ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2025 року                                                                                    Справа № 160/33574/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання щодо зупинення провадження у справі №160/33574/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

-  визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 у розмірі 2102 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

-  визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р. у сумі 2102 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 р. у сумі 2270 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням раніше виплачених сум;

-  визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2014 по 28.02.2018 із застосуванням при нарахуванні та виплати індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) – січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.03.2014 по 28.02.2018 включно із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) – січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі грошового забезпечення, в частині виплати індексацію – різницю, ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 року, включно відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення грошових доходів населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 року щомісячну індексацію – різницю грошового забезпечення в сумі 102 171,42 грн. відповідно до приписів абзацу 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення грошових доходів населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 з врахуванням податків, зборів та інших платежів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

10.01.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому, серед іншого, містяться твердження на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

20.01.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

27.01.2025 від відповідача до суду надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

04.02.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

Суд зазнача, що у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України мають перевагу у застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України [якою установлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби].

Практика Верховного Суду з указаного питання є сталою та послідовною, та викладена, зокрема, у постановах від 27.12.2024 у справі № 420/15311/23, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що 13 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи № 460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі № 400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі № 160/5468/23.

Підставою для передачі слугувала наявність різних підходів Верховного Суду до застосування приписів статті 233 КЗпП України, зокрема:

1) у постановах від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

2) у постановах від 23 січня 2025 року у справі № 400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року) та від 20 листопада 2023 року у справі № 160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року) Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;

3) у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 560/866/24 (предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України в ухвалі від 13 лютого 2025 року у справі № 460/21394/23 колегія суддів Касаційного адміністративного суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вказала про необхідність передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Суд зазначає, що у справі № 160/33574/24 спірні відносини виникли, зокрема, щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з період з 01.03.2018 по 31.01.2022.

Позивач виключений зі списків особового складу військової частини у січні 2022 року, про що самостійно зазначає позивач та не заперечується відповідачем, натомість позов надійшов  до суду першої інстанції 19.12.2024.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З огляду на викладене, суд вважає, що з метою правильного застосування при вирішенні спору положень законодавства в частині питання дотримання строку звернення до суду провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23, перегляд судового рішення у якій здійснюється для забезпечення єдності практики вирішення спорів щодо строків звернення до суду у подібних правовідносинах (щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України).

Керуючись ст. ст. 236, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/33574/24 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.

Копію ухвали про зупинення провадження у справі направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя                                                                                       В.В. Кальник