Справа № 1-14/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2007 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючого: Жилки О.М.
при секретарях: Пономаренко В.М., Каленіченко В.О., за участю прокурорів Снісаренка Г.О., Пухи І.Ю., Липівської Л.А., Паскевича О.Г., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого головою правління ВАТ „Боярське АТП", раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця Київської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ „Боярський автопарк", раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 201 ч.2, 212 ч.3, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового слідства, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони діючи за попередньою змовою групою осіб вчинили контрабанду автобусів іноземного виробництва, зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, а також ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах за таких обставин.
Так слідством встановлено, що в січні 2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_5 та представник іноземної фірми (Німеччина) ОСОБА_6 заснували ТОВ „Боярський автопарк", одним із видів діяльності якого, згідно установчих документів, є перевезення пасажирів автотранспортом. Не маючи транспортних засобів, необхідних для виконання уставних завдань товариства, ОСОБА_3, завідомо знаючи, що ввезення на митну територію України транспортних засобів, які виготовлені чи експлуатуються більше 8 років, дозволяється лише у випадку їх ввезення з метою розукомплектування для забезпечення належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що експлуатуються підприємствами транспорту загального користування і використовуються для перевезення пасажирів, з метою ввезення автобусів марки «Рено» в Україну, вступив в злочинну змову з ОСОБА_4, який за рішенням загальних зборів товариства, був прийнятий за контрактом на посаду генерального директора товариства, які виготовлені і експлуатувались більше 8
років, з приховуванням від митного контролю, шляхом подачі працівникам митних органів як підстави для їх переміщення через митний кордон України документів, що містять завідомо неправдиві відомості, зловживання службовим становищем та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. На початку 2003 року підсудний ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який також діяв від імені Німецької фірми і не знав про його дійсні злочинні плани, на виконання своєї злочинної домовленості із підсудним ОСОБА_4 склали та підписали угоду про зміни до установчого договору про створення та діяльність ТОВ „Боярський автопарк", зміни №2 до статуту ТОВ „Боярський автопарк", протокол №6 зборів учасників ТОВ „Боярський автопарк" та угоду до установчого договору про створення та діяльність ТОВ „Боярський автопарк", в які внесли завідомо неправдиві відомості про збільшення частки іноземного співзасновника шляхом внесення в уставний фонд іноземної інвестиції у вигляді шести автобусів марки „Рено", зазначивши при цьому у вказаних документах, що іноземні інвестиції, будуть в подальшому розукомплектовані на вузли та агрегати. Далі, на виконання попередньої домовленості з підсудним ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_4 уклав із керівниками ТОВ „Полтава-автомаш" договори, в які вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ввезені на територію України автобуси будуть розукомплектовані на вузли та агрегати. Згідно злочинної домовленості, направленої на контрабанду автобусів іноземного виробництва, в період з липня 2003 року по березень 2004 року, підсудні під керуванням ОСОБА_4 та працівників ТОВ «Боярський автопарк» доставили вказані автобуси на митний пост Ягодин Волинської митниці для переміщення через митний кордон України, де подали працівникам митного поста, як підставу для переміщення автобусів через митний кордон України технічні паспорти транспортних засобів, рахунки, а також установчі документи ТОВ «Боярський автопарк» в які були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що автобуси ввозяться з метою розукомплектування для забезпечення належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що експлуатуються підприємствами транспорту загального користування і використовуються для перевезення пасажирів, чим приховали їх від митного контролю. Крім цього, в зазначений період часу, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доставили вказані автобуси в м. Полтаву, де надали працівникам Полтавської митниці, як підставу для переміщення автобусів через митний кордон України, вантажні митні декларації, а також установчі документи ТОВ „Боярський автопарк", в які були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що автобуси ввозяться з метою розукомплектування для забезпечення належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що експлуатуються підприємствами транспорту загального користування і використовуються для перевезення пасажирів. В дійсності вказані автобуси були ввезені ними на територію України як цілісні транспортні засоби з метою експлуатації для перевезення пасажирів, чим були приховані від митного контролю. Введені в оману щодо дійсної мети ввезення автобусів, працівники Полтавської митниці провели їх оформлення для подальшого розукомплектування, та звільнили ТОВ „Боярський автопарк" від сплати мита та податку на додану вартість, внаслідок чого до Державного бюджету України не надійшло податку на додану вартість та мита в сумі 1592486,71 грн., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Судовим слідством було встановлено, що в січні 2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_5 та представник іноземної фірми (Німеччина) ОСОБА_6 заснували ТОВ „Боярський автопарк" з іноземними інвестиціями, одним із видів діяльності якого, згідно установчих документів, є перевезення пасажирів автотранспортом. За рішенням загальних зборів учасників товариства на посаду генерального директора був прийнятий за контрактом ОСОБА_4 Маючи в наявності два автобуси марки «Рено», які використовувались ТОВ «Боярський автопарк» та були придбанні останнім в ТОВ «Полтаваавтомаш», учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Г.С., з метою
підтримки технічного стану зазначених автобусів, склали та підписали угоду про зміни до установчих документів товариства, в які внесли відомості про збільшення частки іноземного співзасновника шляхом внесення в уставний фонд іноземної інвестиції у вигляді шести автобусів марки «Рено» з метою розукомплектування їх на вузли та агрегати. На виконання зазначеного вище завдання товариства, в період з липня 2003 року по квітень 2004 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, разом з працівниками ТОВ «Боярський автопарк» доставили вказані автобуси на митний пост Ягодин Волинської митниці для переміщення через митний кордон України, де подали працівникам митного поста, як підставу для переміщення автобусів через митний кордон України реальні документи, а саме, технічні паспорти транспортних засобів, рахунки, а також установчі документи ТОВ «Боярський автопарк», які відповідали реальності та які не були або не містили будь якої підробки. В зазначений період часу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доставили вказані автобуси в м. Полтаву для митного оформлення, де також надали працівникам Полтавської митниці, як підставу для переміщення автобусів через митний кордон України, реальні документи, а саме, вантажні митні декларації, та установчі документи ТОВ „Боярський автопарк", в які були внесені відомості про те, що автобуси ввозяться з метою розукомплектування для забезпечення належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що експлуатуються підприємствами транспорту загального користування і використовуються для перевезення пасажирів. Крім того, в червні 2003 року, на виконання зазначеного вище завдання, з метою розукомплектування ввезених автобусів на вузли та агрегати та ремонту останніх, ОСОБА_4, від імені ТОВ «Боярський автопарк», уклав відповідні договори з ТОВ «Полтава-Автомаш». В зв'язку з тим, що придбані раніше у ТОВ «Полтава-Автомаш» два автобуси були в нормальному технічному стані, власниками ТОВ «Боярський автопарк» було прийнято рішення про складання з відремонтованих комплектуючих ввезених автобусів нових автобусів, в зв'язку з чим, 1 березня 2004 року ОСОБА_4 від імені ТОВ «Боярський автопарк» з ТОВ «Полтава-Автомаш» був укладений договір про складання останнім автобусів «Рено», після чого, оприбутковані вузли та агрегати були передані ТОВ «Полтава-Автомаш», яке мало відповідну ліцензію, для складання нових транспортних засобів. Виготовлені ТОВ «Полтава-Автомаш» 6 нових транспортних засобів були оприбутковані та зареєстровані в органах ДАІМВС.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, як і на досудовому слідстві, винним себе у вчинених злочинах не визнав повністю та пояснив, що умислу на вчинення контрабанди ні у нього ні у ОСОБА_4 не було, а діяли вони з метою забезпечення транспортом потреб Києво-Святошинського району Київської області. Так, він пояснив, що з 2002 року працює головою правління ВАТ «Боярське АТП». У 2003 році, з метою забезпечення району автотранспортом для перевезення пасажирів, ним, ОСОБА_5 та представником іноземної фірми ОСОБА_6, було створене ТОВ „Боярський автопарк" з іноземними інвестиціями та прийнято рішення про ввезення в Україну 50-70 автобусів іноземного виробництва марки «Рено», що були в експлуатації, а в подальшому, відповідно до програми забезпечення району автотранспортом, в Україну планувалось ввезти велику партію автобусів. Разом з тим, пояснив підсудний, оскільки на рівні Кабінету міністрів України рішення щодо забезпечення транспортом населення не було прийнято, програма забезпечення району автотранспортом за рахунок ввезення автобусів іноземного виробництва була закрита, так як, в Україну дозволялось ввозити лише транспортні засоби, які експлуатувались менше 8 років. В той же час, пояснив ОСОБА_3, німецьким співзасновником в Україну було ввезено іноземну інвестицію у вигляді 6 автобусів марки «Рено», які виготовлені чи експлуатувались більше 8 років, в зв'язку з чим, у ТОВ «Полтава-Автомаш» підприємством було придбано два автобуси іноземного виробництва, а в установчі документи ТОВ «Боярський автопарк» були внесені зміни, в яких було вказано, що автобуси, які ввозяться як інвестиція, будуть розукомплектовані з
метою підтримки діючого автотранспорту. Зазначені зміни були підписані ним та ОСОБА_5 та зареєстровані в органах місцевого самоврядування. Після цього, пояснив ОСОБА_3, в період з грудня 2003 року по березень 2004 року, він разом з водіями ТОВ «Боярський автопарк» та ОСОБА_4 їздили до Німеччини, де були отримані автобуси, які він тільки супроводжував в дорозі, а всі документи працівникам митного поста Ягодин надавали водії, одним з яких був ОСОБА_4. Після доставки ним та ОСОБА_4 автобусів до м. Полтави, вони надали митному брокеру документи, для митного оформлення автобусів, які відповідали реальності та не містили ніякої підробки, оскільки в установчих документах та митних деклараціях було зазначено, що автобуси ввозяться з метою розукомплектування та забезпечення належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що експлуатуються їхнім підприємством, що і було зроблено після митного оформлення, а саме, автобуси на підставі договорів, які укладав ОСОБА_4, були передані на ТОВ «Полтава: Автомат» з метою розукомплектування їх на вузли і агрегати та ремонту, оскільки в митних деклараціях був зроблений запис про те, що автобуси не підлягають реєстрації в органах ДАІ УМВС. Разом з тим, пояснив підсудний, оскільки програма забезпечення району автотранспортом за рахунок ввезення автобусів іноземного виробництва була закрита, а придбані раніше у ТОВ «Полтава-Автомаш» два автобуси були в нормальному технічному стані, було прийнято рішення про складання з відремонтованих комплектуючих ввезених автобусів нових автобусів, більш того, ТОВ «Полтава-Автомаш» мало відповідну ліцензію на виготовлення таких автобусів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, як і на досудовому слідстві, винним себе у вчинених злочинах не визнав повністю, заперечував свою причетність до контрабанди автобусів, службового підроблення та ухилення від сплати податків та пояснив, що умислу на вчинення контрабанди ні у нього ні у ОСОБА_3 не було, а діяли вони з метою забезпечення транспортом потреб Києво-Святошинського району Київської області. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що у 2002 році він перейшов на посаду головного інженера ВАТ «Боярське АТП», де головою правління був ОСОБА_3, а співвласником ОСОБА_6. По-скільки, АТП мало на балансі старі автобуси, засновниками було прийнято рішення про покращення автопарку за рахунок іноземних інвестицій, шляхом ввезення автобусів марки «Рено» та про створення ТОВ «Боярський автопарк», а йому було запропоновано зайняти посаду генерального директора цього підприємства. В зв'язку з цим, підприємством було придбано у «Полтава-Автомаш» два автобуси іноземного виробництва, які були поставлені на бухгалтерський облік товариства. Далі, ОСОБА_4 дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_3, та крім того пояснив, що він як директор товариства, укладав всі угоди від імені ТОВ «Боярський автопарк» та підписував всі фінансові документи. Крім того, ОСОБА_4 пояснив, що під час перетину митного кордону України надавав працівникам митного поста реальні документи, а саме, технічні паспорти транспортних засобів, рахунки, а також установчі документи ТОВ «Боярський автопарк», які відповідали реальності та які не були або не містили будь якої підробки, зазначені документи були надані ним і митному брокеру. Після того, як було здійснене митне оформлення автобусів, в митних деклараціях був зроблений запис про те, що автобуси не підлягають реєстрації в органах ДАІ УМВС. В зв'язку з цим, поясив ОСОБА_4, зазначені митні декларації він органи ДАІ не надавав, а вказані автобуси були зареєстровані на підставі документів які надало ТОВ «Полтава-Автомаш», яке мало відповідну ліцензію на виготовлення таких автобусів, а саме, реєстрація в органах ДАІ була здійснена на підставі актів прийому-передачі транспортних засобів.
Обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було побудовано на показах підсудних, які категорично заперечували вчинення ними будь-яких злочинів, та показах свідків, які будучи допитаними в судовому засіданні, не підтвердили жодних фактів, щодо вчинення підсудними контрабанди чи будь-яких інших злочинів.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який працює митним брокером, показав суду, що на початку 2004 року до нього звернувся директор ТОВ „Боярський автопарк" з проханням підготувати документи для митного оформлення автобусів іноземного виробництва марки „RENAULT". Після цього йому були надані всі необхідні документи, які відповідали законодавству та підтверджували, що автобуси хоча і старше 8 років, але ввозяться в Україну як інвестиція з метою подальшого розукомплектування. Працівник митниці, яка проводила перевірку митного оформлення автобусів, виконала запис про те, що вказані автобуси не мають права бути зареєстрованими в органах ДАІ.
Свідок ОСОБА_8, колишня працівниця Полтавської митниці, пояснила суду, що відповідно до своїх службових обов'язків вона проводила огляд транспортних засобів та оформлення вантажних митних декларацій. В деклараціях, які їй надавались митним брокером ОСОБА_7, пояснила свідок, було вказано, що автобуси ввозяться для розукомплектування на запасні частини, і останнім було надані всі документи, які свідчили, що вказані автобуси ТОВ «Боярський автопарк» ввозить не як транспортні засоби, а як інвестицію для розукомплектування на запасні частини з метою підтримання належного технічного стану автобусів іноземного виробництва, що вже експлуатуються транспортним підприємством. Крім того, зазначила ОСОБА_8, серед інших документів, ТОВ «Боярський автопарк» подавало довідку місцевої влади про те, що це транспортне підприємство має на балансі такі ж автобуси іноземного виробництва.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що він здійснював митне оформлення автобусів марки „RENAULT", які були ввезені в Україну ТОВ „Боярський автопарк" в січні, лютому та квітні 2004 року. Згідно поданих документів, автобуси ввозились на Україну з метою подальшого розукомплектування, оскільки вони виготовлені чи експлуатувались більше 8 років.
Свідок ОСОБА_10, працівник Полтавської митниці, пояснив суду, в обов'язки якого входило митний контроль та проведення огляду транспортних засобів та оформлення вантажних митних декларацій, дав суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_8.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, колишній начальник цеху ТОВ „Полтава-Автомаш", показав суду, що в 2003 році їх підприємство, яке мало відповідну ліцензію, уклало договори з ТОВ „Боярський автопарк", згідно яких ТОВ „Полтава-Автомаш" повинно було провести капітальний ремонт вузлів та агрегатів автобусів марки «Рено». В цьому ж році, пояснив свідок, підприємством було продано ТОВ «Боярський автопарк» два автобуси марки «Рено», які були виготовлені ТОВ «Полтава-Автомаш» із відремонтованих вузлів і агрегатів. Після цього, розповів ОСОБА_11, ТОВ „Боярський Автопарк" на підставі укладених вище договорів, доставив на підприємство шість автобусів марки „Рено", які останнім були розібрані на вузли і агрегати та капітально відремонтовані, і на них були встановлені таблички, що вони виготовлені ТОВ „Полтава-Автомаш", а зазначені автобуси були передані ТОВ „Боярський автопарк" згідно відповідних актів.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які протягом 2003-2004 p.p. почергово займали посади директорів ТОВ „Полтава-Автомаш", кожний окремо, пояснили суду, що їх товариство, яке мало відповідне свідоцтво Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху MB С України на право здійснювати ремонт та складання відповідних марок та моделей автобусів, здійснювало виготовлення автобусів марки «Рено» із капітально відремонтованих частин для ТОВ «Боярський автопарк» з правом реєстрації в органах ДАІ. Крім того, свідок ОСОБА_12 пояснив, що спочатку ТОВ «Полтава-Автомаш» проводило розукомплектування автобусів на вузли та агрегати, а після їх капітального ремонту, здійснювало передачу вузлів і агрегатів ТОВ „Боярський автопарк". Після цього, пояснив ОСОБА_12, ТОВ «Боярський автопарк» знову
передавало ТОВ «Полтава-Автомаш» відремонтовані вузли і агрегати, з яких їх підприємство виготовляло вже нові автобуси.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що у 2003 році, коли він працював на посаді директора ТОВ „Полтава-Автомаш", ТОВ „Боярський автопарк" придбало у останнього два автобуси марки «Рено». ТОВ „Полтава-Автомаш", згідно укладених договорів з ТОВ „Боярський автопарк», проводило розукомплектування автобусів і передачу вузлів і агрегатів ТОВ „Боярський автопарк" для підтримки існуючого автопарку. Крім того, пояснював ОСОБА_14, частину вузлів і агрегатів було передано останнім знову ТОВ «Полтава-Автомаш», з яких було виготовлено 6 автобусів марки «Рено".
Як вбачається із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15, які остання давала на досудовому слідстві, остання пояснювала, що з січня 2004 року працює фінансовим директором ТОВ „Боярський автопарк". Протягом січня-квітня 2004 року товариство ввезло в Україну іноземну інвестицію у вигляді 6 автобусів „Рено", як їй пояснював директор товариства ОСОБА_4, дані автобуси були ввезені для розукомплектування на вузли та агрегати, а вона на підставі документів, наданих їй ОСОБА_4, поставила на облік ці вузли та агрегати.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав суду, що наприкінці 2002 року директор товариства ОСОБА_3 попросив його доставити з Німеччини в Україну автобуси марки „Рено", а в липні 2003 року він разом з головним інженером товариства ОСОБА_4 та іншим водієм ОСОБА_17 прибули в місто Оффенбург (Німеччина), де отримали три автобуси, на яких через територію Польщі прибули на митний пост „Ягодин", де перетнули митний кордон України. Всі питання щодо подачі документів працівникам митниці і по проходженню митного контролю, пояснив свідок, вирішував ОСОБА_4, а вони з ОСОБА_17 ніякого відношення до цього не мали. Після проходження митного контролю автобуси були доставлені в м. Боярку Київської області, де знаходились на території митниці близько шести місяців. В грудні 2003 року він, ОСОБА_4, ОСОБА_3, та водій ОСОБА_18 повинні були ввезти в Україну ще чотири автобуси, але в зв'язку з сімейними обставинами він автобус не доставив, тому було ввезено три автобуси. В лютому 2004 року, за вказівкою ОСОБА_3 вони доставили вказані автобуси, які супроводжував ОСОБА_4, в м. Полтаву.
Свідок ОСОБА_17, який раніше працював у ТОВ «Боярський автопарк» на посаді водія, дав суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_16.
Як вбачається із оголошених в судовому засіданні копій установчих документів ТОВ «Боярський автопарк», статутний фонд товариства був збільшений його учасниками за рахунок внесення іноземної інвестиції у вигляді автобусів.
Згідно інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, зареєстрованого в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва вбачається, що майновий внесок: автобуси «Рено» у кількості 6 штук ввезені для розукомплектування на вузли та агрегати.
Відповідні записи у вантажних митних деклараціях про те, що автобуси не підлягають реєстрації в органах ДАІ УМВС України, не можуть слугувати доказом вчинення підсудними контрабанди, оскільки останні, зазначені декларації, як підставу для реєстрації, в органи ДАІ не надавали. По справі встановлено, що зазначені вище автобуси марки «Рено» були зареєстровані ТОВ «Боярський автопарк».в органах ДАІ на підставі актів прийому-передачі транспортних засобів, виданих ТОВ «Полтава-Автомаш», яке відповідно до матеріалів справи мало відповідну ліцензію на їх виготовлення із вузлів та агрегатів, що не суперечить діючому законодавству та свідчить про правомірність придбання ТОВ «Боярський автопарк» зазначених транспортних засобів, навіть якщо вони збиралися з тих же запчастин.
Як вбачається із повідомлення державного підприємства
«Державтотрансндіпроект», яке є органом сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю, згідно наданих ТОВ «Полтава-Автомаш» заявок, зазначені автобуси були сертифіковані у відповідності з діючим законодавством, про що були видані відповідні сертифікати, які підтверджують відповідність автобусів обов'язковим вимогам нормативних документів.
Зазначені вище докази також не спростовують показів підсудних про те, що автобуси ввозились для розукомплектування на вузли та агрегати. Про це свідчить договір від 11 червня 2003 року між ТОВ «Полтава-Автомаш» та ТОА «Боярський автопарк», згідно якого ТОВ «Полтава-Автомаш» зобов'язувалось провести розібрання і ремонт автобусів марки «Рено», а також рахунки-фактури, акти прийому-передачі виконаних робіт та закази-наряди, відповідно до яких ТОВ «Полтава-Автомаш» виконало роботи по розібранню автобусів марки «Рено», що надійшли від ТОВ «Боярський автопарк». Крім того, допитані в судовому засіданні працівники ТОВ "Полтава-Автомаш" заявили, що автобуси розукомплектовувалися, та відповідно збиралися, а ТОВ"Боярський автопрак" продавалася інша , лійензійна продукція.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Такими господарськими відносинами є ті відносини, які встановлені угодою між ТОВ „Боярський автопарк" та ТОВ „Полтава-Автомаш" і саме вказані організації є учасниками господарських відносин , а не фізичні особи.
В судовому засіданні не було встановлено недійсність зазначених вище цивільно-правових угод, укладених між ТОВ „Боярський автопарк" та ТОВ „Полтава-Автомаш", які на даний час є дійсними, а тому є такими, що відповідають законодавству, інтересам суб'єктів господарювання та інтересам держави. Крім того, підсудні не можуть відповідати за неналежне виконання взятих на себе по цивільно-правовим угодам зобов'язання зі сторони ТОВ "Полтава-Автомаш", а підписання угоди чи створення ТОВ -не є кримінальним злочином, як не є кримінальним злочином купівля автобусів, перетин ними кордону, використання куплених в "Полтава-Автопмаш" автобусів.
Дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджені факти змови підсудних у вчиненні контрабанди, внесення завідомо неправдивих відомостей в документи щодо подальшого використання автобусів, а також, зловживання службовим становищем чи не сплати податків. А саме, не встановлено, хто, коли та яким чином узгоджував дії щодо скоєння злочинів, не надано жодних доказів, які підтверджують факт такого узгодження між підсудними, а також між підсудними та працівниками ТОВ „Полтава-Автомаш".
Крім того, органами досудового слідства не надана правова оцінка цивільно-правовим угодам, укладених між організацією ТОВ "Боярський автопарк" та ТОВ "Полтава-Автомаш", які в разі їх неналежного виконання, можуть бути оскаржені в господарському суді, та не встановлено, хто ж отримав прибуток в результаті протиправних дій.
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні обвинувачення підсудних в ухиленні їх від сплати податків. Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні довідки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 18.08.2004 року, про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, яка була ініційована правоохоронними
органами в зв'язку з отриманням інфомації щодо ввезення та використаня контрабанди автобусів, за результатами перевірки порушень не було встановлено, оскільки, відповідно до законодавства України, операція з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду, у тому числі при ввезені основних фондів на митну територію України - не є об'єктом оподаткування відповідно до Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств».
Також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні обвинувачення підсудних, щодо зловживання ними своїм службовим становищем.
Із досліджених в судовому засіданні службових характеристик на підсудних вбачається, що останні за місцем роботи характеризуються позитивно, виявили себе кваліфікованими та старанними працівниками, які відповідально ставляться до виконання своїх обов'язків.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачення підсудних у вчиненні за попередньою змовою групою осіб контрабанди автобусів іноземного виробництва, зловживанні службовим становищем та службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки, а також ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах не підтвердилось, а тому, в їх діях відсутній склад злочинів, передбачених ст.ст. 201 ч.2, 212 ч. З, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, в зв'язку з чим, останні підлягають виправданню.
Речові докази по справі, автобуси марки «Рено», відповідно до ст. 81 КПК України, підлягають поверненню їх законним володільцям.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 201 ч.2, 212 ч. З, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, визнати невинними та за відсутністю в їх діях складу злочину - виправдати.
Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - підписку про невиїзд -відмінити.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:
автобус марки «Рено», 1983 року випуску, двигун без номера, шасі №S53R0000001992, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; автобус марки «Рено», 1983 року випуску, двигун НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4; автобус марки «Рено», 1983 року випуску, двигун НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_7; автобус марки «Рено», 1981 року випуску, двигун НОМЕР_8, шасі НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_10; автобус марки «Рено», 1983 року випуску, двигун НОМЕР_11, шасі НОМЕР_12, державний реєстраційний номер НОМЕР_13; автобуси мнарки «Рено», 1981 року випуску, двигун НОМЕР_14, шасі НОМЕР_15, державний реєстраційний номер НОМЕР_16, які знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ «Боярський автопарк», - передати їх законним володільцям;
копії установчих документів ТОВ «Боярський автопарк» (Т.1 а.с. 189 - 236), та документи, вилучені на Полтавській митниці (Т. 2 а.с. 6 - 48), - зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Крім того, після набрання вироком законної сили, арешт, накладений в ході досудового слідства на майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - зняти.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 15 діб.