Судове рішення #18846058

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р.                                                           Справа № 5023/1891/11  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя  Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Гавриленко О.В., посв. НОМЕР_2 від 23.08.2007 року

представників :

позивача за первісним позовом- не з'явився

відповідача за первісним позовом-  ОСОБА_4, дов. б/н від 29.06.2011 року

третьої особи  - не з"явився

Харківської міської ради - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Харкова (вх. №3654 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2011 року  у справі № 5023/1891/11

за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Південне Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "NOTA BENE", м. Харків,

про  визнання договору чинним та стягнення 15000,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "NOTA BENE",  м. Харків,

до  1) Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Південне Харківської області, 2) Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні другого відповідача за зустрічним позовом - Інспекція архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "NOTA BENE", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яку було прийнято господарських судом Харківської області до провадження,  просив суд визнати дійсним укладений сторонами договір купівлі - продажу від 09.01.11 року та стягнути з відповідача 15000 грн. на підставі договору купівлі - продажу від 09.01.2011 року.

Відповідач подав зустрічний позов про  визнання за ним права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю в житловий будинок  літ. "А-3"  загальною площею 1137,6 кв.м. (житловою площею 446,0 кв.м), що складається з 24 квартир, розташовану за адресою АДРЕСА_1

Рішенням господарського   суду Харківської області від 01.04.2011 року у справі № 5023/1891/11 (суддя Тихий П.В.) в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов задоволено повністю: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "NOTA BENE" право ласності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю в житловий будинок  літ. "А-3"  загальною площею 1137,6 кв.м. (житловою площею 446,0 кв.м), що складається з 24 квартир, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Перший заступник прокурора м. Харкова з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив це рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав оцінку питанню дотримання ТОВ "NOTA BENE" порядку будівництва спірного об'єкта нерухомості, а саме питанню наявності дозвільної документації на будівництво, та за наслідками будівництва - документам, що засвідчують здачу спірного об'єкта в експлуатацію, крім того, судом не прийнято до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач коли-небудь набував або право власності або право користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне нерухоме майно.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 19.10.2011 року на  9:30 год.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В. у зв"язку із знаходженням судді Бондаренка В.П. у відпустці.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.10.2011 року на 9:30 год. у зв"язку з неявкою в судове засідання представників позивача за первісним позовом, третьої особи та Харківської міської ради (другого відповідача за зустрічним позовом).

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя  Медуниця О.Є. у зв"язку із знаходженням судді Ільїна О.В. на лікарняному.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу  та його представник у судових засіданнях 19.10.2011 року та 26.10.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що  в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме має місце порушення прав та інтересів держави в особі Харківської міської ради як орендодавця землі та які саме негативні наслідки для Харківської міської ради спричинив факт самочинного будівництва.

Також вказує, що ТОВ "NOTA BENE" орендує земельну ділянку  на підставі договору оренди землі від 04.11.2008 року,і на  цій земельній ділянці розміщена нежитлова будівля (літ.«А-3»по АДРЕСА_1). ТОВ "NOTA BENE" є власником цієї будівлі відповідно до договору купівлі продажу нежитлової будівлі №3091-В-С від 28.12.2004 року та рішення господарського суду Харківської області по справі №40/258-07 від 21.05.2007 року. При цьому, "NOTA BENE" за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, та з додержанням будівельних норм та правил державних стандартів, проведено реконструкцію нежитлової будівлі в житловий квартирний (багатоквартирний) житловий будинок літ.«А-3»по АДРЕСА_1, загальною площею 1137,6 кв.м.

Представники  позивача за первісним позовом, третьої особи та Харківської міської ради (другого відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання 26.10.2011 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115822306407 про вручення  Харківській міській раді копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а також штамп на зворотньому боці цієї ухвали про відправлення її копій сторонам, третій особі та прокурору і є доказом належного повідомлення учасників спору про  дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України.

До того ж, представники  позивача за первісним позовом, третьої особи та Харківської міської ради належним чином повідомлялись і про дату, час та місце попереднього судового засідання 19.10.2011 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115818491186, №6115820998778  та №6115820998760 про вручення їм копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засідання 19.10.2011 року.

Однак, правом на участь в цьому засіданні зазначені учасники спору також не скористалися.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності вказаних учасників спору за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, у зв"язку з чим колегія суддів здійснює апеляційний розгляд оскаржуваного рішення у повному обсязі.

Заслухавши усні пояснення представника відповідача за первісним позовом, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або погодженням сторін.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 335 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, вказує на те, що позивач, на підставі договору купівлі-продажу від 09 січня 2011 року продав відповідачу нерухоме майно: квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1. Вартість майна 15 000 гривень. Відповідач в порушення умов договору (п. 4, 5) ухиляється від оплати придбаного майна та від нотаріального посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу.

Однак, позивач не надав суду доказів фактичного виконання позивачем договірних зобов’язань, а саме, здійснення дій, направлених на нотаріальне посвідчення договору, не надав суду документів, які б засвідчували його право власності на спірне майно. Крім того позивач не надав суду доказів того, що відповідач ухиляється від оплати за договором купівлі-продажу від 09.01.2011р. та доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення зазначеного договору.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину зокрема:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;           

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Спірний договір купівлі-продажу від 09.01.2011р. було укладено сторонами в простій письмові формі, та в подальшому його не було посвідчено нотаріально, що свідчить про факт його недійсності.     

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного позову.

Як свідчать матеріали справи, 28 грудня 2004 року між територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Головного Управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області (як виконавчий орган Харківської міської ради Харківської області), продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю BENE», покупцем, в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір № 3091-В-С купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої покупцем.

Відповідно до умов вказаного договору продавець продав, а покупець придбав нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 368,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, орендовану Товариством з обмеженою відповідальністю BENE»згідно з договором оренди № 860 від 17.10.2001 р..

На виконання зазначеного договору сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна від 29.12.2004 року.

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Також матеріали справи свідчать про те, що ТОВ BENE»було вирішено провести реконструкцію нежитлової будівлі під офісно-комерційний центр, яка у 2007 році була завершена.

При цьому, рішенням Господарського суду Харківської області № 40/258-07 від 21 травня 2007 року було визнано за ТОВ BENE»право власності на громадський будинок літ. «А-3», загальною площею 1211,3 кв.м., що складається з наступних приміщень: першого поверху № 1-18 площею 384,5 кв.м.; другого поверху № 1-13 площею 406,2 кв.м., третього поверху № 420,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, ТОВ BENE»набуло право власності на вище зазначене нерухоме майно і є його власником.

Місцевий господарський суд, задовольняючи зустрічний позов, посилався на положення статей 182, 317, 319, 320, 331, 392 Цивільного кодексу  України, пункту 10 Додатку 1 “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 року № 7/5,  та зазначив на такі обставини.

Реалізуючи свої правомочності власника ТОВ BENE», вирішило провести реконструкцію нежитлової будівлі літ. «А-3»під квартирний (багатоповерховий) житловий будинок.

У 2011 році реконструкція будівлі завершена, приміщення придатні для експлуатації.

Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна, за даними якої складено технічний НОМЕР_1 від 7 лютого 2011 року. Відповідно до технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_1 розташований квартирний (багатоповерховий) житловий будинок літ. «А-3»загальною площею 1137,6 кв.м. (житловою площею 446,0 кв.м.), що складається з: квартири № 1 - загальною площею 28,3 кв.м., (житловою площею 9,4 кв.м.); квартири № 2 - загальною площею 22,1 кв.м., (житловою площею 8,7 кв.м.); квартири № 3 - загальною площею 30,0 кв.м., (житловою площею 11,7 кв.м.); квартири № 4 - загальною площею 46,5 кв.м., (житловою площею 19,3 кв.м.); квартири № 5 - загальною площею 29,8 кв.м., (житловою площею 13,8 кв.м.); квартири № 6 - загальною площею 44,6 кв.м., (житловою площею 17,4 кв.м.); квартири № 7 - загальною площею 46,1 кв.м., (житловою площею 20,1 кв.м.); квартири № 8 - загальною площею 31,8 кв.м., (житловою площею 12,4 кв.м.); квартири № 9 - загальною площею 48,6 кв.м., (житловою площею 19,2 кв.м.); квартири № 10 - загальною площею 42,7 кв.м., (житловою площею 22,8 кв.м.); квартири № 11 - загальною площею 40,7 кв.м., (житловою площею 22,4 кв.м.); квартири № 12 - загальною площею 28,8 кв.м., (житловою площею 16,8 кв.м.); квартири № 13 - загальною площею 28,7 кв.м., (житловою площею 15,7 кв.м.); квартири № 14 - загальною площею 44,9 кв.м., (житловою площею 17,0 кв.м.); квартири № 15 - загальною площею 43,3 кв.м., (житловою площею 23,2 кв.м.); квартири № 16 - загальною площею 40,8 кв.м., (житловою площею 22,3 кв.м.); квартири № 17 - загальною площею 36,0 кв.м., (житловою площею 24,7 кв.м.); квартири № 18 - загальною площею 34,6 кв.м., (житловою площею 20,9 кв.м.); квартири № 19 - загальною площею 43,5 кв.м., (житловою площею 18,1 кв.м.); квартири № 20 - загальною площею 29,9 кв.м., (житловою площею 17,4 кв.м.); квартири № 21 - загальною площею 41,5 кв.м., (житловою площею 23,8 кв.м.); квартири № 22 - загальною площею 38,6 кв.м., (житловою площею 26,2 кв.м.); квартири № 23 - загальною площею 37,2 кв.м., (житловою площею 23,0 кв.м.) та квартири № 24 - загальною площею 52,4 кв.м., (житловою площею 19,7 кв.м.).

Товариством з обмеженою відповідальністю «АКБ ПРАКТИК»(державна ліцензія НОМЕР_3 від 20.09.2010р.) надано технічний висновок про стан основних будівельних конструкцій та можливості збереження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого усі основні будівельні конструкції видимих деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації, об’ємно-планіровочні рішення, що прийняти під час будівництва відповідають архітектурним, будівельним, санітарно-гігієнічним, екологічним, протипожежним та іншим нормам та правилам державних стандартів. Будівля по АДРЕСА_1 знаходиться в задовільному технічному стані та придатна для подальшої експлуатації за своїм функціональним призначенням. Будівельна готовність об’єкту - 100%.

Отже, на  думку місцевого господарського суду ТОВ BENE», за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, та з додержанням будівельних норм та правил державних стандартів, проведено реконструкцію нежитлової будівлі в житловий квартирний (багатоповерховий) житловий будинок літ. «А-3»по АДРЕСА_1, загальною площею 1137,6 кв.м. (житловою площею 446,0 кв.м.), що складається з квартир №№ 1-24 та на праві власності належить ТОВ BENE».

З метою визнати право власності на новостворене нерухоме майно, отримати необхідну документацію, яка б підтверджувала право власності на об’єкт нерухомого майна, ТОВ "NOTA BENE»звернулося до Харківської міської ради, однак до теперішнього часу це питання вирішено не було. Отже, на думку  місцевого господарського суду,  є підстави вважати, що Харківська міська рада не визнає його право власності на спірне нерухоме майно.

У зв"язку з цими обставинами господарський суд дійшов висновку щодо анявності достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком, зважаючи на таке.

Статтею 375 Цивільного кодексу України встановлено, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд іншим особам має власник земельної ділянки.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про оренду землі", орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку.

Крім того, згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування   нового   будівництва,   здійснення   реконструкції,   реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов"язковою стадією проектування та будівництва об"єктів є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів.

Згідно із підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об"єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 1.6 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 року №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів»встановлено, що прийняття в експлуатацію  закінчених будівництвом об‘єктів здійснюється на підставі свідоцтва  про відповідність збудованого об‘єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за формою згідно з додатком 1. Експлуатація закінчених будівництвом об‘єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.

Згідно із пунктом б підпунктом 2 частини  1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування»до  компетенції  сільських,  селищних,  міських  рад  у  сфері містобудування  на  відповідній  території  належить  затвердження відповідно до законодавства місцевих програм,  генеральних  планів відповідних  населених пунктів,  планів зонування територій,  а за відсутності затверджених в  становленому  законом  порядку  планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 18.10.2006, а також з Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва і Севастополя, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та  будівництва  України №317 від 19.11.2007 року основними завданнями інспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Крім того, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видає замовникам та реєструє у встановленому порядку дозволи на виконання підготовчих робіт та дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розширення та технічне переоснащення підприємств), забезпечує реалізацію встановленого порядку в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, видає свідоцтва про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та інше.

Однак, ТОВ "NOTA BENE»не надано до суду жодних доказів отримання ним права власності або права користування земельною ділянкою саме під спірним об"єктом самочинного будівництва у встановленому законодавством порядку.

Крім того, ТОВ "NOTA BENE»не надано затвердженного акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада, та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського  суду Харківської області  від 01.04.2011 року у справі № 5023/1891/11 скасувати частково в частині задоволення зустрічного позову.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "NOTA BENE" права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю в житловий будинок  літ. "А-3"  загальною площею 1137,6 кв.м. (житловою площею 446,0 кв.м), що складається з 24 квартир, розташовану за адресою АДРЕСА_1 відмовити.

В решті рішення   господарського   суду   Харківської   області   від 01.04.2011 року у справі № 5023/1891/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя              (підпис)                                       Сіверін В. І.

Суддя                                     (підпис)                                       Терещенко О.І.  

Суддя                                     (підпис)                                        Медуниця О.Є.  


Повний текст постанови складено  31.10.2011 року.

Згідно з оригіналом

  секретар суду                                             Колєснік Н.Ю..

 31.10.2011

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація