РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі Джемілєвій А.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства
„Стандарт Плюс" про стягнення матеріального збитку і відшкодування
моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2006
року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП „Стандарт Плюс" про стягнення матеріального збитку і відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального права. Вказує, що висновки суду про те, що нею пропущено строк для звернення до суду, не відповідають обставинам справи. Також, вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і піддягає задоволенню за таких підстав.
При розгляді справи встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 і ПП "Стандарт плюс" в березні 2004 року уклади договір на виконання підрядних робіт по обладнанню водопостачанням домоволодіння позивачки АДРЕСА_1. Позивачкою сплачено, а відповідачем прийнято за виконання робіт протягом березня-квітня місяців 2004 року 16000 грн.
Роботи виконувалися з матеріалів замовника, ППВКХ міста Алушти домоволодіння позивачки підключено до водопостачання, але взимку 2004-2005 pp. водопровід пошкоджено під час заморозків. Причиною пошкодження згідно з комісійним обстеженням і висновками Алуштинського підприємства
Справа № 22-3642/2006 р. Головуючий у першій інстанції Куренда В.Й.
Доповідач Синельщікова О.В.
водопровідно-каналізаційного господарства стало порушення виконавцем робіт вимог СНІП при укладенні водопроводу, коли глибина укладки складала 0,1-0,5 м., замість 0,6 м. за нормами і проектом. Ділянки водопроводу були розташовані на поверхні землі, не утеплені, а тому пошкодженні внаслідок заморозків.
Відмовляючи в позові про відшкодування збитків, суд першої інстанції виходив з того, що сплинув строк позовної давності в один рік, встановлений статтею 863 Цивільного кодексу України для звернення до суду з позовом щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду.
З такими висновками не погоджується суд апеляційної інстанції, тому що, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового за статтею 309 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивачки, що між сторонами спору був укладений договір будівельного підряду, до якого за частиною 2 статті 875 Цивільного кодексу України відноситься виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За таких обставин до договору сторін по справі застосовуються гарантійні строки, встановлені статтею 884 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до статті 864 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня заявления про недоліки. Позивачкою, яка звернулася до суду в липні 2005 року, строки позовної давності не пропущені.
ОСОБА_1 повідомила відповідача про виявленні недоліки, які не могли нею бути виявлені при звичайному способі прийняття, а відповідач у випадку спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин у відповідності до положень частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України не заявив про проведення експертизи та не поніс витрат не її проведення.
При наявності неякісного виконання підрядник робіт і порушення зобов'язання підрядник відповідає перед замовником за статтями 883 і 611 Цивільного кодексу України шляхом відшкодування збитків у розмірі сплаченої за роботу суми 16000 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальних збитків підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди не може бути задоволено за наступних підстав.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ні договором сторін, ні положеннями Цивільного кодексу України про підряд не встановлено обов'язку відшкодування моральної шкоди, завданої
замовнику.
Крім того, спірні правовідносини також регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", п. 4 частини 1 статті 4 якого передбачає право споживачів на відшкодування лише моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Положення статті 1167 Цивільного кодексу України, на які посилалася позивачка, не розповсюджуються на правовідносини, що випливають із договірних зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів вважає, що законі підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди відсутні, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 306, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2006 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства "Стандарт Плюс" на користь ОСОБА_1 у відшкодування збитків 16 000 (шістнадцять тисяч) грн., у відшкодування судових витрат по сплаті держмита 51 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Стандарт Плюс" судовий збір на користь держави 109 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.
В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.