Справа № 11- 504 2006 року Категорія ст. 121 ч.І КК України

Головуючий в 1-й інстанції Зеленська В.І. Доповідач Цугель І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Ковтуна В.П.

суддів: Цугеля І.М., Онищука С.І.

з участю прокурора Бірюченка С.В.

адвоката ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Славутського міськрайонного суду від 9 червня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівна Скадовського району Херсонської області, жителя с. Довжки Славутського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, в силу ст. 89 не судимого,

засуджено за ст. 121 ч.І КК України із застосуванням ст. 69 КК України на З роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 2 червня 2005 року близько 22 години ОСОБА_2, знаходячись на вул. Леніна в с. Довжки Славутського району Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки із ОСОБА_3, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс останньому удар ножем в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 із ч.І ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, призначити покарання у вигляді арешту і звільнити засудженого від відбування покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року. При цьому він посилається на однобічність, неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Вказує, що дії ОСОБА_2 повинні розцінюватись як перевищення меж необхідної оборони, оскільки останній перевищив межі захисту, який потрібно було застосувати у відповідь на суспільно небезпечне посягання зі сторони ОСОБА_3.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просять вирок суду змінити, застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. При цьому він посилається на несправедливість та суворість покарання, оскільки ініціатором

2

конфлікту був ОСОБА_3, який першим наніс йому удар кулаком в обличчя та збив з ніг. Вказує, що суд не взяв до уваги те, що попередні судимості погашені, має постійне місце  проживання,  позитивно характеризується за місцем останнього,  є  пенсіонером, проживає з дружиною похилого віку, яка хворіє і потребує стороннього догляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вислухавши засудженого та його захисника, які підтримали свої апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

З показів засудженого ОСОБА_2 вбачається, що 2 червня 2005 року о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він повертався додому вулицею Леніна с. Довжки. Його наздогнав ОСОБА_3 і почав з'ясовувати відносини, влаштував з ним сварку, висловлював на його адресу погрози, наніс удар кулаком в обличчя, від якого він впав. ОСОБА_3 намагався і далі наносити йому удари, тому він дістав з кишені ніж і, з метою захисту, в лежачому положенні почав розмахувати ним перед ОСОБА_3 Останній вибив ніж з його рук, наніс ще два удари ногою в голову і пішов. В який момент він заподіяв потерпілому тілесні ушкодження ножем, він не пам'ятає.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 2 червня 2005 року близько 22 години в с. Довжки по вул. Леніна поблизу будинкуОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 почав з'ясовувати стосунки, в результаті чого розпочалась бійка в ході якої останні наніс йому удар ножем в живіт. У відповідь він двома руками схопив ОСОБА_2 за руку, якою той тримав ніж, витягнув ніж із свого живота та вибив його з рук нападника на дорогу. В той же час він повалив ОСОБА_2 на землю і наніс йому декілька ударів ногою в голову.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що 2 червня 2005 року близько 22 години ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають намір зайти до них для вирішення спору. О 22 годині прийшов ОСОБА_2 і запросивОСОБА_4 наступного дня на рибалку. Через деякий час від сусідки їм стало відомо, що ОСОБА_3 поранили в живіт. ОСОБА_3 розповів ОСОБА_4, що поранення йому спричинив ОСОБА_2 Через декілька днів засуджений розказував, що ОСОБА_3 збив його з ніг, наносив удари. Тому, з метою захисту, він розмахував ножем і поранив його в живіт.

З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що 2 червня 2005 року близько 21 год. 30 хв. вона бачила ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння і сварились між собою. Вона їх залишила. Приблизно о 22 год. до них зайшов ОСОБА_2, на брові у нього була кров. Останній попросив передати ОСОБА_4, що наступного дня він піде на рибалку. Про бійку засуджений нічого не розповідав.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 2 червня 2005 року у вечірній час він бачив ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що на початку червня 2005 року він оперував ОСОБА_3, який поступив у хірургічне відділення Славутської ЦРЛ з ножовим пораненням. В ході операції він встановив характер тілесного ушкодження - раневий канал проходив зверху вниз. Вважає, що таке тілесне ушкодження могло виникнути як у вертикальному положенні потерпілого, так і в момент, коли потерпілий перебував у зігнутому положенні. Потерпілий перебував у стані середнього ступеня тяжкості, був у свідомості. При вказаному в історії хвороби проникаючому ножовому пораненні в живіт, потерпілий міг звалити ОСОБА_2 з ніг та нанести йому кілька ударів ногою.

Експерт ОСОБА_9 показав, що судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_3 була проведена на підставі записів історії хвороби останнього у Славутській ЦРЛ. Лікар-хірург підтвердив напрямок раневого каналу зверху-вниз. Вважає, що тілесні ушкодження у потерпілого могли виникнути у випадку вертикального положення в момент заподіяння удару ножем в живіт та вертикального положення особи, яка наносила удар ножем, про що свідчить цілісність сечового міхура потерпілого, напрямок раневого каналу. Після отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 міг звалити ОСОБА_2 з ніг та наносити удари ногами.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду місця події та вилучення від 3 червня 2005 року, згідно якого місцем скоєння злочину є проїзна частина АДРЕСА_1; на узбіччі вказаної вулиці вилучено складний ніж з лезом довжиною 8,5 см.

Згідно даних протоколу огляду чоловічої теніски сірого кольору, належної ОСОБА_3, на її нижній частині ближче до середини є різаний отвір довжиною 3 см та сліди речовини, схожої на кров.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки і обставин події та фототаблиці до нього за участю ОСОБА_2, останній на місці послідовно розказав і показав механізм нанесення удару ножем ОСОБА_3.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_3, останній на місці послідовно розказав і показав механізм нанесення йому удару ножем ОСОБА_2.

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 57 від 16 червня 2005 року, вилучений на місці події ніж, холодною зброєю не являється і виготовлений у заводських умовах.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 194 від 15 червня 2005 року, ОСОБА_2 спричинено легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 200 від 17 червня 2006 року, у ОСОБА_3 мало місце тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням передньої черевної стінки та тонкого кишечнику, яке розташоване в ділянці передньої черевної стінки праворуч від серединної лінії на висоті 102 см на 8 см нижче пупка - ділянки передньо-правої нижньої третини живота. Рана мала розмір 2x5 см із напрямком ранового каналу зверху вниз, зліва направо. Вказане проникаюче поранення виникло від дії гострого твердого предмету по колючо-ріжучому механізму, могло виникнути від дії клинка ножа, представленого на експертизу. Вказане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за кваліфікуючою ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. При положенні, лежачи на землі на правому боці, і при проведенні напівколових рухів затиснутим в лівій кисті ножем - по даним протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16.06.2005 року - спричинення одної колото-різаної проникаючої в черевну порожнину рани на передній черевній стінці, яка мала місце у

4

ОСОБА_3, практично неможливе, так як при таких рухах ножем в основному утворюються різані, а не колото-різані рани. При положенні ОСОБА_2, лежачи на землі на правому боці, і нанесенні ним удару ножем ОСОБА_3 з метою самозахисту, як заявляє обвинувачений в своїх показаннях на а.с. 87, направлення ранового каналу проникаючого поранення повинно бути знизу вверх, а не зверху вниз як у ОСОБА_3. Проникаюче колото-різане поранення черевної стінки справа з пошкодженням стінок тонкого кишковика у ОСОБА_3 відбулося від однократної достатньої по силі дії на черевну стінку справа колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і клинок ножа з однобічною заточкою, при направленні сили удару спереду назад, зверху вниз і зліва направо. При зануренні клинка ножа в тіло, лезо його було обернуто вниз, а обушок вверх, що підтверджується даними дослідження пошкодження на передній поверхні футболки (теніски), в яку був одягнутий ОСОБА_3 в момент події. На підставі вищевикладеного покази потерпілого по відношенню до механізму спричинення йому колото-різаної рани черевної стінки, більше відповідають виявленим судово-медичним даним. Одразу ж, безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 міг здійснювати активні дії, у тому числі і збити з ніг ОСОБА_2, наносити удари.

Як вбачається з довідки Славутської ЦРЛ, вартість лікування ОСОБА_3 за час перебування його у вказаній установі становить 316 грн. З коп.

Всім цим доказам у їх сукупності суд дав належну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 121 ч.І КК України.

Його посилання на те, що він заподіяв тілесні ушкодження потерпілому при перевищенні меж необхідної оборони на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевказаними доказами по справі.

Колегія суддів вважає, що досудове та судове слідство проведено у відповідності з вимогами закону - всебічно, повно та об'єктивно.

Призначене судом покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи в тому числі і ті, на які засуджений та його адвокат посилаються в своїх апеляціях.

Підстав для зміни вироку чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія судців, -

ухвалила:

Вирок Славутського міськрайонного суду від 9 червня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції засудженого та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий-суддя /підпис/

Судді /підписи/                                                                

Копія вірна: суддя апеляційного суду           І.М. Цугель