Справа № 2-а-8537/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р.                                                                                                                                           м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді            Шепітко І.Г.

при секретарі                     Сапронецькій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в місті Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,  -

                                               В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВН1 №104419 від 19.07.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, складену  інспектором ІДПС 4-го взводу ВДАІ м.Одеси Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшим сержантом міліції Зарічанським Денисом Васильовичем та закрити провадження у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що він правопорушення не вчиняв, докази вчинення правопорушення відсутні, права та обов’язки інспектором не роз’яснювались, про що він повідомив працівника ДАІ. Незважаючи на заперечення, інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення, а також оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

У судовому засіданні позивач вимоги за адміністративним позовом підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслано заперечення, згідно яких відповідач вважав, що дії інспектора були правомірними, просили відмовити у позові повністю, надавши суду відеозапис вчинення правопорушення.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши надані письмові докази та відеозапис, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено та не спростовано відповідачем, що 19.07.2011 року о
18-36 год. позивач у справі, керуючи автомобілем “Mitsubishi”, д/н НОМЕР_1 рухався на регульованому перехресті з вулиці Академіка Заболотного, повертаючи праворуч на вулицю Дніпропетровська дорога у м.Одесі, був зупинений інспектором ДПС 4-го взводу ВДАІ м.Одеси  Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Зарічанським Д.В., котрий здійснив перевірку документів та повідомив про порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме п.16.2 ПДР, та склав протокол за ч.2 ст.122 КУпАП за не надання переваги пішоходам на пішохідному переході.

Позивач не погодився із звинуваченням та зазначив про це у протоколі, вказавши, що проїхав пішохідний перехід, надавши перевагу в русі пішоходам, при цьому від підпису у протоколі позивач відмовився.

При складанні протоколу були запрошені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підписи яких містяться у протоколі.

Після складення протоколу, інспектором було винесено постанову ВН1 №104419 від
19.07.2011 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП України і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.  

Факт вчинення правопорушення зафіксовано інспектором на відео, запис якого надано до суду.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З наданого відповідачем відеоматеріалу, підтвердженого позивачем у судовому засіданні при перегляді, вбачається, що позивач здійснював проїзд перехрестя у той час, коли по пішохідному переході з обох сторін рухались пішоходи, що є порушенням з його сторони п.16.2 ПДР.  

В силу ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.293КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без порушеннь вимог ст.ст.283, 284 КУпАП, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу містить докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, а тому не підлягає скасуванню, оскільки винесена без порушень діючого законодавства.    

Згідно ч.2 ст.171-1 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Судовий збір сплачено при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163 КАС України, суд, -

                                               П О С Т А Н О В И В :

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 –відмовити, постанову залишити без змін.  

Копію постанови надіслати відповідачеві у справі.

Постанова оскарженню не підлягає.  

          Суддя: