КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
28.02.08 р. № 02-03/188/19
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
судді-доповідача Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Рустам’ян Е.А.
за участю представників:
від прокурора: Прокоф’єва Н.О - прокурор
від першого позивача: Супрун Г.В. –дов.№1353/25/14-08 від 28.02.08р., представник
від другого позивача: Дядюк О.В. –дов.№1/06-04/232 від 28.02.08р., представник
від відповідача: не з’явились
розглянувши апеляційне подання Київської транспортної прокуратури на ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2008р.
у справі №02-03/188/19 (суддя Карпечкін Т.П. )
за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі
Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного підприємства
«Київпассервіс»
до Приватного підприємства «Феліца»
про звільнення нежитлового приміщення та стягнення 19800,19 грн.
заборгованості
в с т а н о в и в:
Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного підприємства «Київпассервіс»звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Феліца»про звільнення нежитлового приміщення та стягнення 19800,19 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2008р. по справі №02-03/188/19 позовні матеріали повернуті позивачу без розгляду.
Не погодившись із винесеною ухвалою, Київська транспортна прокуратура внесла апеляційне подання, в якому просила скасувати ухвалу місцевого господарського суду та передати справу на розгляд господарського суду Київської області.
На думку прокуратури, оскаржувана ухвала винесена незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. подання прокуратури прийняте до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги свого апеляційного подання.
Представник першого позивача підтримав вимоги апеляційного подання прокурора.
Представник другого позивача підтримав вимоги апеляційного подання прокурора.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивачів та прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне подання підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 21.01.2008р. має бути скасована з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2008р. по справі №02-03/188/19 позовні матеріали повернуті без розгляду (а.с. 1-3).
Ухвала місцевого господарського суду винесена з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України та мотивована тим, що з позовної заяви не зрозуміло, які саме інтереси держави порушені, а у прокурора відсутні повноваження на пред’явлення позову в інтересах Державного підприємства «Київпассервіс», оскільки прокурором не доведено, що порушення інтересів Державного підприємства «Київпассервіс»призведе до порушення інтересів держави, зокрема, Міністерства транспорту та зв’язку України.
Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Згідно ст. 36№ цього Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
В ст. 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
З позовної заяви вбачається, що підставою для звернення з відповідним позовом стало невиконання ПП «Феліца»умов договору №61 оренди частини приміщення автостанції «Миронівка»від 25.11.03р., укладеного між Київським обласним автотранспортним управлінням, правонаступником якого є ДП «Київпассервіс», та ПП «Феліца».
В позовній заяві зазначено, що в Статуті Державного підприємства «Київпассервіс»визначено, що підприємство є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України і підпорядковане Державному департаменту автомобільного транспорту.
Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.99р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки Державне підприємство «Київпассервіс»засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, а порушення його інтересів може призвести до порушення інтересів державного органу і відповідно держави, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність звернення прокурора з відповідним позовом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З позовної заяви вбачається, що вона підписана Київським транспортним прокурором, молодшим радником юстиції Гриценко В.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про передчасність висновків місцевого господарського суду про те, що у прокурора відсутні повноваження на пред’явлення позову в інтересах Державного підприємства «Київпассервіс»з тих підстав, що прокурором не доведено, що порушення інтересів Державного підприємства «Київпассервіс»призведе до порушення інтересів держави, зокрема, Міністерства транспорту та зв’язку України, оскільки при виникненні необхідності з’ясувати певні позовні вимоги чи отримати певні докази, місцевий господарський суд мав можливість в порядку ст.ст. 32,33,36,38 ГПК України витребувати їх у прокурора.
Також апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідний позов було подано в інтересах Державного підприємства «Київпассервіс», оскільки в позовній заяві чітко визначено, що позов подається в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного підприємства «Київпассервіс».
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про безпідставність повернення місцевим господарським судом відповідної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 21.01.2008р. по справі №02-03/188/19 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому має бути скасована.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційне подання Київської транспортної прокуратури на ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2008р. по справі №02-03/188/19 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 21.01.2008р. по справі №02-03/188/19 скасувати.
3. Матеріали справи №02-03/188/19 передати на розгляд до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Лобань О.І.
Федорчук Р. В
Дата відправки 11.03.08