, м. Київ |
до | 1. Державного науково-виробничого підприємства "Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного і технологічного устаткування соляної промисловості", м. Артемівськ Донецької області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест", м. Донецьк |
про | визнання недійсним договору купівлі-продажу |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2007 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Державним науково-виробничим підприємством „Експериментальний машинобудівельний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості”, м. Артемівськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення з мотивів неповного з’ясування обставин справи та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник вважає, що спір розглянутий з порушенням правил предметної підсудності, судове рішення винесене відносно неналежного відповідача. Крім того, у доповненні до апеляційної скарги зазначає про неправильне застосування судом приписів абзацу 2 частини 5 ст. 75 Господарського суду України та частини 9 ст. 11 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”.
Прокуратура Донецької області та Фонд державного майна України вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення –законним.
Міністерство аграрної політики України та Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоінвест” своїх представників до судового засідання не направили та відзивів на апеляційну скаргу на надали.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Прокурор Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2007 р., згідно до якого Державне науково-виробниче підприємство „Експериментальний машинобудівельний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості” продало Товариству з обмеженою відповідальністю „Енергоінвест” нежитлові приміщення: цех фінішної обробки деталей площею 1 750 м2 та експериментальний цех № 1 площею 864,87 м2, розташованого за адресою: м. Артемівськ, вул. Трудова, 2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що завод за своїм правовим статусом є державним комерційним підприємством, який при відчужені нерухомого майна повинен був одержати дозвіл на укладення відповідної угоди не тільки у органу управління майном, а й додатково у Фонду державного майна України (ст. 75 ГК України в редакції чинній на 09.01.2007 р.). Прокурор також послався на те, що спірне майно перебуває у переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.
Відповідач з доводами, викладеними в позовній заяві, не погодився, пославшись на те, що продаж спірного приміщення погоджено з Міністерством аграрної політики України, який є органом управління майном підприємства.
Суд першої інстанції визнав доводи прокурора обґрунтованими і задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна інстанція вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим з наступних підстав.
У відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, недійсною може бути визнана угода, зміст якої суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За змістом пункту 5 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»угода є такою, що не відповідає вимогам закону при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків.
Спірний договір укладено з порушенням встановленого законом порядку відчуження об’єктів державної власності. Як правильно встановлено судом першої інстанції, відчуження майна не було погоджено з Фондом державного майна України, як того вимагає абзац 3 частини 5 ст. 75 Господарського кодексу України в редакції Закону України № 549-V від 09.01.2007 р. Вказана редакція була чинною, як на день проведення аукціону з продажу майна, так і на день укладання спірного договору, тому оспорену прокурором угоду не можно вважати законною незалежно від наявності згоди на її укладання органу, уповноваженого управляти майном. Необхідність згоди на відчуження державного майна органа приватизації закріплена також і пунктом „и” підпункту 2 частини 1 ст. 7 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що договір купівлі-продажу суперечить частині 9 ст. 11 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”. Адже, Державне науково-виробниче підприємство „Експериментальний машинобудівельний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості” створено на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації до виключення їх з переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Відповідно до приписів наведеної норми, відносно таких об’єктів не можуть вчинятись дії, наслідком яких може бути відчуження майна.
Таким чином, позовні вимоги прокурора відповідають законодавству і матеріалам справи, тому судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги з таких підстав.
Розглянутий місцевим господарським судом спір не має передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, ознак публічно-правового спору, тому у суда не було правових підстав для припинення провадження у справі з мотивів її непідвідомчості господарському суду.
Посилання у скарзі на пред’явлення позову до неналежного відповідача є надуманими, оскільки прокурор правомірно пред’явив позив до сторін за спірною угодою.
Доводи скарги про те, що зміни до ст. 75 Господарського кодексу України набули чинності в день проведення аукціону і не могли бути відомі підприємству, є юридично неспроможними. Адже ця обставина не може слугувати правовою підставою для незастосування наведеної норми до правовідносин, які є предметом спору. Крім того, спірний договір укладено 09.02.2007 р. і на цю дату відповідач знав або повинен був знати про внесення змін до ст. 75 Господарського кодексу України, які набули чинності 02.02.2007 р.
Відсутність в матеріалах справи акту прийому-передачі відчужених об’єктів саме до статутного фонду відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції щодо незаконності угоди купівлі-продажу. Як вбачається із матеріалів справи, вказані об’єкти входять до складу основних засобів відповідача і закріплені за ним на праві господарського відення. Відповідач є господарською організацією, створеною на базі об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації до виключення їх з відповідного переліку. Тому, висновки суду про те, що до відповідача повинні застосовуватись обмеження, встановлені частиною 9 ст. 11 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”, ґрунтуються на законодавстві і матеріалах справи.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2007 р. по справі №44/356пд залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий О.С. Кулебякін
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано: 7 прим.
2. позивачам
2. відповідачам
1. прокурору
1. у справу
1. ДАГС