Справа № 1407/2-1792/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"09" листопада 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого –судді Вуїва О.В., при секретарі –Кашарайло А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 03 жовтня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRС13740035, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 1 454,68 грн. на строк до 03 жовтня 2009 року включно, а відповідач зобов’язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12 % річних від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 23,27 грн. від суми виданого кредиту.
Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є право позивача стягувати з нього неустойку (штрафи та пеню).
Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в зв’язку з чим станом на 29 серпня 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 10 926,46 грн., в тому числі:
- заборгованість по кредиту –1 318,45 грн.;
- заборгованість по процентам –28,54 грн.;
- заборгованість по комісії –116,35 грн.;
- нарахованої пені в розмірі 8 466,62 грн.;
- нарахованих штрафів в загальному розмірі 996,50 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з’явився, проте направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір №NKXRRС13740035 в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі –Умов).
Відповідно до договору банк зобов’язався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 1 454,68 гривень на строк до 03 жовтня 2009 року включно.
Зі своєї сторони позичальник зобов’язався щомісячно рівними частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1,0 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту, а також сплачувати щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 23,27 грн., а всього вносити 152,63 грн. щомісячно.
Згідно заяви позичальника в разі порушення ним умов договору щодо своєчасного виконання зобов’язань він зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі, передбаченому п. 5.1 Умов, тобто 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.
Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов’язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.
З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним та внесення комісії.
В зв’язку з цим на 29 серпня 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:
- заборгованість по кредиту –1 318,45 грн.;
- заборгованість по процентам –28,54 грн.;
- заборгованість по комісії –116,35 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.
Що стосується неустойки, то суд виходить з того, що банк безпідставно здійснював нарахування боржнику пені за ставкою 1,25% за кожен день прострочення платежу (а.с. 3), а не 0,15 %, як передбачено умовами договору, що призвело до неправильного визначення її розміру.
З врахуванням вищевказаних обставин, розміру боргу за кредитом, який є значно меншим за суму нарахованої пені, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1 000 грн.
Однак не може бути стягнутий нарахований відповідачу штраф, оскільки наслідком порушення позичальником умов кредитного договору сторони цього договору узгодили виключно можливість стягнення пені (заява позичальника, п. 5.1 Умов), водночас стягнення за одне й те ж порушення позичальником умов договору одночасно штрафу та пені вказує на застосування позикодавцем подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, що не допускається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 28 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також 25 грн. державного мита.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №NKXRRС13740035 від 03 жовтня 2008 року, що утворилася станом на 29 серпня 2011 року в розмірі 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) гривні 34 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 53 (п’ятдесят три) гривні судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Вуїв