РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року  серпня місяця 21   дня  колегія  суддів  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С при секретарі   Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ЖЕО Київського району міста Сімферополя до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті витрат, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ЖЕО Київського району міста Сімферополя про визнання договору недійсним і зобов'язання укласти договір за новою типовою формою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2006 року позовні вимоги ЖЕО Київського району міста Сімферополя до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ЖЕО Київського району міста Сімферополя задоволено частково. З ОСОБА_2. ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ЖЕО Київського району міста Сімферополя стягнено в рівних частках 1451,96 грн. заборгованості по оплаті витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території. Також з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 стягнено в рівних частках державне мито у сумі 51 грн. на користь держави. ЖЕО Київського району міста Сімферополя зобов'язано укласти з одним із співвласників кв. АДРЕСА_1 письмовий договір за новою типовою формою про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 21 грудня 1994 року відмовлено.

Справа № 22-3618/2006 р.                                 Головуючий у першій

                                 інстанції Козленко В.В.

                                Доповідач Синельщікова О.В.

В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування рішення суду і просять ухвалити нове рішення, яким відмовити ЖЕО Київського району міста Сімферополя у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказують, що висновки суду про те, що ОСОБА_1 було підписано договір від 21 грудня 1994 року спростовуються матеріалами справи, а висновки суду відносно того, що наявність належно укладеного письмового договору від 21 грудня 1994 року є необов'язковою, оскільки позивач виконував свої обов'язки по утриманню будинку і прибудинкової території, а відповідачі прийняли участь у витратах, тобто своїми діями вони фактично підтвердили наявність між ними договірних відносин, є помилковими і суперечать вимогам діючого законодавства. Вважають, що розрахунок, наданий ЖЕО Київського району міста Сімферополя, згідно з яким з них було стягнено суму заборгованості, невірний, оскільки до суми заборгованості по оплаті витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території було включено витрати, пов'язані з оплатою опалення і гарячого водопостачання, холодної води і користування колективною телеантеною, які підлягають сплаті по окремим розрахунковим книжкам до інших комунальних служб. Також, вказують, що статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено трирічний строк позовної давності, однак рішенням суду з них стягнена заборгованість за дев'ятирічний період, що суперечить діючим нормам цивільного законодавства. Крім того, вважають, що рішення суду є необгрунтованим в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і ОСОБА_1, оскільки вони з 24 листопада 2004 року у зв'язку з відчуженням своєї частки власності перестали бути співвласниками квартири.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково за таких підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 жовтня 1994 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 були власниками в рівний частках квартириАДРЕСА_1. 24 листопада 2004 року ОСОБА_2. і ОСОБА_1 подарували належні їм частки квартири ОСОБА_3 його право власності було зареєстровано 5 січня 2005 року.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники кварти багатоквартирних будинків зобов'язані приймати участь в загальних витратах, пов'язаних з утримання будинку і прибудинкової території.

При розгляді справи судоми першої і апеляційної інстанції встановлено, що житловий будинок, в якому проживають відповідачі, знаходиться на балансі, обслуговується і ремонтується комунальним підприємством ЖЕО Київського району міста Сімферополя.

Обов'язок власника житла укласти договір з обслуговуючою організацією і сплачувати витрати на обслуговування будинку і прибудинкової території встановлений законом. Відповідачами не доведено, що обслуговування їх будинку і прибудинкової території здійснюється іншим підприємством, ніж позивачем, а відповідачі мають договірні відносини по обслуговуванню будинку і прибудинкової території з іншою обслуговуючою організацію і в такий чи інший спосіб виконують покладений на них законом обов'язок про участь в утриманні будинку.

Позивачем визначено розмір оплати, яку відповідачі повинні сплатити за утримання житла за період з 1 квітня 1998 року по 31 січня 2006 року, тобто в межах позовної давності за позовом, пред'явленим до суду 9 квітня 2001 року.

Доводи відповідачів про включення до суми заборгованості плати за водопостачання і опалення не відповідають розрахункам, що знаходяться в матеріалах справи. ( а.с.171, 165, 132-138).

Враховуючи, що після укладення 24 листопада 2004 року договору дарування власник квартири змінився, суму заборгованості слід стягнути з урахуванням цих змін, і змінити відповідно рішення суду.

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 підлягає стягненню сума заборгованості з 1 квітня 1998 року по 31 листопада 2004 року - 1003 грн. 18 к. в рівних частках по 334 грн. 39 к. з кожного, а з ОСОБА_3 з 1 грудня 2004 року по 31 січня 2006 року - 448 грн. 78 к. (14,92+394,95 +38,91=448,78 грн.)

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2006 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ЖЕО Київського району міста Сімферополя в рівних частках 1003 грн. 18 к. по 334 грн. 39 к. з кожного та з ОСОБА_3 на користь ЖЄО Київського району міста Сімферополя 448 грн. 78 к. заборгованості по оплаті витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.