РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року Справа № 5019/101/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Юрчук М.І. ,
судді Василишин А.Р.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: Царук В.Є. (паспорт НОМЕР_1);
ОСОБА_1( дов. №70 від 23.09.2011);
відповідача: ОСОБА_2. (дов. №07 від 30.03.11);
третьої особи на стороні відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Приватного малого підприємства фірма "Градієнт" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.09.11 р. у справі №5019/101/11 (суддя Крейбух О. Г.)
за позовом Приватного малого підприємства фірма "Градієнт"
до Рівненського державного гуманітарного університету
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області
про стягнення в сумі 975 363 грн. 39 коп.
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
За клопотанням позивача проводилась технічна фіксація судового процесу. На початок розгляду апеляційної скарги заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2011 року, ухвалою господарського суду Рівненської області за позовом ПМПФ "Градієнт" до Рівненського державного гуманітарного університету, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ГУ Держказначейства України в Рівненській області, про стягнення в сумі 975 363,39 грн. було частково задоволено заяву відповідача та відстрочено виконання рішення по даній справі на один рік, в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 266 356,40 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить його скасувати з підстав невідповідності висновків викладених у рішенні суду та порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки відповідач отримує грошові кошти не лише з державного бюджету, а і в результаті господарської діяльності, які акумулює на спеціальних рахунках. Кошторис вузу складає 97 765 000,00 грн., тому вчасне виконання судового рішення не вплине на діяльність університету та не погіршить якість навчального процесу, що враховувалось судом як обґрунтування необхідності надання відстрочки на виконання рішення суду. Враховуючи, що роботи, які виконані та прийняті відповідачем ще у 2004 році до цього часу неоплачені та існує реальна загроза, що в подальшому відповідач і надалі буде ухилятися від сплати боргу, просить вжити заходи щодо забезпечення позову.
У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності його представника.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:
29 січня 2008 року, між сторонами по господарській справі №2/310 за позовом ПМПФ "Градієнт" до РДГУ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ГУ держказначейства в Рівненській області, про стягнення 763 188,00 грн. - заборгованості за виконані ремонтні роботи, 65 487,80 грн. - відсотків річних, 287 161,68 грн. - інфляційних втрат, а всього - 1 115 837,48 грн., було укладено мирову угоду, відповідно до умов якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 233 952,00 грн. - заборгованості за виконані будівельні роботи, 65 487,80 грн. - відсотків річних, 88 168,94 грн. - інфляційних втрат, а відповідач визнав існуючу заборгованість в сумі 529 236,00 грн. - за виконані будівельні роботи в 2004 році в будівлях відповідача та інфляційні втрати в сумі 198 992,74 грн., та зобов'язався погасити цю заборгованість 01 січня 2011 року. (а.с. 7, т.1)
30 січня 2008 року, ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №2/310 було затверджено дану мирову угоду від 29 січня 2008 року та провадження у справі № 2/310 було припинено. (а.с. 8, т.1)
20 січня 2011 року, оскільки умови даної мирової угоди відповідачем виконані не були, ПМПФ "Градієнт" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до РДГУ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ГУ Держказначейства України в Рівненській області, про стягнення з відповідача коштів в сумі 975 363,39 грн.
09 березня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області позов по даній справі було задоволено. (а.с. 37-40, т.1)
24 травня 2011 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду дане рішення було скасоване та прийнято нове, яким провадження у справі в частині стягнення 733 925,93 грн. припинене, а в частині стягнення 258 535,40 грн. - в позові відмовлено.(а.с. 134-135, т.1)
17 серпня 2011 року, постановою Вищого господарського суду України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 травня 2011 року було скасовано в частині стягнення 258 535,40 грн., а рішення господарського суду Рівненської області від 09 березня 2011 року у цій частині залишено без змін.(а.с. 156-159, т.1)
14 вересня 2011 року, від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09 березня 2011 року у справі №5019/101/11 на два роки. (а.с. 161-162, т.1)
26 вересня 2011 року, позивачем подано заяву №9897/11 про вжиття заходів до забезпечення позову. (а.с. 197, т.1)
26 вересня 2011 року, ухвалою господарського суду Рівненської області заяву РДГУ про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09 березня 2011 року у справі №5019/101/11 задоволено частково та відстрочено виконання рішення на один рік та відмовлено в задоволенні заяви ПМП фірма "Градієнт" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 266 356,40 грн.
Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала частковому скасування з таких підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора, чи його заступника, або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок виконання.
Відстрочити виконання рішення господарський суд може лише коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.
Згідно п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12 вересня 1996 року "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання, рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи дане питання господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання,
Згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до установчих документів та РДГУ є бюджетною установою і діє у відповідності до кошторису доходів і видатків університету, що складається з бюджетних асигнувань та власних надходжень, який затверджується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в порядку визначеному Бюджетним кодексом України.
Згідно Статуту РДГУ отримує грошові кошти не лише з державного бюджету, а й у ході своєї діяльності, які акумулюються на спеціальних рахунках і університет має право спрямовувати дані кошти на здійснення будівництва та реконструкції основних фондів.
В матеріалах справи міститься інформація по кошторису РДГУ про те, що розмір затверджених доходів на 2011 рік дорівнює 97765,0 тис.грн., в т.ч. асигнування із бюджету - 72217,0 тис. грн. та власних надходжень (спеціальний фонд) - 25578,0 тис. грн. і за кодами економічної класифікації видатків, передбачено кошти на оплату спірних робіт.
Оскільки заборгованість відповідача виникла саме за невиконання своїх зобов'язань при проведенні капітальних ремонтів, навчальних корпусів та гуртожитків ще у 2004 році, то фактично коштами, які надходять РДГУ, університет вправі розпорядитись і на погашення даної заборгованості, то суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що виконання рішення ускладнить діяльність РДГУ та якість надаваних ним послуг та безпідставно відстрочив виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24 травня 2011 року у справі №5019/101/11 на один рік, а тому в цій частині ухвала господарського суду Рівненської області підлягає скасуванню і в задоволенні даної заяви відповідача слід відмовити.
Частиною 2 ст. 121 ГПК України, передбачено, що господарський суд, відстрочивши або розстрочивши виконання рішення, ухвали, постанови, має право на загальних підставах вжити заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 року №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодних доказів у підтвердження того, що майно РДГУ може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а подані розпорядження Кабінету Міністрів України щодо реорганізації деяких вищих навчальних закладів України не можуть бути належними доказами можливої реорганізації відповідача.
Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява ПМП фірма "Градієнт" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 266 356,40 грн. не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПМПФ "Градієнт" підлягає частковому задоволенню. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2011 року у справі №5019/101/11 в частині відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24 травня 2011 року на один рік слід скасувати, в задоволенні заяви РДГУ про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09 березня 2011 року - відмовити, а в решті ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103 - 105, 106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства фірма "Градієнт" - задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.09.11 р. у справі №5019/101/11 в частині відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24 травня 2011 року на один рік - скасувати.
В цій частині в задоволенні заяви Рівненського державного гуманітарного університету про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09 березня 2011 року - відмовити.
В решті - ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 5019/101/11 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
01-12/14915/11 14915/11