ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.11 Справа № 30/5009/6639/11
Суддя Кагітіна Л.П.
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)
до відповідача: Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162)
про стягнення 1280,79 грн.
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 386 від 30.06.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2594-08/04 від 25.10.2011р.;
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області 1280,79 грн. заборгованості за договором № 100178/23-07/07 від 23.07.2007р. про надання послуг електрозв’язку, в т.ч. 1274,48 грн. основного боргу, 4,55 грн. пеня та 1,76 грн. –3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 33,36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що в порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач надані послуги електрозв’язку в повному обсязі не оплатив. Розмір заборгованості згідно наданих споживачу рахунків, за твердженням позивача, становить 1274,48 грн. Також, позивач відзначає, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6639/11, розгляд справи призначено на 03.11.2011р.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та надав усні пояснення по заявленій до стягнення сумі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечив та надав письмовий відзив на позов, згідно з яким Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області позов визнає в повному обсязі.
В судовому засіданні 03.11.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
30.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Запорізької філії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Запорізької філії (Укртелекомом, позивачем у справі) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області (споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 100178/23-07/07 про надання послуг електрозв’язку (надалі –Договір), за умовами якого Укртелеком надає споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2 (розділ 1 Договору).
Згідно з п. 3.2.8 Договору споживач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.5 Договору сторонами визначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.
Відповідно до п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
За визначенням п. 7.1 та п. 7.2 Договору цей договір набирає чинності з дня підписання і діє протягом п’яти років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Свої обов’язки за договором позивач виконав у повному обсязі, щомісяця надаючи відповідачу послуги електрозв’язку на підставі укладеного договору, в тому числі, за період з липня по вересень 2011 року. За вказаний період позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-акти для сплати: за липень 2011р. - на суму 418,88 грн., за серпень 2011р. –на суму 421,63 грн., за вересень 2011р. –на суму 433,97 грн.
Загальна сума нарахувань за період з липня по вересень 2011 року, включно, склала 1274,48 грн.
За твердження позивача, в порушення умов договору свої зобов’язання по оплаті послуг за період з липня по вересень 2011р., включно, відповідач своєчасно не виконав. Визначену рахунками суму у встановлений договором термін не сплатив.
Позовні вимоги про стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області 1280,79 грн. заборгованості за договором №100178/23-07/07 від 23.07.2007р. про надання послуг електрозв’язку, в т.ч. 1274,48 грн. основного боргу, 4,55 грн. пеня та 1,76 грн. –3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати позивачу передбачених договором послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 1274,48 грн.
Проти наявності у нього заборгованості у вказаній сумі відповідач не заперечує.
Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1274,48 грн. основного боргу за договором №100178/23-07/07 від 23.07.2007р. про надання послуг електрозв’язку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4,55 грн. пені та 1,76 грн. –3% річних за період з 0121,08.2011р. по 01.10.2011р.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»(далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначалося вище, пунктом 5.8 Договору сторону узгодили, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 4,55 грн. пені та 1,76 грн. –3% річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 1280,79 грн. заборгованості, в т.ч.: 1274,48 грн. основного боргу, 4,55 грн. пені та 1,76 грн. –3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»(м. Запоріжжя) до Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, код ЄДРПОУ 26316700; р/р 35219002000607 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385; р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Запоріжжя, МФО 313827) 1274 (одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 48 коп. основного боргу, 4 (чотири) грн. 55 коп. пені та 1 (одну) грн. 76 коп. –3% річних.
Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, код ЄДРПОУ 26316700; р/р 35219002000607 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком»(69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385; р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Запоріжжя, МФО 313827; код ЄДРПОУ 01184385) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.11.2011р.