Справа № 2-3004/11

01 листопада 2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.

при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,

з участю представника позивача - Поперецького О.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу майна,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ПАТ "ВТБ Банк" звернувся в суд з позовом до відповідачів визнання недійсною угоди купівлі-продажу майна. Позов мотивує тим, що 05.06.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №09.083-08-СК від 05.06.2008 року був укладений договір застави №09.83-08-ДЗ належного відповідачу ОСОБА_5 автобуса пасажирського марки БАЗ, модель А079.14, 2007 року випуску, колір жовтий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивачу стало відомо, що автобус, який являється предметом договору застави, відповідач ОСОБА_3 27.08.2009 року відчужив відповідачу ОСОБА_4 на підставі біржової угоди №930055.

          Вказує на те, що виходячи з умов договору застави відповідач ОСОБА_3 не вправі був відчужувати заставлений автобус без згоди банку. Відчуження транспортного засобу призвело до порушення права банку на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави та повернення кредитних коштів, отриманих від його реалізації.

          Вважає, що зазначена біржова угода укладена відповідачами з порушенням вимог закону. А тому, просив суд, визнати недійсною біржову угоду №930055 від 27.08.2009 року, витребувати від відповідача ОСОБА_4 та повернути відповідачу ОСОБА_3 автобус пасажирський марки БАЗ, модель А079.14, 2007 року випуску, колір жовтий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, привести сторони в попереднє становище зареєструвавши за ОСОБА_3 право власності на вказаний автобус.

          В судовому засіданні представник позивача Поперецький О.В. вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що прокуратурою м. Луцька порушувалась кримінальна справа за фактом відчуження вказаного автобуса особою, яка не мала на те повноважень.

          Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позов не визнала. Суду пояснила, що при укладенні оспорюваної біржової угоди ОСОБА_4 не знав, що автобус перебуває в заставі. Він є добросовісним набувачем майна. Банк не є власником транспортного засобу, а тому не може ставити питання про його витребування в користь попереднього власника. Крім того, позивач не зазначив жодної з підстав недійсності правочину, передбаченої ЦК України. А тому, просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. Суд вважає можливим розгляд справу у його відсутності.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що 05.06.2008 року між ВАТ "ВТБ банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ банк", та відповідачем ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №09.083-08-СК від 05.06.2008 року був укладений договір застави №09.83-08-ДЗ належного відповідачу ОСОБА_3 автобуса пасажирського марки БАЗ, модель А079.14, 2007 року випуску, колір жовтий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4-8).

          27.08.2009 року на підставі Біржового договору (угоди) №930055 довіреною особою ОСОБА_6 від імені ОСОБА_7 автобус пасажирський марки БАЗ, модель А079.14, 2007 року випуску, колір жовтий, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 було відчужено в користь ОСОБА_4, і зареєстровано за ним як за новим власником (а.с.16, 17).

          Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

          Згідно ст.216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсного правочинну може бути заявлена як однією із сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. При цьому суд може застосувати реституцію як спосіб захисту цивільного права з власної ініціативи як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що автобус перебуває під заставою, внесений до Державного реєстру обтяжень, а тому відповідач ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п.7,2 Договору застави не мав права відчужувати вказаний транспортний засіб без згоди банку.

          Однак, суд вважає такі доводи безпідставними виходячи з наступного.

          Із змісту ст.388 ЦК України та ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , який є спеціальною нормою, що визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, вбачається, що право витребувати майно у добросовісного набувача надано лише власнику майна, яким позивач в даному випадку не являється. Зазначеного права заставодержателю майна не надано.

          Частиною 3 статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено право обтяжувача майна, яким є банк, на відшкодування завданих збитків, якщо його права порушені внаслідок дій боржника (відчуження майна без згоди заставодержателя). Право заставодержателя (обтяжувача майна) вимагати визнання недійсним договорів купівлі-продажу чи інших правочинів, пов'язаних з відчуженням заставленого майна, законом не передбачено.

          Таким чином, в даному випадку, позивач, як заставодержатель майна, має право лише на відшкодування завданих йому збитків внаслідок відчуження ОСОБА_3 заставленого автобуса без згоди банку.

          Крім того, позивач не являється стороною оспорюваного біржового договору, а тому -- не має права вимагати визнання недійсним біржового договору та вимагати повернення спірного автомобіля первісному власнику ОСОБА_3 із застосуванням загальних наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України.

          Оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в цілому і до задоволення не підлягають.

          Керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 58, 59, 60, 61, 86, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 388 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу майна - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                            І.Б. Плахтій