ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2011 р. Справа № 18/1568/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача –не з’явився
1-го відповідача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 16.03.2011 р.)
2-го відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”, м. Полтава (вх. № 4219 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.11 р. у справі № 18/1568/11
за позовом ТОВ "Еллада Дистриб"юшн", смт. Кача, м. Севастополь
до 1) ТОВ "Торговий дім "Полагросервіс", м. Полтава
2) ТОВ "Половчанський-2003", м. Полтава
про визнання договору поруки не дійсним
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ “Еллада-Дистриб’юшн” звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним договору поруки № 15/12 від 15.12.2010 р., укладеного між відповідачами - ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс” та ТОВ “Половчанський-2003” з метою забезпечення виконання всіх зобов’язань позивача по договору поставки № 655 від 22.05.2009 р., укладеному між ТОВ “Еллада-Дистриб’юшн”та ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.09.2011 р. по справі № 18/1568/11 ( суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено. Визнано недійсним договір поруки № 15/12 від 15.12.2010 р., укладений між ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”та ТОВ “Половчанський-2003”. Стягнуто з ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс” на користь ТОВ “Еллада-Дистриб’юшн” 44,50 грн. –держмита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ “Половчанський-2003” на користь ТОВ “Еллада-Дистриб’юшн” 44,50 грн. –держмита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс” з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.2011 р. по справі № 18/1568/11 та припинити провадження у справі. Розгляд справи провести за участю ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірний договір поруки було укладено без участі позивача, без його попередження про наміри укладення такого договору, без з’ясування його волі на це, оскільки параграфом 3 глави 49 ЦК України «Порука»не передбачено жодної норми, яка б декларувала такі дії кредитора чи поручителя по відношенню до боржника. Крім того відповідач зазначає, що судом не встановлено яких саме вимог сторони не дотримались в момент укладення правочину. Вказує на те, що суд не прийняв до уваги доводи про те, що безпосередній вплив на права та обов’язки позивача створює не оспорюваний договір поруки, а основний договір поставки товарів № 655 від 22.05.2009 року, відповідно до положень якого у позивача виникають обов’язки по сплаті за поставлений товар, оскільки договір поруки слугує засобом забезпечення зобов’язання по основному договору.
Від відповідача, ТОВ «Половчанський -2003», надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності його представника, апеляційну скаргу 2-й відповідач підтримує.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, просить рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.2011 р. по справі № 18/1568/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб’юшн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полагросервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Половчанський-2003»про визнання недійсним договору поруки № 15/12 від 15.12.2010 р., укладеного між відповідачами з метою забезпечення виконання всіх зобов’язань позивача по договору поставки № 655 від 22.05.2009 р., укладеному між ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн»та ТОВ «Торговий дім «Полагросервіс». Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.12.2010 р. між відповідачами без його згоди був укладений договір поруки № 15/12, про існування якого позивач дізнався при ознайомленні з матеріалами справи № 18/1199/11 за позовом ТОВ «Торговий дім «Полагросервіс»до ТОВ «Половчанський-2003», ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн»про стягнення 36 987,27 грн. Позивач вважає, що договір поруки передбачає наявність його волевиявлення як боржника та ТОВ «Половчанський-2003»як поручителя відповідати спільно перед кредитором ТОВ «Торговий дім «Полагросервіс», відсутність спільної волі боржника та поручителя суперечить ст. 626 ЦК України та є правовою підставою для визнання договору поруки недійсним.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що 15.12.2010 р. між кредитором, ТОВ «Торговий дім «Полагросервіс», та поручителем, ТОВ «Половчанський-2003», було укладено договір поруки № 15/12, за яким поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань боржником, ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн», що виникли з договору поставки № 655 від 22.05.2009 р., укладеного між ТОВ «Торговий дім «Полагросервіс» та ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн».
Згідно з п. 3.1. договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов’язання. Але в будь - якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов’язання, зазначеного в п. 4 цього договору.
Розмір поруки дорівнює загальній вартості поставленої продукції згідно до видаткових накладних, а також відшкодування кредитору збитків та сплату штрафних санкцій, неустойки, передбачених умовами основного договору (п. 4).
Судом першої інстанції встановлено, що даний договір є двостороннім, укладений без попередньої згоди на те боржника, ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн», що не заперечується сторонами, підтверджується відсутністю на договорі печатки та підпису уповноваженого представника ТОВ «Еллада-Дистриб’юшн»/а.с. 9-10, 83-84/.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 557 ЦК України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав недійсним договір поруки № 15/12 від 15.12.2010 р., укладений між відповідачами, ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс” та ТОВ “Половчанський-2003”, з метою забезпечення виконання всіх зобов’язань позивача по договору поставки № 655 від 22.05.2009 р., укладеному між ТОВ “Еллада-Дистриб’юшн” та ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”.
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим матеріалам справи.
Так, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що правова природа поруки полягає у поєднанні волі боржника і поручителя відповідати спільно, а тому порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя. Договір поруки, що оспорюється боржником, є недійсним, оскільки суперечить поняттю договору, ст. 626 ЦК України, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно до ст. 511 ЦК України, у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. В свою чергу, на підставі ч. 2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Тобто, оспорюваний договір поруки встановлює права та обов’язки, у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору.
Тому доводи відповідачів в тій частині, що позивач, як боржник за договором поставки товарів № 655 від 22.05.2009 р., стороною у договорі поруки бути не може, у зв’язку з чим не потрібна й згода останнього на його укладення, є помилковим.
Відповідно до ст. 557 ЦК України, боржник, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв’язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов’язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред’явити зворотну вимогу до боржника .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв’язку із неможливістю повідомити поручителя про виконання зобов’язання перед кредитором, оскільки за оспорюваним договором поруки ані сам поручитель, ані його місцезнаходження боржнику були невідомі, застосування вищезгаданої правової норми може призвести до небажаних наслідків для позивача, боржника, зокрема, подвійної сплати суми основного зобов’язання тобто, і кредиторові, і невідомому поручителю за зворотною вимогою.
Таким чином колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що безпосередній вплив на права та обов’язки позивача створює не оспорюваний договір поруки, а основний договір поставки товарів № 655 від 22.05.2009 року, відповідно до положень якого у позивача виникають обов’язки по сплаті за поставлений товар.
Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність згоди боржника, позивача, на укладення оспорюваного договору поруки 15/12 від 15.12.2010 р., є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що суперечить нормам діючого законодавства України.
З урахуванням дійсних обставин справи та оцінюючи докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню, а висновки місцевого господарського суду є вірними, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна правова оцінка.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга 1-го відповідача, позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.11 у справі № 18/1568/11 винесено без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ “Торговий дім “Полагросервіс”, м. Полтава залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.11 у справі № 18/1568/11 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 07 листопада 2011 року