Справа № 636/8675/24

Провадження № 2/522/1728/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання — Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за Кредитним договором № 2034425957 від 28.10.2020 станом на 05.08.2024 у розмірі 27883,92 гривень та суми сплаченого судового збору у розмірі 3028 гривень.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані тим, що 28.10.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № 2034425957, на підставі якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених Кредитним договором. На виконання умов Кредитного договору позивач свої зобов`язання по наданню відповідної суми кредиту виконав повністю, кошти надав. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконує. У зв`язку із порушенням умов Кредитного договору № 2034425957 від 28.10.2020 станом 05.08.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить у розмірі 27883,92 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14259,55 гривень; заборгованості за відсотками - 13624,37 гривень. 

Вказані матеріали надійшли на адресу суду на підстави ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 14.10.2024 про направлення позовної заяви за підсудністю.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено суддю Чорнуху Ю.В.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 16.01.2025.

У судові засідання 16.01.2025, 26.02.2025, сторони не з`являлись, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання належним чином. Відповідач причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав, на виконання вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. На адресу суду 21.02.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення суду.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 05.03.2025.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення судом, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч.4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Станом на момент розгляду справи інші заяви по суті справи, окрім позовної заяви, у матеріалах відсутні.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 28.10.2020 між Акціонерним товариством "ОТП Банк"  та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2034425957 (а.с.11), згідно якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 21630,00 гривень, дата остаточного повернення кредиту: 28 жовтня 2023 року, протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 40.00 % річних.

Крім того, згідно п. 1 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань. Датою (моментом) надання банком та утримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником Кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/або нарахування банком комісійної винагороди за видачу кредиту.

З копії кредитного договору № 2034425957 від 28.10.2020, наявного у матеріалах справи, вбачається, що він підписаний власноручним підписом відповідача.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Заява-Анкета (а.с. 14), є невід`ємною частиною Договору, Тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку. Шляхом підписання Заяви- анкети відповідач підтвердив, що він особисто отримав свій примірник Заяви- анкети, Договору, Тарифів банку. З умовами Договору, Тарифами банку, які розміщені на офіційному сайті банку ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями.

До матеріалів справи додані Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с. 12), Паспорт споживчого кредиту від 28.10.2020, що містить відомості про основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 13), підписаних власноручним підписом відповідача, Правила кредитування (публічні).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження виконання взятих за кредитним договором зобов`язань позивач  долучив до матеріалів справи копію заяви про видачу готівки № 38277064 від 28.10.2020 про виплату коштів за Кредитним договором № 2034425957 у сумі 21630,00 гривень (а.с. 15).

Порядок і вимоги здійснення банками (філіями, відділеннями) касових операцій у національній та іноземній валюті регулюється Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018 (надалі по тексту – Інструкція № 103).

Відповідно до п. 140 Інструкції № 103, в редакції чинній станом на момент оформлення заяв на виплату переказу, банк (філія, відділення) видає з операційної каси готівку національної валюти за такими видатковими касовими документами:

1) за грошовим чеком (або заявою на видачу готівки) - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам-підприємцям. У разі використання заяви на видачу готівки юридична особа, її відокремлений підрозділ, а також фізична особа-підприємець мають представити банку (філії, відділенню) довіреність у вигляді електронного документа засобами систем дистанційного обслуговування на кожну заяву на видачу готівки або одноразово на здійснення таких операцій:

юридичною особою на уповноважену особу;

фізичною особою-підприємцем у разі надання повноважень іншій особі;

2) за заявою на видачу готівки:

видача готівки фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків;

видача готівки фізичним і юридичним особам за переказом без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

за операціями з рахунками умовного зберігання (ескроу);

за операціями з видачі кредиту;

за операціями з відшкодування сумнівних банкнот, які за результатами дослідження Національного банку визнані справжніми;

3) за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою - фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);

4) за видатковим касовим ордером - працівникам банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями.

Згідно з п. 151 Інструкції № 103 банк (філія, відділення) після завершення видачі готівки клієнту відповідно до законодавства України, умов договору та згідно з Положенням про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, правилами платіжної системи зобов`язаний йому надати у вигляді паперового або електронного документа один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер). Видатковий касовий документ у вигляді паперового документа, крім реквізитів, передбачених пунктом 104 розділу VI цієї Інструкції, має містити відбиток штампа банку (філії, відділення). Відбиток печатки банку (філії, відділення) на видатковому касовому документі у вигляді паперового документа не є обов`язковим. Видатковий касовий документ у вигляді електронного документа має містити кваліфікований ЕП уповноваженого працівника банку (філії, відділення) та може містити електронну печатку банку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що заява на видачу готівки відносяться до переліку видаткових касових документів, а отже, підтверджують факт видачі готівки одержувачу.

За таких обставин, наявна у матеріалах справи заява на видачу готівки є належним доказом отримання відповідачем коштів у сумі 21630,00 гривень від Акціонерного товариства "ОТП Банк".

Як  вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості від 18.07.2024 вих. № 4638/2024 (а.с. 23-24), відповідно до якої позивач вимагав  від відповідача дострокового повернення процентів та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором, негайно у термін передбачений Кредитним договором з моменту отримання цієї вимоги, у розмірі 27883,92 гривень, однак станом на день подання позовної заяви вимогу позивача не виконано. Доказів протилежного суду не надано.

З наданого банком розрахунку заборгованості (а.с.10) вбачається, що станом на 05.08.2024 у відповідача існує заборгованість у розмірі 27883,92 гривень, а саме: 14259,55 гривень кредит; 13624,37 гривень відсотки.

У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від позивача. Отже, відповідачем порушено виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 610, 626, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) суму заборгованості за Кредитним договором № 2034425957 від 28.10.2020 станом на 05.08.2024 у розмірі 27883,92 гривень (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 92 коп.), що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14259,55 гривень; заборгованості за відсотками - 13624,37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Юлія ЧОРНУХА