Дата документу       Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4481/2011                                                                                 Головуючий у 1-й інстанції: Стоматова Е.Г.

                                                                                                                                                    Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 листопада 2011 року                                                                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді:      Бондаря М.С.

суддів:                               Кухаря С.В.

                                         Полякова О.З.

при секретарі                   Волчановій І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського  районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та морального збитку за затримку розрахунку, -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2010  року ОСОБА_3, звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказав, що він 27 лютого 2008 року по 09 жовтня 2009 року працював на Запорізькому державному підприємстві «Радіоприлад»(далі ЗДП «Радіоприлад»). 09 жовтня 2009 року наказом № 259к його було звільнено з підприємства згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули. При звільненні йому не було виплачено заробітну плату. В день звільнення він не працював, однак після звільнення він неодноразово звертався з усними та письмовими вимогами до керівництва підприємства щодо проведення з ним розрахунку, однак отримував відмову. Заборгованість по заробітній платі не виплачена. Протиправними діями відповідача, які виразились у несвоєчасній виплаті зароблених коштів йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях його та сім"ї.

Позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі, стягнути з ЗДП «Радіоприлад» нараховану але невиплачену заробітну плату в сумі 18727,00 грн., компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати в сумі 2011,97 грн., середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 64452,72 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., а також допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Рішенням Комунарського  районного суду м.Запоріжжя  від  13 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27  лютого 2008 року наказом № 55 к по  підприємству позивач ОСОБА_3 прийнятий на ЗДП "Радіоприлад" на посаду заступника директора підприємства з капітального будівництва, тобто за безстроковим трудовим договором.   

ЗДП "Радіоприлад" є державним підприємством, заснованим на державній власності України і входить до сфери управління Міністерства промислової політики України. Відповідно до п. 7.2 Статуту ЗДП "Радіоприлад" керівник (директор) підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Міністром промислової політики України.

               Наказом № 74-д  Міністра Мінпромполітики від 10 червня 2008 року на позивача, як на штатного заступника керівника підприємства, покладено виконання обов’язків директора ЗДП "Радіоприлад" безстроково з 13 червня 2008 року.

Кадровим наказом по підприємству від 26 червня 2009 року № 138-К позивача повернуто до виконання своїх безпосередніх обов’язків заступника директора з капітального будівництва.

Кадровим наказом по підприємству № 259 к від 9 жовтня 2009 року ОСОБА_3, заступника директора з капітального будівництва, 9 жовтня 2009 року за  здійснені ним прогули без поважних причин звільнено на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України. В цей день він на підприємстві не працював.

                    Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести  з ним розрахунок у строки,  зазначені в ст. 116 цього Кодексу.       

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.       

Оскільки на  час ухвалення рішення судом першої інстанції відповідач заборгованість по заробітній платі не сплатив. Заборгованість по заробітній платі на час звільнення склала 18796 грн., про що  ЗДП «Радіоприлад»було надано довідку (а.с. 6), та представником відповідача на цю суму було визнано позов (а.с. 19). На час ухвалення рішення, в зв’язку з частковою виплатою заборгованості ця сума склала 18727,00 грн. і не оспорюється сторонами.

Колегія суддів вважає в цій частині позов таким який підлягає задоволенню а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню оскільки відсутні правові підстави для відмови в позові в цій частині, і на них суд першої інстанції не вказав.

Окрім цього, ст. 34 Закону України "Про оплату праці", визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно  ст.  3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого,  але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця,  за який виплачується доход,  до уваги не береться).

Позивачем, після уточнення позовних вимог на а.с. 76 надано остаточний розрахунок компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати яка склала 2011,97 грн. Правильність розрахунку відповідачам не оспорено і свого розрахунку не надано.

Таким чином,  рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині та  стягнення на користь позивача компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 2011,97 грн.

Згідно зі  ч. 1 ст. 117 КЗпП України  в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.       

Відповідно до роз’яснень, викладених в п.20 та ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" , роз’яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України  стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

Виходячи зі змісту ст. 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні, підставою такої відповідальності є, по-перше, факт порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП України) та, по-друге, вина власника.

Що стосується факту порушення строків розрахунку при звільненні, цей факт є доведеним, проте обставини справи встановлені судом першої інстанції вказують на відсутність вини власника у несвоєчасній виплаті позивачу заробітної плати.

Так, відповідно до матеріалів справи, про що було зазначено ЗДП "Радіоприлад" є державним підприємством, заснованим на державній власності України.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2009 року відносно ЗДП "Радіоприлад" порушено процедуру банкротства.

Оскільки підприємство в достатній мірі не фінансувалось з боку держави, не здійснювало в повній мірі діяльність передбачену статутом за період в тому числі і роботи позивача в.о. директором ЗДП "Радіоприлад" на підприємстві накопичила заборгованість з невиплати заробітної плати працівникам станом на 1 травня 2010 року склала 1 759 258, 57 грн. (а.с. 118).

Відповідно до рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року (а.с. 21-24), залишеного 9 лютого 2010 року без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області (а.с. 25-27). Вина ОСОБА_3 у несвоєчасній виплаті працівникам ЗДП "Радіоприлад" заробітної плати підтверджується доказами, і встановлено, що на час призначення ОСОБА_3 в.о. директора ЗДП "Радіоприлад" заборгованість з заробітної плати склала 5773,2 тис. грн., а станом на 1 липня 2009 року заборгованість збільшилась до 9393,2 тис. грн. (а.с. 22).

Крім того виходячи з того ж рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2009 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП та накладено штраф у розмірі 2555 грн. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_3 під час виконання обов’язків директора ЗДП "Радіоприлад" допустив порушення трудового законодавства в тому числі і порушення строків виплати працівникам поточної заробітної плати, на підприємстві порушуються строки розрахунку із звільненими працівниками, чим порушуються вимоги ст.116 КЗпП України та ін. (а.с. 22-23).

У ч. 4 ст.  61 ЦПК України  зазначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення  обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цієї особою.  

Окрім того, відповідно до Акту перевірки №08-02-056/0887 від 2 червня 2010 року складеного заступником начальника Територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю на підстави звернення ОСОБА_3, відсутня «умисна»невиплата ОСОБА_3 заробітної плати з боку ЗДП "Радіоприлад" (а.с. 116 -119).

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні достатні докази наявності вини ЗДП "Радіоприлад" у затримці виплати належної позивачу заробітної плати, з врахуванням також того, що у відсутності фінансової можливості з такої виплати є вина  в тому числі і позивача, який як керівник підприємства відповідав за результати господарської діяльності юридичної особи і її фінансовий стан.

Таким чином суд першої інстанції в цій частині дійшов до вірного висновку, щодо відмови в позові.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак жодних доказів наявності моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків позивачем суду не надано, а встановлена судом наявність вини позивача у затримці виплати заробітної плати говорить про правильність позиції суду першої інстанції про відмову в позову в цій частині, тому рішення і в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2011 року у цій справі скасувати в частині відмови в стягнення заробітної плати на час звільнення та компенсації за затримку у її виплаті та ухвалити нове рішення.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»на користь ОСОБА_3 18727 грн. в рахунок заборгованості з заробітної плати на час звільнення, та 2011,97 грн. компенсації за затримку у її виплаті.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

         Судді: