Справа № 2-4517/11

                                                            2011 р.

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 жовтня 2011 року                                                                             м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого -  одноосібно судді Толкаченко О.О.,                   

при секретарі Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач –ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок, а саме просить суд, визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був укладений 11.01.2011 року між нею та ОСОБА_2 в простій письмовій формі. Визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається в цілому з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «Б», літньої кухні літ. «В», споруд №№№1,2,3.

Позивач –ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутністю, та зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

          Відповідач –ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 11.01.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.

Зазначений житловий будинок належав відповідачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину ВРІ № 536272 від 23.03.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Енергодарського міськнотокругу Запорізької області ОСОБА_3, та зареєстрованого в реєстрі за № 1296.

Даний договір укладений між сторонами в простий письмовій формі і в порушення ст.ст.219,220 ЦК України не був посвідчений нотаріально.

Під час укладення договору позивачем ОСОБА_1 в повному обсязі була сплачена вся сума за придбання житлового будинку за домовленістю, виконані всі інші умови договору. Крім того, сторони домовлялись в місячний строк звернутися разом до нотаріальної контори за посвідченням укладеної між ними угоди. Однак, на даний час відповідачка ОСОБА_2 відмовляється від звернення до нотаріальної контори, посилаючись на те, що позивач повинна сплатити її додатково кошти за придбання житлового будинку у розмірі 3000 грн. у зв’язку з підвищенням цін на будівельні матеріали та зростаючою інфляцією, та сплатити її кошти за оформлення витягу з реєстру прав нерухомого майна та послуг нотаріуса. У зв’язку з відмовою позивача від додаткових витрат відповідачка відмовляється від звернення до нотаріальної контори за посвідченням договору та вимагає від позивача розірвання договору та повернення її у власність спірного житлового будинку.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 220 ч. 2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

          Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, які підтверджуються письмовими доказами та визнані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.    

Керуючись ст. ст. 220 ч. 2, 334, 638 ЦК Україна, ст. ст. 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок –задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був укладений 11.01.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі –дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається в цілому з житлового будинку літ. «А», сараю літ. «Б», літньої кухні літ. «В», споруд №№№1,2,3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                                                       О.О. Толкаченко