Єдиний унікальний номер 341/61/25

Номер провадження 2-о/341/68/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2025 року                                                місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                         Аннишина С.І.,

за участю

секретаря судового засідання Рарик В.С.,

заявниці                                 ОСОБА_1 ,

представниці заявниці                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Бурштинська міська рада Івано-Франківської області,

ВСТАНОВИВ:

Представниця ОСОБА_1 – адвокат Свирида Г.С. звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із матір`ю ОСОБА_4 , з вересня 2013 року до дня смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці – ОСОБА_4 , яка на час сметі була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, з вересня 2013 року вона постійно проживала разом із донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавиця ОСОБА_4 27.06.2001 посвідчила заповіт, за яким все своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 .

Для оформлення спадкових прав після смерті матері, заявниця звернулася до державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Кіщук Л.І., але нотаріус їй відмовила у видачі свідоцтва через те, що вона не змогла підтвердити факт постійного проживання разом із матір`ю на час її смерті.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини має для заявниці юридичне значення. Це надасть їй змогу реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 15 січня 2025 року, відкрито провадження у справі, витребувано докази з Галицької державної нотаріальної контори щодо заведення спадкової справи, кола спадкоємців, посвідченого заповіту, а також постановлено допитати свідків.

Заявниця вимоги, викладені в заяві підтримала, зіславшись на вищезазначені обставини, просила заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи Бурштинської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився. Міський голова на електронну адресу суду скерував заяву про розгляд справи без участі представника міської ради. Не заперечує щодо встановлення факту постійного проживання заявниці разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився. На поштову адресу суду скерував заяву, зазначивши про розгляд такої без його участі. На спадкове майно не претендує, заяву про встановлення факту постійного проживання заявниці разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини визнає повністю, не заперечує щодо задоволення такої.

В судове засідання, призначене на 07 березня 2025 року, учасники справи не з`явилися. Представниця заявниці подала клопотання про проведення судового засідання без її участі та участі заявниці. Заяву підтримує повністю, просить задоволити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_4 . Це доводиться Свідоцтвом про народження ОСОБА_6 № НОМЕР_1 від 20.09.1964, де вказано, що матір`ю ОСОБА_6 є ОСОБА_4 (а.с.9); Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17.05.1986 , за яким прізвище заявниці після укладення шлюбу змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 28.07.2014, а.с.11).

27 червня 2001 року, спадкодавиця посвідчила заповіт, за яким все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (копія заповіту, посвідченого Бовшівською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області 27.06.2001 за реєстром №31, а.с.15).

Відповідно до інформації, наданої Галицькою державною нотаріальною конторою в листі від 21.01.2025 № 66/02-14, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до Галицької державної нотаріальної контори не звертались.

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру №79762214 від 21.01.2025 Галицькою нотаріальною державною конторою, заповіт від 27.06.2001, посвідчений Бовшівською сільською радою за реєстровим №31 від імені ОСОБА_4 є чинним.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданої державним нотаріусом Галицької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області, 31.10.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини (а.с.16).

Згідно з довідкою, виданою Бовшівським старостинським округом Бурштинської територіальної громади, №296 від 20.11.2024, станом на 27 липня 2014 року на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Згідно з Довідкою виданою, Задністрянським старостинським округом Бурштинської міської ради №177 від 16.11.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2013 року проживала з дочкою ОСОБА_1 на вищевказаною адресою (а.с.12).

В судовому засіданні 12 лютого 2025 року були допитані свідки:

- свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_3 , яка пояснила, що померла ОСОБА_9 проживала в селі Бовшів з дочкою ОСОБА_10 . Пізніше ОСОБА_10 отримала квартиру в селі Задністрянське і переїхала туди. Часто навідувала матір, та допомогала їй по господарству. Коли мати захворіла, дочка забрала її до своєї квартири, оскільки та потребувала постійного догляду. До смерті (близько року) мати проживала з дочкою.

- свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_4 , яка пояснила, що у ОСОБА_4 були хороші стосунки з дочкою ОСОБА_10 . Коли мати перестала сама пересуватися (приблизно 1 рік перед смертю), ОСОБА_10 забрала її до себе в село Задністрянське, де здійснювала за нею догляд, купувала ліки, викликала лікарів. Після смерті матері взяла всі витрати на поховання.

- свідок ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в  АДРЕСА_5 , яка надала покази про те, що є сусідкою померлої  ОСОБА_13  .  ОСОБА_9 проживала у будинку одна, дочка постійно навідувалася до неї, допомагала їй по господарству, садила город, доглядала за будинком. Коли мати стала  немічною,  ОСОБА_10 забрала її до свого дому в село Задністрянське, де доглядала за нею. Близько року перед смертю мати проживала у дочки. Після смерті матері ОСОБА_10 , до цих пір доглядає за її будинком та господарством.

Суд, вислухавши пояснення заявниці та покази свідків, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов висновку про таке.

Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 просилав встановити факт постійного її проживання на час відкриття спадщини із спадкодавицею ОСОБА_4 .

Відповідно до частин 1,2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.19, 3.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Заявниця, звертаючись до суду вказувала, що спадкодавиця на момент смерті проживала разом з нею, проте не була зареєстрована за місцем фактичного проживання.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкодавиці за місцем проживання заявниці не може бути доказом того, що вона не проживала зі заявницею, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спдкодавиця не проживала зі спадкоємицею на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані в судовому засіданні та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі № 175/4514/20.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавицею на час її смерті за адресою: по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 надала суду докази, а саме: довідку, видану Бовшівським старостинським округом Бурштинської територіальної громади №296 від 20.11.2024, довідку видану, Задністрянським старостинським округом Бурштинської міської ради №177 від 16.11.2024, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання №76 від 20.11.2024.

Також показами свідків, допитаних в судовому засіданні, підтверджено факт постійного місця проживання заявниці разом зі спадкодавицею.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавицею  ОСОБА_4  на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останньої, надасть змогу заявниці реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, відповідно до статей 15,16, 29, 1216-1218, 1221 ЦК України, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Бурштинська міська рада Івано-Франківської області - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини разом із  ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявниця: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представниця заявниці: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04357466, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 4. м.Бурштин, Івано-Франківська область.

СуддяСвятослав АННИШИН