Справа № 22-3948/2006р Головуючий у 1 інст.
Калашникова 0.1. Доповідач:Федорова А.Є.
УХВАЛА Іменем України
13 вересня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Одеської області в складі:
головуючого Федорової А.Є.
суддів Процик М.В., Варикаші О.Д.
при секретарі Непомнящій 0.0.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду
м.Одеси від 18 квітня 2006 року за поданням начальника Першої
державної виконавчої служби у Київському районі м.Одеси про заборону
виїзду за кордон,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2006 року Перша державна виконавча служба у Київському районі м.Одеси звернулася до суду з поданням про заборону виїзду за кордон ОСОБА_2, посилаючись на те, що він є боржником по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина, має заборгованість в сумі 19090,2 грн., працює матросом на морських судах іноземних власників та має намір виїхати за кордон.
Стягувач ОСОБА_1 підтримала подання.
Боржник ОСОБА_2 вважає подання необґрунтованим.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18 квітня 2006 року у задоволенні подання державної виконавчої служби відмовлено
В апеляційній скарзі стягувач ОСОБА_1 просить ухвалу сугл скасувати та задовольнити подання, мотивуючи тим, що ,суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушивши норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 01.02.00 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3, у розмірі 1\4 частини заробітку. Заява про примусове виконання рішення суду була подана 19.03.02 року.
Заборгованість по аліментам станом на 01.03.06 р. складає 19090,2 грн. Боржник погодився з розрахунком заборгованості, сплатив 307 4 грн. і сплачує щомісячно аліменти. На виконання рішення суду накладений арешт на автомобіль ВАЗ-21051 вартістю 8128 грн., що належить боржнику.
Встановлено також, що боржник працював матросом на судах іноземних компаній, іншої професії він не має.
За таких обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що заборона виїзду ОСОБА_2 за кордон в зв'язку з виконанням його обов'язків по роботі порушує його конституційне право на роботу за фахом. Крім того, законом не передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданням про заборону боржнику працювати за фахом за кордоном.
Висновки суду засновані на матеріалах справи та законі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги вимоги ст.б Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", яка передбачає підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, є необгрунтованими, оскільки згідно ст.4 цього закону питання про тимчасове обмеження у праві виїзду громадян України за кордон вирішують органи внутрішніх справ за місцем проживання громадян.
Посилання в скарзі на те, що суд помилково постановив ухвалу заміст рішення не є підставами для скасування ухвали суду, так як відповідно до ст.208 та розділів У1 і У11 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, із поданням (клопотанням) державного виконавця в зв'язку з виконанням судових рішень вирішується судом шляхом постановляння судових рішень у формі ухвал.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновки суду, тому правові підстави для задоволення скарги, скасування ухвали суду і задоволення подання державної виконавчої служби відсутні.
Керуючись ст.ст.307 ч.І пп.1, 312 ч.І пп.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 18 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.