ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2011 р. Справа № 5010/1850/2011-20/86
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Доцяк О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Комунального підприємства "Коломияводоканал",
вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район,
Івано-Франківська область, 78249;
до відповідача: Дочірнього підприємства "Дослідно-експериментальний завод",
Відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод
сільськогосподарських машин",
вул.Моцарта,102, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;
вул.С.Стрільців,121, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200.
про: стягнення 4 363,91грн.- заборгованості, 1 126,07грн.- пені.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1.- юрист, (довіреність №10 від 13.01.11р.);
Від відповідача: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Комунальне підприємство "Коломияводоканал" звернулось до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути ДП "Дослідно-експериментальний завод", заборгованість в сумі 15 777,24грн., з яких: 4 363,91грн.- основний борг, 11 413,33грн.- пеня.
Представник позивача в судовому засіданні 03.11.11р., використовуючи своє право надане йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву № 9201/2011-с вх, про зменшення позовних вимог, в частині стягнення пені, просить суд, стягнути з відповідача 4 363,91грн.- основного боргу, 1 126,07грн.- пені.
Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї- небудь права та охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію №559 від 01.10.02р., згідно умов якого, водоканал/позивач надав абоненту/відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, обумовлені Договором, що підтверджують рахунки за воду та водовідведення;
- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п.2.2.2., який встановлює порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість 4 363,91грн.;
- звернення до відповідача з вимогою №18 від 29.07.11р., про погашення заборгованості;
- п. 2.2.2 Договору, на підставі якого відповідачу нараховано 1 126,07грн.- пені.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали з суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Комунальним підприємством "Коломияводоканал" (водоканал/позивач) та ДП "Дослідно-експериментальний завод" (абонент/відповідач) укладено Договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію №559 від 01.10.02р.
Згідно п.1.1. Договору, водоканал зобов"язується надавати абоненту послуги водопостачання та водовідведення, а абонент зобов"язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього Договору.
Водоканал зобов"язується щомісячно в присутності представника абонента знімати покази водомірів, встановлених на водопровідних вводах абонента і до 10 числа поточного місяця подавати рахунок за водоспоживання та водовідведення в даному місяці по діючих тарифах (п.2.1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.2.2. Договору, абонент зобов"язується до 20 числа поточного місяця перерахувати на рахунок водоканалу плановий платіж в розмірі 50% від вартості води та стоків по цінах діючих в поточному місяці з проведенням остаточного розрахунку до 25 числа розрахункового місяця. Абонент сплачує водоканалу плату в десятиденний термін після одержання рахунку.
На виконання умов договірних відносин, водоканал/позивач надав абоненту/відповідачу послуги, з водопостачання та водовідведення, обумовлені Договором, що підтверджують рахунки за воду та водовідведення (а.с.34-41).
Однак, в порушення умов Договору, зокрема п.2.2.2, відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги за водопостачання та водовідведення, від одержання рахунків відмовився, про що повноважними представниками КП "Коломияводоканал" складено акти (42-66), і як наслідок виникла заборгованість, що складає 4 363,91грн.
29.07.11р. позивач звертався до відповідача з вимогою №18, про погашення заборгованості. Однак дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.
Наявність заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 4 363,91грн. визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків від 22.10.2011р. (а.с. 82).
Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 4 363,91грн.
Станом на 17.11.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію №559 від 01.10.02р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 363,91грн. - заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.2.2.2. Договору в разі несвоєчасної оплати наданих послуг абонент сплачує пеню в розмірі 0,5% вартості одержаних послуг за кожен прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Розрахунки суб"єктів підприємницької діяльності проводяться на основі Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". За несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги підприємці сплачують пеню в розмірі1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Таким чином, зважаючи на приписи п.2.2.2. Договору та вище зазначених норм права, позивачем правомірно нараховано відповідачу 1 126,07грн. (розрахунок а.с. 83-84).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, позовні вимоги не спростував.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 363,91грн.- заборгованості, 1 126,07грн.- пені, обґрунтована, документально підтверджена, а відтак правомірна та така, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові
витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 629, 901,903 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ЗУ "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Комунального підприємства "Коломияводоканал", вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78249, до відповідача Дочірнього підприємства "Дослідно-експериментальний завод", Відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин", вул.Моцарта,102, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, вул.С.Стрільців,121, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, про стягнення 4 363,91грн.- заборгованості, 1 126,07грн. - пені - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дослідно-експериментальний завод", Відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод сільськогосподарських машин", вул.С.Стрільців,121, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (ідентифікаційний код 25066649) на користь Комунального підприємства "Коломияводоканал", вул.Шевченка,3, с.Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78249 (ідентифікаційний код 32148690) - 4 363,91грн. (чотири тисячі триста шістдесят три грн. 91коп.) - заборгованості, 1 126,07грн. (одну тисячу сто двадцять шість грн. 07коп.) - пені, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 18.11.2011р.