ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2011 р. Справа № 18/2188/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1 (дов. б/н від 31.10.2011р.)
відповідач - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП “Бік-Стамі”, м. Полтава (вх. № 4222 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.11 р. у справі № 18/2188/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "БІК-СТАМІ", м. Полтава
про стягнення 9791,73 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ “Фудсервіс”, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, ПП “Бік-Стамі”, заборгованості в розмірі 9791,73 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.09.2011 р. по справі № 18/2188/11 ( суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2400,70 грн. боргу, 720,21 грн. штрафу, 536,70 грн. –20 % річних, 172,85 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. –держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2011 р. по справі № 18/2188/11. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно відхилив доводи відповідача про неможливість ознайомлення з наданими позивачем документами та в зв’язку з цим дати письмовий відзив на позов, а також зазначає про відсутність у нього заборгованості перед позивачем.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, посилаючись на те, що відповідачем жодним доказом не спростовано наявність у нього заборгованості перед позивачем у визначеній сумі. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін,
Відповідач в судове засідання апеляційної не з’явився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням № 17645 про вручення поштового відправлення, отримане уповноваженою особою відповідача (особисто за довіреністю) - 05.10.2011 р.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, до того, ж ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 27 вересня 2011 року сторони попереджено, що в разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача. колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до дистриб’юторського договору № 132 від 01.04.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудсервіс" (Продавець) та Приватним підприємством «Бік-Стамі» (Дистриб’ютор), позивач поставив відповідачу товар, а відповідач отримав товар.
Пунктом 12.8 договору передбачено, що договір діє до 31.12.2006р., а в разі відсутності бажання сторін про розірвання договору, він вважається укладеним на невизначений термін.
Згідно п.п.6.2 договору оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистриб’ютором продавцю в безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару Дистриб’ютором.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, строк оплати Товару за накладною № 169 від 03.02.2010 р. настав 25.02.2010 р., а заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 400,70 грн.
У відповідності до умов договору позивачем нараховані відповідачу штраф в розмірі 6681,48 грн., 536,70 грн. –20 % річних та 172,85 грн. інфляційних втрат.
З матеріалів справи також вбачається, що 13.05.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 72 від 22.03.2011 р. про сплату боргу, штрафу, 20 % річних, інфляційних.
Відповідач борг не сплатив, відповіді на вимогу не надав.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9791,73 грн.
Враховуючи, що сума грошових коштів в розмірі 2400,70 грн., відповідачем не спростована, доказів добровільного виконання зобов’язання з оплати отриманого товару не представлено, аргументованих заперечень не надано, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 400,70 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 11.1., 11.4 Договору, передбачено, що у випадку, якщо покупець не оплатив у встановлений термін за отриманий товар та неналежно виконує умови Договору, він зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 30% від суми отриманого товару від Продавця та 20% річних від простроченої суми.
Звертаючись до господарського суду позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 30% від суми поставленого товару в розмірі 22271,60 грн., що складає 6681,48 грн. , в той час, як розмір основного боргу відповідача становить 2400,70 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій в зазначеній сумі суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції є надмірно великими, неспіврозмірними з сумою заборгованості, такими, що значно перевищують збитки позивача, що суперечать загальним засадам цивільного законодавства (ст. 6 Цивільного кодексу України) - добросовісності, справедливості та розумності. Крім того, позивач нарахував штраф на суму поставленого товару, водночас як ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Також господарським судом взято до уваги, що порушенням зобов’язання відповідачем не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин.
З урахуванням викладеного та на підставі ст.233 Господарського кодексу, п.3 ст.83 ГПК України, яка надає право господарському суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, а також з урахуванням інтересів боржника (зокрема того, що відповідач виконав зобов’язання з оплати за інші поставки товару за договором) суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність зменшення розміру штрафу до 30 % від суми 2400,70 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар, що дорівнює 720,21 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 11.1 договору, згідно якого дистриб’ютор в разі прострочення виконання грошового зобов’язання сплачує продавцю 20 % процентів річних від простроченої суми, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 % річних за період з 25.02.2010 р. по 08.04.2011 р. в розмірі 536,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 172,85 грн. за вказаний період.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції мотивованих заперечень стосовно виниклої заборгованості до суду не надав, в апеляційній скарзі наявність боргу у визначеній сумі будь-якими доказами ним не спростовується. Твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості перед позивачем взагалі нічим не підтверджені.
Посилання відповідача на невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання відповідачу копії позовної заяви разом з доданими документами та позбавлення відповідача в зв’язку з цим можливості ознайомитись з такими документами повністю спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що згідно опису вкладення в цінний лист позовна заява разом з додатком була направлена позивачем на юридичну адресу відповідача, яка відповідає його фактичному місцезнаходженню, а саме: м. Полтава, вул. Половка, 93, кв. 136 (аркуш справи 6).
15.08.2011 р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про зобов’язання позивача надати копію позовної заяви та копії інших документів, на які посилається позивач, в зв’язку з їх неотриманням.
Згідно наданому позивачем до матеріалів справи опису вкладення в цінний лист позовна заява від 08.04.11р. разом з додатком 30.08.2011р. була повторно направлена на адресу відповідача: м. Полтава, вул. Половка, 93, кв. 136 (аркуш справи 37,38).
Таким чином, місцевим господарським судом були створені необхідні умови для встановлення дійсних обставин справи, але відповідач відзив на позовну заяву не надав та ніяким чином не обґрунтував свою позицію по справі.
Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в суді апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги та не скористався своїм процесуальним правом надати докази в обґрунтування своєї позиції по справі, хоча саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду, та є на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом, що є, в свою чергу підставою для винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладених обставин, вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2011 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, п п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Бік-Стамі”, м. Полтава залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2011р. по справі № 18/2188/11 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 03 листопада 2011 року