10.11.2011      

                                                                                          Справа № 2-а-5462/11

                                                 ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 року          Старокостянтинівський районний суд

                                                                 Хмельницької області

в складі:

головуючого –судді                                        Цимбалюка О.В.

при секретарі                                                   Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького відділу ДАІ,-

в с т а н о в и в:

В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницького відділу ДАІ про скасування постанови серії ВХ1 № 075773 від 06 травня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на нього штраф у розмірі 255 грн. за порушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що він перевищив швидкість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що інспектором не взято до уваги спростування позивача та не було залучено свідка який знаходився в автомобілі.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву в якій просить позов розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Тому, відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом встановлено, що постановою серії ВХ1 № 075773 від 06 травня 2011 року  ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. та накладено на нього штраф у розмірі 255 грн. за те, що він перевищив швидкість.

В позові ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення та вказав, що швидкість не перевищував, його пояснення до уваги взяті не були, свідка який перебував з ним в автомобілі не було залучено.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06 травня 2011 року також вбачається, що аналогічні пояснення зазначені позивачем й у протоколі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.   

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом’якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ’єктивно досліджені та не враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.   

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 71, 160,161,162,163 КАС України, ст. 122 ч.1,  258, 288, 289, 293, 294,  247 КУпАП , суд

п о с т а н о в и в:

              Позов ОСОБА_1 задоволити.

              Постанову серії ВХ1 № 075773 від 06 травня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП –закрити.

               Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

                Суддя