Справа №2-1281/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2007 року                                                                        м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді                Ілюка Б.В.

секретаря                                 Уграк В.В.

з участю адвоката                   ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия справу за позовною заявоюОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 доОСОБА_5,  ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,  ОСОБА_3та ОСОБА_4звернулися в суд із зазначеною позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. За­значені вимоги в судовому засіданні підтримані позивачами,  обґрунтовуються посиланням на те,  що в червня 2006 року відповідачі без їх згоди і відома розібрали сарай біля будинковоло-діння АДРЕСА_1,  половина якого належить їм на праві приватної влас­ності вартістю 1741, 50 гривень та забрали майно,  яке в ньому знаходилося та належить позива­чам ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  а саме: три металеві ліжка вартістю 486 гривень,  два чугунні казани місткістю 20 літрів кожний вартістю 324 гривень,  два чугунні казани містікістю 15 літрів вартістю 288 гривень,  чавунний казан місткістю 10 літрів вартістю 108 гривень,  два чавунні казани місткістю 6 літрів вартістю 162 гривень,  чавунна ванну вартістю 1104 гривень,  30 метрів газової труби діаметром 15 мм.  вартістю 189 гривень,  1600 штук черепиці вартістю 1600 гривень,  10 кг.мідного дроту вартістю 180 гривень,  1500 кг. мета­лобрухту вартістю 1125 гривень,  а всього на загальну суму 5566 гривень.

Своїми протиправними діями відповідач спричинив їм моральну шкоду,  що виразилося у сильному душевному хвилюванні,  пережитті великого нервового стресу,  витраченні часу на пе­реговори з відповідачами,  зверненні до правоохоронних органів,  відчутті життєвих незручнос-тів,  пов"язаних із відсутністю користування сараєм і матеріальними цінностями.

Просять суд постановити рішення яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 3218, 25 гривень,  в користь ОСОБА_4435, 25 гри­вень матеріальної шкоди та в користь кожного 1500 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали. Відповідачі позов не визнали та пояс­нили суду,  що позивачі протягом двадцяти років не користуються вказаним сараєм,  не вживали

заходів,  спрямованих на його збереження й утримання в належному санітарно-технічному стані. Даний сарай згідно довідки комісії ВЖЕО № 2 підлягав знесенню як аварійний. Оскільки ава­рійний сарай не підлягав ремонту,  загрожував обвалом і становив реальну загрозу для мешкан­ців будинку,  а також частина сараю знаходилася на земельній ділянці виділеній їм рішенням Коломийського міського суду від 29 вересня 2000 року у користування,  в червні 2006 року ними був знесений сарай. Будівельні матеріали від сараю,  які є непридатними для подальшого вико­ристання,  знаходяться на подвір"ї будинку. Майна,  яке зазначено в позовній заяві у сараї,  крім двох спинок від ліжка,  дерев"яних ящиків та бочок,  які належали позивачам,  не було. В позові про стягнення матеріальної і моральної шкоди просять відмовити.

Заслухавши пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  свідків та дослідивши інші до­кази,  суд приходить до висновку,  що позовна заява підлягає до часткового задоволення .з насту­пних підстав.

Судом встановлено,  що будинок АДРЕСА_1 є двохквартиним і раніше належав до державного житлового фонду. У зв"язку із приватизацією мешканцями буди­нку квартир,  згідно їх заяви у 2001 році згідно з рішенням Коломийської міської ради від 20.02.2001 року за № 55 будинок знятий з балансу Коломийської міської ради. Позивачі прожи­вають у квартирі № 2,  відповідачі - у квартирі № 1 згаданого будинку.

Згідно 4.2  ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво-або багатквартирному житлово­му будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування,  опорні конструкції будинку,  механічне,  електричне,  сантехнічне та інше обладнання за межам та всередині квартири ,  яке обслуговує більше однієї квартири,  а також споруди,  будівлі,  які при­значені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Відповідно до вимого  ст. 369 ЦК України співвласники майна,  що є у спільній сумісній власності,  володіють,  користуються і розпоряджаються ним спільно за згодою всіх співвласни­ків.

З 1950 року квартиронаймачі,  а далі власники квартир згаданого житлового будинку ко­ристувалися сараєм,  який був закріплений за будинком,  а далі з 2001 року став спільною суміс­ною власність власників квартир. Кожен користувався визначеною своєю половиною сараю. Про те,  що сарай закріплений за будинком № 20 свідчать ряд документів наданих сторонами та свідчить довідка Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації за № 8513 від 5.06.2007 року.

Згідно ч.1  ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  дія­ми чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі осо­бою,  яка її завдала.

Судом встановлено,  що у червні 2006 року відповідачі без згоди позивачів розібрали зга­даний сарай,  вартість якого згідно згаданої довідки БТІ становить 3483 гривень,  а майно пози­вачів,  яке знаходилося у сараї,  використали на свій розсуд та здали на металолом.

Факт розібрання відповідачами сараю без згоди позивачів не заперечується відповідача­ми та доводиться поясненнями свідка ОСОБА_7 про те,  що на прохання відповідачки ОСОБА_5,  він разом із відповідачемОСОБА_6.,  розібрали сарай. Про наявність у сараї,  під час його розібрання,  майна позивачів,  зокрема металевих ліжок,  чавунних казанів,  дроту,  ванни,  газової труби біля 3, 5 метра підтвердив свідок ОСОБА_7.,  який розбирав сарай та пояснив,  що в подальшому згадане майно разом із відповідачем ОСОБА_6 відвезли на металобрухт за що одержали 600 гривень.

Враховуючи,  що співвласникам кожної з квартир будинку належало по 1/2 частині цього сараю і вартість Уг частини сараю стовить 1741, 50 гривень,  що співвласниками квартири №2 є четверо чоловік,  розмір заподіяної шкоди кожному становить 435, 25 гривень.

Суд вважає,  що із зазначеного позивачами у позовній заяві майна відшкодуванню підля­гає вартість майна про наявність якого було доведено у судовому засіданні,  зокрема: трьох ме­талевих ліжок вартістю 486 гривень,  двох чавунних казанів місткістю 20 літрів кожний вартістю 324 гривень,  двох чавунних казанів містікістю 15 літрів вартістю 288 гривень,  чавунного казана місткістю 10 літрів вартістю 108 гривень,  двох чавунних казанів місткістю 6 літрів вартістю 162 гривень,  чавунної ванни вартістю 1104 гривень,  3-х метрів газової труби діаметром 15 мм.  вар­тістю 18, 90 гривень,  10 кг.мідного дроту вартістю 180 гривень,  металобрухту вартістю 600 гри­вень.

Згідно ч.1  ст. 1167 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діям чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала. за наявності її вини,  крім випадків,  встановлених частиною другою цієх статті.

Відповідно до роз"яснень п.3 абзацу 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украни за № 4 від 31.01.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немай-нової) шкоди" моральна шкода може полягати також і у порушенні права власності і відповід­но до  ст.  ст.  23,  1167 ЦК України її можливо відшкодувати.

Судом встановлено,  що відповідачі у червні 2006 року шляхом розібрання належного сторонам на праві спільної сумісної власності сараю та заволодіння належного позивачам май­на,  що знаходилося на зберіганні у сараї,  заподіяли позивачам матеріальну шкоду,  а також спричинивши їм збитки,  моральну шкоду,  яка виражається у заподіянні їм матеріальної шкоди,  душевних хвилювань,  переживань,  затрати часу на поновлення порушених прав.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди,  суд враховує характер і три­валість страждань позивачів,  наслідки протиправних дій відповідачів,  їх матеріальний стан та враховуються вимоги розумності і справедливості.

За таких обставин суд вважає,  що позов підлягає до часткового задоволення.

Твердження відповідачів про те,  що сарай був аварійним,  не заслуговують уваги,  оскіль­ки сарай є спільною сумісною власнітю сторін,  знаходиться на обліку в БТІ. Рішення про його знесення немає.

На підставі  ст.  ст.  23,  369, 382,  1166, 1167 ЦК України та керуючись  ст.  ст.  10, 11, 209, 212,  214-215 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5,  ОСОБА_6 в солідарному по­рядку в користь ОСОБА_2 2070, 70 гривень,  ОСОБА_3 2070, 70 гривень,  ОСОБА_4 435, 25 гривень спричиненої матеріальної шкоди,  в користь ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4500 гривень моральної шкоди,  кожному та 81 гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження,  ви­значений у  ст.  ст. 223,  294 ЦПК України.