Дата документу             Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5013/2011                                                                               Головуючий у 1-й інстанції: Ревуцький С.І.

                                                                                                                                   Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 листопада 2011 року                                                                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді:      Бондаря М.С.

суддів:                               Кухаря С.В.

                                         Полякова О.З.

при секретарі                   Волчановій І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2010 року Позивач звернулась до суду з вищезазначеним  позовом, в якому вказала, що 8 вересня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким нею передано відповідачу гроші в сумі 20000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошей в термін до 8 вересня 2009 року, про що складена письмова розписка. Але свого зобов'язання відповідач не виконав, вказані грошові кошти до теперішнього часу не повернув. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача, він обіцяв повернути гроші пізніше, пояснюючи це важким матеріальним становищем. Тому позивачка звернулась до суду.

Просила стягнути з ОСОБА_3 за уточненими позовними вимогами суму позики в розмірі 158754 грн., виходячи з офіційного курсу долара США по відношенню до гривні, 3% від простроченої суми в розмірі 8241,98 грн., а також витрати на судовий збір в сумі 1581,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму позики в розмірі 158754 грн., 3% від простроченої суми в розмірі 8241,98 грн., а також витрати на судовий збір в сумі 1581,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн., а всього - 168697,62 грн.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до місцевого суду для розгляду в новому складі суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом з'ясовано,  що 8 вересня 2008 року ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_4 суму в 20 тисяч доларів США (в еквіваленті 158 754 грн.),  які зобов'язався повернути до 8 вересня 2009 року. Цей факт підтверджується оригіналом розписки від 8 вересня 2008 року (а.с. 32).

Статями 1049, 1050 ЦК України передбачено,  що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк,  який встановлений договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,  він зобов'язаний сплатити суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно статті 625 ЦК України боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки ОСОБА_3 у строк,  зазначений в договорі позики,  не повернув суму боргу,  суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з нього на користь ОСОБА_4 борг з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних від простроченої суми, та судовий збір а всього 168697,62 грн.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він взагалі не брав вказані гроші і розписку не писав,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки спростовуються наданими по справі доказами.

Так, на підставі клопотання представника ОСОБА_3  ухвалою суду першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза. З висновку почеркознавчої експертизи № 38/л від 19 квітня 2011 року,  яка проведена Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області (а.с. 96-104)  видно,  що рукописний текст розписки від 8 вересня 2008 року від імені ОСОБА_3 про те, що він бере у ОСОБА_4 в борг грошову суму в розмірі 20 000 доларів США, а також підпис під текстом розписки виконані ОСОБА_3 Будь-які інші докази, які спростовували висновок експерта, чи стверджували б про повернення боргу,  суду надані не були.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Свої пояснення щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідач суду не довів. Посилання відповідача на те, що факт неотримання ним грошей за вказаною розпискою можуть підтвердити свідки є безпідставним оскільки протирічить вимогам ч. 2 ст. 1051 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи,  вимогам закону,  підстав для його скасування колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :