Справа №2-4504\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 14.10.2011 р.                                                                                                    м. Вінниця

           Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Овсюка Є.М.

при секретарі Драчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  виконавчого комітету Вінницької міської ради, третіх осіб  на стороні  відповідача  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7   про визнання права власності, -

 В С Т А Н О В И В:

           В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся  ОСОБА_1  з позовом до Вінницької міської ради, третіх осіб  на стороні  відповідача  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  про визнання права власності на самочинно переобладнані та збудовані приміщення в житловому будинку.

Ухвалою суду від 14.10.2011року замінене неналежного відповідача Вінницьку міську раду на належного відповідача виконавчий комітет вінницької міської ради.

Позов мотивовано тим, що згідно договору купівлі-продажу від 25.10.1993року  позивачу на праві приватної власності належить 37\100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташоване по АДРЕСА_1 всього площею 133,3 кв. м. ОСОБА_1 для поліпшення своїх житлових умов здійснив до будинку прибудову. Протягом 2000-2002 р.р. останній  за власний рахунок прибудував до будинку  тамбур  а6, житлову мансарду м1\А та збільшив гараж «В». Згідно Технічного звіту  стан прибудови  та будівлі житлового будинку в цілому оцінено, як задовільний та будинок може експлуатуватись. При усному зверненні до Вінницької міської ради йому було відмовлено у його узаконенні, тому він був змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та послався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні даної справи поклався на думку суду.

Треті особи на стороні відповідача в судове засідання не з’явились, але від них є письмові заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, щодо задоволення позову не заперечують.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 25.10.1993року  ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 37\100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташоване по АДРЕСА_1 всього площею 133,3 кв. м..

Будинок знаходиться на земельній ділянці площею 724 м.кв., наданій в користування відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих №8\383  від 10.04.1956 року.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з технічного паспорту на житловий будинок по вулиці АДРЕСА_1, позивач самочинно  прибудував до будинку  тамбур  а6, житлову мансарду м1\А та збільшив гараж позначений літерою «В».

Згідно Технічного звіту  стан прибудови  та будівлі житлового будинку в цілому оцінено, як задовільний та будинок може експлуатуватись.

Співвласники будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти прийняття до експлуатації самочинно збудованих  приміщень в будинку по АДРЕСА_1, про що суду надано відповідні заяви з їх підписами.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном. Власник вправі  вчиняти зі своїм майном будь які дії, які не суперечать закону.

В ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ яка виготовлена (створена) особою, набувається нею і особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ними право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 392 ЦК України гарантує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи встановлені факти, суд прийшов до висновку, що самочинне будівництво відповідає будівельним, санітарним та протипожежним та іншим необхідним нормам і правилам, дотримання яких вимагає чинне законодавство і не порушує будь-чиїх прав в тому числі відповідача, тому рахує, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 319, 321, 376, ст. 392 ЦК України, та керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -     

                                                                   В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно збудовані  приміщення,  а саме: ІІ тамбур а6 загальною площею  6,5 кв.м., житлову мансарду м1\А що складається з  кімнати 2-8 загальною площею 10,3 кв.м., кімнати 2-9 загальною площею 20,3кв.м.,кімнати 2-10 загальною площею 19,5 кв.м.  в приміщенні №2,  будинку НОМЕР_1 та збільшений гараж під літерою «В»загальною площею 47,8 кв.м. по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: