Справа №2-176/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 жовтня 2011 року              Варвинський районний суд Чернігівської області   

                                                                    в складі судді Семенченка О.М.,

                                                                      з участю секретаря Тарасенко А.О.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А 2788 до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року до суду звернувся заступник військового прокурора Київського гарнізону з зазначеним позовом.

В позовній заяві посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 під час проходження строкової служби у військовій частині А 0615 м. Києва,  правонаступником якої є військова частина А 2788, 21 травня 2004 року, керуючи автомобілем «УАЗ-3151»військовий номер НОМЕР_6 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, допустивши зіткнення з автомобілем «Москвич-412»д/н НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_2 Оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, військова частина на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2004 року виплатила на користь ОСОБА_2 5017 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. моральної шкоди, 110 грн. за надання правової допомоги, 20 грн. за відкриття поточного рахунку та 51 грн. державного мита. За таких обставин у неї виникло право зворотної вимоги.

Заступник військового прокурора Київського гарнізону просить стягнути з ОСОБА_1 7 805,98 грн. та покласти на нього судові витрати.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, на заочний розгляд справи згодний (а.с. 38).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з’явився, подав через канцелярію суду письмові пояснення, з яких вбачається, що він вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки його вини у скоєнні ДТП немає. Причиною ДТП стала несправність гальмівної системи автомобіля марки «УАЗ»д/н НОМЕР_6, яким він керував, а тому шкода була заподіяна внаслідок непереборної сили. Цивільне законодавство визначає, що відповідальність настає за шкоду та вказує, що вона настає тільки при наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вона завдана не з її вини. Оскільки відносно нього в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 415 КК України було відмовлено, а до дисциплінарної та адміністративної відповідальності він також не притягувався, вважає, що є невинуватим у вчиненні ДТП. Крім того, посилається на те, що сплинув строк позовної давності, оскільки зобов’язання було виконано ще 18 листопада 2005 року, в той час як перебіг позовної давності за регресними зобов’язаннями починається від дня виконання основного зобов’язання.

Суд зі згоди позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.   

           Судом встановлено, що 21 травня 2004 року в м. Калинівка Вінницької області за участю автомобіля «УАЗ-3151»під керуванням рядового ОСОБА_1 та автомобіля «Москвич-412»під керуванням ОСОБА_2, з вини ОСОБА_1, трапилася ДТП, в результаті якої ОСОБА_2 було завдано легкі тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2004 року з військової частини на користь ОСОБА_2 було стягнуто 5017 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. моральної шкоди, 110 грн. за надання правової допомоги, 20 грн. за відкриття поточного рахунку та 51 грн. державного мита (а.с. 10-11).

          В 2008 році військова частина А 2788 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в порядку регресу. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 1 квітня 2008 року позовні вимоги військової частини були задоволені та стягнуто з відповідача 7805,98 грн. (а.с. 13-14).

          13 травня 2008 року рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2004 року було скасовано апеляційним судом Вінницької області і направлено справу на новий розгляд (а.с. 18-19).

          У зв’язку зі скасуванням рішення Калинівського районного суду 9 червня 2008 року Варвинським районним судом було переглянуто рішення від 1.04.2008 року за ново виявленими обставинами та скасовано його (а.с. 22-23).

          16 грудня 2008 року рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2004 року з військової частини на користь ОСОБА_2 було стягнуто 5017,11 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. моральної шкоди, 110 грн. за надання правової допомоги, 20 грн. за відкриття поточного рахунку та 51 грн. державного мита (а.с. 24-25). Рішення не приводити до виконання, оскільки дане рішення виконано.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Посилання відповідача на те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому його вина у вчинення ДТП не була встановлена, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ДТП трапилося 21 травня 2004 року у наслідок зіткнення автомобіля УАЗ №3151, військовий номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Москвич –412», державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 При цьому, ОСОБА_1, під час виконання повороту на другорядну дорогу, не попустив автомобіль під керування ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

          Суд не може визнати непереборною силою, як на причину зіткнення двох автомобілів, руйнування гальмівної системи, яке було виявлено після зіткнення у автомобіля УАЗ, що унеможливлювало водієві ОСОБА_1 з технічної точки зору застосувати раптове гальмування, щоб уникну зіткнення з автомобілем «Москвич», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, де зазначається, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

          Крім того, водій ОСОБА_1 не дотримався вимог п.2.3 п.п. «а», а саме, для забезпечення безпеки дорожнього руху він був зобов’язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

          Суд не може погодитися з твердженням відповідача, що перебіг позовної давності сплинув, оскільки статтею 257 ЦК України визначено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. Суд вважає, що початок перебігу позовної давності слід відраховувати з дня набрання чинності рішення Калиновського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2008 року. За таких обставин трирічний термін не минув.

          Відповідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої суми.

У відповідності зі ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.  212-215, 226, 88, 197 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі військової частини А 2788 до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити.   

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь військової частини А 2788 м. Києва (юридична адреса, 03126 м. Київ, вул. Качалова, 3, р/р 31251275210279 в УДК Солом’янського району у м. Києві МФО 820019, код 076863126585) 7 805 (сім тисяч вісімсот п’ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави 78,05 грн. державного мита і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області  через  Варвинський районний суд.   

               Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

               Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                         О.М. Семенченко