ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" березня 2008 р. | Справа № 12/746/07 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Лисіна О.В.,
за участю представників сторін від 04.03.2008р.
від позивача - Євтєєва Т.В.
від відповідача - Котова Ю.Ю.
за участю представників сторін від 18.03.2008р.
від позивача - Євтєєва Т.В.
від відповідача - Кириличенко О.А.
розглянувши апеляційну скаргу
ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 22.01.2008р.
по справі №12/746/07
за позовом ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп”
до ЗАТ “ Миколаївськийрайсількомунгосп”
про стягнення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2008р., яка надіслана учасникам процесу 15.02.2008р., розгляд апеляційної скарги призначено на 04.03.2008р. Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України за погодженням сторін у судовому засіданні від 18.03.2008р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
03.12.2007р. ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” боргу по орендній платі у сумі 8436 грн., пені у сумі 201,45 грн., збитків від інфляції у сумі 419,09 грн., 3% річних у сумі 133,26 грн. та суму судових витрат по справі.
22.01.2008р. позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути 8436 грн. суми боргу за позовом без стягнення пені та інших штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” зроблено посилання на договір №11 від 03.01.2006р. та договір №10 від 29.12.2007р., згідно якого відповідачеві передано в оренду автокран ЗИЛ - 133 ГЯКС3575 держ. №95-18 НИН. В порушення умов договору ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання щодо здійснення орендних платежів, в результаті чого за останнім виникла заборгованість в сумі 8436 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.01.2008р. (суддя Семенов А.К.) з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, позов задоволено та стягнуто з ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” на користь ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” 8436 грн. - боргу, 102 грн. - держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із винесеним рішенням ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.01.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” в задоволенні позову в повному обсязі.
Скарга вмотивована тим, що позивач не є власником майна зазначеного у договорах оренди №№ 11, 10, а також зроблено посилання на не дослідження судом факту передачі та приймання об'єкта оренди відповідачем.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” не погоджується з доводами наведеними в апеляційній скарзі з посиланням на дотримання господарським судом вимог норм матеріального та процесуального права та просить рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.
Так, 03.01.2006р. між Миколаївським обласним виробничим кооперативно-державним об'єднанням по комунальному обслуговуванню сільського населення “Облсількомунгосп” (орендодавець) та ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” (орендар) укладено договір №11 оренди автокрану ЗИЛ - 133 ГЯКС3575 держ. № 95-18 НИН. Згідно п.2 цього договору розмір орендної плати складав 648грн. щомісяця.
29.12.2006р. сторони переуклали договір оренди за №10 на 2007р. Розмір орендної плати п.2.3 збільшено до 714 грн. на місяць.
За реезультатами реорганізації Обласного виробничого кооперативно-державного об'єднання сільського комунального господарства “Облсількомунгосп” його повним правонаступником по усім правам та зобов'язанням є Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївоблсількомунгосп”.
Відповідачем свої зобов'язання з оплати орендних платежів на момент звернення позивача з позовом виконано частково, а саме здійснено оплату по:
? пл. дор. №45 від 28.03.2006р. на суму 1944 грн. (оплата за 3 місяці);
? пл. дор. №83 від 05.07.2006р. на суму 1944 грн. (оплата за 3 місяці);
? пл. дор. №132 від 08.09.2006р. на суму 648 грн. (оплата за 1 місяць);
? пл. дор. №162 від 10.11.2006р. на суму 1296 грн. (оплата за 2 місяці);
? пл. дор. №180 від 27.12.2006р. на суму 648 грн. (оплата за 1 місяць).
Залишок заборгованості у розмірі 8436 грн. відповідачем сплачено не було, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
З контексту ст.173 ГК України, вбачається, що господарським зобов’язанням, є зобов’язання що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України положення якої співпадають зі статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не приймаються судовою колегією до уваги доводи скаржника щодо того, що платіжні доручення на які посилається позивач не є доказами сплати орендної плати за вказаними договорами, а також те, що майно за вказаними договорами взагалі не передавалось, оскільки п.2.10 договорів №10, 11 передбачено, що договір вступає в дію з моменту його підписання, а надані позивачем рахунки-фактури згідно яких відповідачем здійснювалась орендна плата передбачає призначення платежу саме за оренду автокрану ЗИЛ -133ГЯ КС-3575.
Не підлягає також задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №8/36/08 за позовом ЗАТ “Миколаївськийрайсількомунгосп” до ТОВ “Миколаївоблсількомунгосп” про визнання недійсним рішень зборів учасників, оскільки предметом позову справи, що розглядається є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договорами оренди автокрану, який на момент розгляду є дійсним та його дійсність сторонами не оскаржується, а отже відсутня пов'язаність категорії спору між зазначеними справами, що також автоматично виключає підставу для розгляду питання про наявність права власності на об'єкт оренди.
Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, правомірність проведення господарським судом розрахунку суми стягнення, а отже, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду та не можуть братися апеляційною інстанцією до уваги, оскільки спростовуються фактами викладеними в мотивувальній частині судового рішення.
З огляду на викладене, рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому зміні або скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.01.2008р. зі справи №12/746/07 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |
Повний текст постанови підписано 20.03.2008р.