Справа № 1-37/2007 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року Турійський районний суд Волинської області
під головуванням судді Овсієнка А. А.
за участю секретаря Гут А.В.
прокурора Книш В.В.
потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1
представника цивільного позивача Турійської ЦРЛ ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українки, громадянки України, уродженки смт. Луків Турійського району, жительки с. Купичів Турійського району Волинської області, заміжньої, на утриманні одна неповнолітня дитина 1990 року народження, з повною вищою освітою, працюючої комірником в СВК «Дружба», що в с. Купичів Турійського району, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
ОСОБА_3. обвинувачується в тому, що 16 вересня 2006 року приблизно о 11 год 45 хв на подвір'ї власного житлового будинку, що в с. Купичів Турійського району Волинської області, вона на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно нанесла ОСОБА_1. удари дерев'яною палицею по голові, животі, лівому плечі та лівій гомілці, тим самим заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (струсу головного мозку), синців в лівій скроневій ділянці голови, в ділянці лівого плеча, передньої стінки живота та лівої гомілки, з яких струс головного мозку відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я та значну стійку втрату працездатності на 10 %, а синці - до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3. свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, показавши суду, що дійсно, 16 вересня 2006 року приблизно o 11 год 30 хв на подвір'ї належного їй житлового будинку, що в с. Купичів Турійського району, між нею та ОСОБА_1. мала місце суперечка, яка згодом переросла у шарпанину, в ході якої вона, захищаючись, ненавмисне вдарила ОСОБА_1. один раз дерев'яною палицею по лівому плечі. Більше ударів потерпілій (в тому числі і по голові) вона не наносила і не знає, яким чином ОСОБА_1. могла отримати середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Попри невизнання своєї вини, ОСОБА_3. разом з тим просить звільнити її від кримінальної відповідальності по амністії, а кримінальну справу щодо неї провадженням закрити.
Однак, незважаючи на заперечення підсудною факту умисного заподіяння нею потерпілій ОСОБА_1. середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вина ОСОБА_3. у вчиненні даного злочину в повній мірі доведена зібраними у справі та дослідженими в ході судового слідства доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1. суду показала, що 16 вересня 2006 року
ОСОБА_3. на подвір'ї власного житлового будинку, що в с. Купичів Турійського району, під час сварки умисно завдала їй ударів дерев'яною палицею в ліву скроню, по лівому плечі та гомілці, а також в живіт. Після перенесених побоїв у неї почали виникати сильні головні болі, нудота, запаморочення та головокружіння, з приводу чого вона тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні.
Факт наявності у потерпілої вищевказаних тілесних ушкоджень об'єктивно стверджено висновком судово-медичної експертизи № 322 від 17.04.07 (а.с. 30-34), згідно з яким у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синець лівої скроневої ділянки та струс головного мозку), двох синців лівого плеча, синця передньої стінки живота та лівої гомілки, з яких закрита черпно-мозкова травма за ступенем тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я та значної стійкої втрати загальної працездатності обсягом 10 %, тоді як синці в ділянці плеча, живота та гомілки - до категорії легких тілесних ушкоджень.
Як показала суду свідок ОСОБА_4. 16 вересня 2006 року приблизно о 12 год 00 хв до неї зверталась за наданням медичної допомоги ОСОБА_1., яка розповіла, що її побила ОСОБА_3. При цьому на тілі ОСОБА_1. дійсно мали місце синці в ділянці лівої скроні, лівого плеча, лівої гомілки та живота. Крім того, ОСОБА_1. скаржилась на сильний головний біль.
Сама підсудна підтвердила суду факт нанесення нею удару палицею по лівому плечі ОСОБА_1. Підтвердила ОСОБА_3. також те, що жодних тілесних ушкоджень в ході конфлікту з потерпілою вона не отримала.
Як показав суду свідок ОСОБА_5., ОСОБА_3. в розмові з ним визнала, що вона била ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_6. показала суду, що дійсно 16 вересня 2006 року в обідню пору між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. на подвір'ї житлового будинку останньої мав місце конфлікт, під час якого в руках підсудної знаходилась дерев'яна палиця.
Показання вищевказаних свідків є чіткими та послідовними і наряду з висновком судово-медичної експертизи, на думку суду, повністю спростовують твердження підсудної про те, що вона діяла в стані необхідної оборони, при цьому інших, окрім як по плечі, ударів потерпілій не наносила і до отримання ОСОБА_1. закритої черепно-мозкової травми не причетна.
Таким чином, всесторонньо аналізуючи досліджені в ході судового слідства докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3. в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я та значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, і кваліфікує такі її дії за ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію.
Згідно з п.«б» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19.04.07, який набрав чинності 09 червня 2007 року, звільняються від кримінальної відповідальності особи, які обвинувачуються у вчиненні умисних злочинів, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, і які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей віком до 18 років.
ОСОБА_3. обвинувачується у вчиненні умисного злочину, за який санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Як вбачається з наявних у справі довідки про склад сім'ї № 297 від 24.04.07 (а.с. 79), свідоцтва про народження серії НОМЕР_1від 03.02.90, ОСОБА_3. має дитину -ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Підсудна дала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності по амністії.
Таким чином, є достатні підстави для звільнення ОСОБА_3. від кримінальної
відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України по амністії та закриття у зв'язку з цим кримінальної справи щодо неї.
Обраний відносно ОСОБА_3. запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд підлягає скасуванню, а заявлені у справі ОСОБА_1. та Турійською центральною районною лікарнею цивільні позови - залишенню без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 6, ст. 282 КПК України, ст. 44 КК України, п.«б» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19 квітня 2007 року, суд, -
постановив:
На підставі п.«б» ст. 1 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19 квітня 2007 року звільнити ОСОБА_3від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 122 КК України.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, провадженням закрити внаслідок акту амністії.
Обраний підсудній ОСОБА_3. запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.
Цивільні позови ОСОБА_1. та Турійської центральної районної лікарні залишити без розгляду.
На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.