Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03.11.2011 Справа №2-5591/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

   головуючої судді                 Герчаківської О.Я.,

                                            з участю секретаря              Сесик Х.Я.,

                                            позивача                               ОСОБА_1,

                                            представника позивача       ОСОБА_2,

                                            відповідача                           ОСОБА_3,

                                            представника відповідача   ОСОБА_4,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про відшкодування заподіяної шкоди та виплату страхового відшкодування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про відшкодування заподіяної шкоди та виплату страхового відшкодування. В обґрунтування повних вимог позивач посилається на те, що 04 березня 2011 року близько 13.20 год. відповідач ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген Т4", д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Крушельницької - Чехова в м.Тернополі, в порушення п.п.8.7.3. "е" Правил дорожнього руху України, проїхав на заборонений сигнал світлофора та допустив зіткнення із транспортним засобом марки "Мазда 6", д.н.з. НОМЕР_2, що належить йому на праві приватної власності. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «Страхова компанія»Універсальна», а тому позивач 14.03.2011 року та 24.05.2011 року звертався до відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»з приводу отримання страхового відшкодування. Вказані заяви залишились без відповіді зі сторони страховика. Згідно звіту про оцінку автомобіля MAZDA 6 WGN, реєстраційний номер НОМЕР_2, виконаного 31.05.2011 року ДП «Експерт-сервіс авто»на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження належного йому транспортного засобу складає 51083,97 грн., яка на час звернення з позовом до суду не відшкодована в повному обсязі. Ліміт відповідальності ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна»становить 25500 грн. з врахуванням 2% франшизи, що складає 510 грн. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою сумою, яку зобов’язана сплатити ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна»становить 26093,97 грн. (5108,97 грн. –25500 грн. –510 грн.). Таким чином, відповідач ОСОБА_3 зобов’язаний сплатити позивачу 26093,97 грн., як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Решту вартості матеріального збитку в розмірі 24990 грн. зобов’язана виплатити ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна». Також, за прострочення виплати страхового відшкодування страховик повинен сплатити в користь позивача пеню за період з 16 травня по 21 червня 2011 року в розмірі 191 грн. ((24990 * 7,75% / 100%) /365 днів)*36 днів).

В результаті пошкодження автомобіля і перенесення дискомфорту зумовленого неможливістю його використання за основним цільовим призначенням, позивач ОСОБА_1 переживав душевні страждання, перебував у стресовому стані, а тому оцінює завдану йому відповідачем ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Невиплата ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна»страхового відшкодування, бездіяльність відповідача стала причиною додаткових переживань позивача щодо можливості вчасно провести відновлювальний ремонт свого транспортного засобу і його подальшого використання, що призвело до спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди зі сторони страхової компанії, яку він оцінює у 1000 грн. Для відновлення порушених прав позивачем понесено додаткові витрати по оцінці вартості заподіяних збитків в розмірі 650 грн., 42,08 грн. оплачено за направлення ОСОБА_3 телеграми, 2000 грн. –витрати по орендній платі за користування автомобілем та 178,20 грн. – страхова премія за обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, пов’язаної з використанням орендованого автомобіля, а всього затрачено коштів на суму 2870 грн.

З врахуванням наведеного позивач ОСОБА_1 просить позов задовольнити, стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»24990 грн. невиплаченого страхового відшкодування, 191 грн. нарахованої пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 1000 грн. компенсації заподіяної йому моральної шкоди. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 відшкодування, заподіяних позивачу матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 26093 грн., 2870 грн. понесених додаткових витрат на відновлення порушеного права, а також 2000 грн. компенсації, заподіяної йому моральної шкоди. Розподіл судових витрат здійснити згідно із законом.

До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 подав суду письмову заяву про зміну розміру позовних вимог, просить суд стягнути в його користь з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»1770 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 191 грн. нарахованої пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 2000 грн. компенсації моральної шкоди. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 відшкодування матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 26093 грн., 2870 грн. понесених додаткових витрат на відновлення порушеного права та 2000 грн. компенсації заподіяної моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заявлений позов підтримали з покликанням на заяву про зміну розміру позовних вимог та просили суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у письмовому запереченні.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»в судове засідання не з’явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином. Будь-які відомості про неможливість останнього прибути в судове засідання в матеріалах справи відсутні, а тому суд вважає, що чергова неявка представника ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна»у судове засідання без поважних причин не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.  

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. З мотивувальної частини постанови вбачається, що 04.03.2011 року близько 13.20 год. громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген Т4», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автомобілем на перехресті вул. Крушельницької-Чехова в м. Тернополі, проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора та допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, через що транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.8.7.3 «е»Правил дорожнього руху України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29 липня 2005 року, власником автомобіля марки MAZDA 6 WGN, реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_1

Відповідно до п.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до п.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував відповідач ОСОБА_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПАТ «Страхова Компанія»Універсальна».

04.03.2011 року аварійним комісаром ОСОБА_5 в присутності позивача ОСОБА_1 складено протокол огляду транспортного засобу, автомобіля MAZDA 6 WGN, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким зафіксовано пошкодження, які мали місце на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Вказаний протокол підписаний позивачем без застережень.

Відповідно до висновку про розрахунок суми збитку від 20.04.2011 року, виконаного аварійним комісаром ОСОБА_6, розмір збитку завданого ОСОБА_1, з урахуванням пошкоджень вказаних у протоколі огляду від 04.03.2011 року, становить 23729,64 грн., що стверджується висновком про розрахунок суми збитку від 20.04.2011 року.

З платіжного доручення № 21962 від 01.08.2011 року вбачається, що ПАТ «Страхова компанія»Універсальна»виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23219,64 грн. (23729,64 грн. (розмір збитку) –510 грн. (франшиза) = 23219,64 грн.)

Згідно ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За правилами ст.ст.36, 37 вказаного Закону після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.1.2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше п’яти відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону (51000 грн.), що становить 25500 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

З врахуванням наведеного, суд вважає розмір матеріального збитку в сумі 23219,64 грн., який виплачено ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування обґрунтованим, так як з досліджуваних судом матеріалів вбачається, що позивач був присутній під час складання аварійним комісаром протоколу огляду належного йому транспортного засобу, який було пошкоджено під час дорожньо-транспортної пригоди. Пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що з протоколом він не ознайомився та не пам’ятає чи підписував його, до уваги судом не беруться, оскільки останній не заперечує, що був присутнім під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу. Також, в судовому засіданні встановлено, що на даний час автомобіль позивача відремонтовано, однак ОСОБА_1 не повідомляв страховика про будь-які інші пошкодження, які було виявлено під час проведення ремонту, що стало б підставою для виплати страхового відшкодування у більшому розмірі.

З вказаних вище підстав, суд не бере до уваги звіт про оцінку автомобіля MAZDA 6 WGN, реєстраційний номер НОМЕР_2, який складено 31.05.2011 року аварійним комісаром оцінювачем ОСОБА_7 та визначено вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1 в розмірі 51083,97 грн., оскільки ПАТ «Страхова компанія»Універсальна»за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 10.09.2003 р. №1440 проведено оцінку завданого позивачу збитку, який відшкодовано в повному розмірі.  

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія»Універсальна»1770 грн. недоплаченого страхового відшкодування до задоволення не підлягають, оскільки страховиком виплачено його розмір в повному обсязі.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення із ПАТ «Страхова компанія»Універсальна»2000 грн. моральної шкоди, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що у відповідності до вимог та порядку встановленого Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», останній звертався до страховика і йому було відмовлено у відшкодуванні завданої моральної шкоди. Тобто, немає підстав вбачати, що страховиком порушено права позивача на отримання грошового відшкодування моральної шкоди.

Водночас суд вважає, що підлягає до задоволення позов ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія»Універсальна»пені за прострочення виплати страхового відшкодування. Враховуючи те, що виплата страхового відшкодування мала місце 01.08.2011 року, страховик повинен сплатити в користь позивача пеню в розмірі 191 грн., нарахування якої здійснюються відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представлені суду товарні чеки №УВ-ГОА-0000001 від 02.10.2011 року на суму 9250 грн., № 1001 від 01.10.2011 року на суму 20934 грн., №0629 від 29.06.2011 року на суму 8855 грн.,  №0902 від 02.09.2011 року на суму 8468 грн. та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 02.10.2011 року на суму 9250 грн. судом не беруться до уваги, виходячи з наступного.

В товарних чеках  № 1001 від 01.10.2011 року на суму 20934 грн., №0629 від 29.06.2011 року на суму 8855 грн.,  №0902 від 02.09.2011 року на суму 8468 грн. не зазначено, що саме ОСОБА_1 придбавав зазначений товар, в графі покупець немає прізвища позивача, а також відсутні будь-які відомості, які б засвідчили, що по зазначених товарних чеках проведено оплату в користь СПД-ФО ОСОБА_8 З оглянутих в судовому засіданні товарного чеку №УВ-ГОА-0000001 від 02.10.2011 року на суму 9250 грн., та акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 02.10.2011 року на суму 9250 грн. не вбачається, що кошти у вказаному розмірі отримано СПД-ФО ОСОБА_9 При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що така форма оплати придбаного товару та наданих послуг пов’язана з тим, що приватні підприємці, які надавали йому послуги перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Позов в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 26093 грн. відшкодування заподіяних матеріальних збитків не покритих страховим відшкодуванням суд вважає недоведеним, оскільки доказів, які б стали підставою стягнення вказаних коштів в судовому засіданні не здобуто.

          Відповідно до п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона  була передбачена договором страхування.

Таким чином, з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 слід стягнути відшкодування заподіяних йому матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 510 грн. (франшиза).

          Суд прийшов до висновку про те, що не підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3, 2870 грн. понесених додаткових витрат, які складають: витрати по оцінці вартості заподіяних збитків - 650 грн. (експертна оцінка автомобіля MAZDA 6 WGN,), 42,08 грн. - за направлення ОСОБА_3 телеграми, 2000 грн. –витрати по орендній платі за користування автомобілем та 178,20 грн. –страхова премія за обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, пов’язаної з використанням орендованого автомобіля. Зокрема, не підлягають стягненню витрати, пов’язані з експертною оцінкою автомобіля, який складено 31.05.2011 року аварійним комісаром оцінювачем Мельником Ю.Б., а також кошти в розмірі 42,08 грн., які понесено позивачем для повідомлення відповідача про день та час проведення вказаної вище експертної оцінки автомобіля. Вказаний звіт оцінки автомобіля не брався до уваги при виплаті страхового відшкодування страховиком, а також судом. З представленого суду договору оренди автомобіля марки RENAULT модель КANGOО від 05.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 уклали вказаний договір строком на чотири місяці з платою за його користування в розмірі 2000 грн. Суд не ставить під сумнів укладення вказаного договору, однак на підтвердження сплачених коштів позивачем не представленого жодних підтверджуючих документів, як і даних про те, що вказаний автомобіль ним експлуатувався. Покликання останнього на те, що ним з метою використання орендованого автомобіля сплачено страхову премію в розмірі 178,20 грн. та оформлено поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не взято до уваги, оскільки не здобуто даних про те, що орендований автомобіль використовувався позивачем для власних потреб.

У відповідності до положень ст.ст.16, 23 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода –це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з посяганням на її права та інтереси. На розмір відшкодування не впливає наявність чи обсяг майнової шкоди, яка завдана тими ж діями, що призвели й до виникнення моральної шкоди. Вимоги про відшкодування майнової шкоди та вимоги щодо відшкодування моральної шкоди розглядаються як самостійні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що моральна шкода в розмірі 2000 грн., яка йому завдана діями відповідача ОСОБА_3 полягає в тому, що він не мав змоги займатися підприємницькою діяльністю, зокрема підвозити товари до магазину, а також був позбавлений можливості доставляти вагітну невістку на консультаційні огляди до лікаря, з приводу чого відчував дискомфорт.

З аналізу наданих пояснень не вбачається, що позивачу ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.   

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" підлягають до задоволення частково. З відповідача ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" в користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 191 грн. нарахованої пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. З відповідача ОСОБА_3 в користь позивача слід стягнути відшкодування заподіяних йому матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.

В силу принципу безпосередності судового розгляду (ст.160 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Висновки суду про задоволення позову у вказаному вище розмірі ґрунтуються на недоведеності позивачем заявлених позовних вимог, оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 поніс витрати (реальні збитки) у розмірі не покритому сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ст.88 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відшкодовується позивачу пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Судовий збір стягується з відповідачів на користь держави пропорційно до задоволеної частини заявленого позову.

Керуючись ст.ст.4, 10, 60, 88, 160, 212, 214, 215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.16, 22, 23, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(з наступними змінами та доповненнями), суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із публічного акціонерного товариства «Страхова компанія»Універсальна»в користь ОСОБА_1 191 (сто дев’яносто одну) грн. нарахованої пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1  відшкодування заподіяних йому матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

  Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в користь ОСОБА_1 32,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в користь держави 13,87 грн. судового збору.

  Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 87,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в користь держави 37,13 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська