ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ЩОДО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

06 березня 2025 року Справа №  280/916/25  

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом    ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )  до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,  відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати повністю акт службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений 10.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 , а також наказ №1265 від 10.05.2024 «Про підсумки службового розслідування стосовно смерті солдата ОСОБА_3 » командира військової частини НОМЕР_1 , та зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 : провести службове розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 з урахуванням того, що смерть ОСОБА_3 настала під час проходження військової служби і від захворювання, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та після прийняття наказу відповідно до абз. 2 п. 7 Розділу ІІІ Інструкції № 332 направити наказ разом з пов`язаними документами до належної Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України для розгляду питання: чи пов`язана смерть солдата ОСОБА_3 з виконанням обов`язків військової служби;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судові витрати при їх наявності згідно наданих платіжних документів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску, доказів сплати судового збору на суму 1937,92 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

04 березня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який містить клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідач вказує на те, що матеріали службового розслідування за фактом смерті (надалі Акт СР) – 05.09.2024 відправлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 за вихідним № 3/1829.  Між тим, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Твердження позивача про отримання матеріалів службового розслідування «від побратимів померлого у другій половині січня 2025 року» не підтверджене будь-якими доказами. Тож до позовної заяви повинні бути застосовані наслідки, передбачені ч.4 ст. 123 КАС України, а саме залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглянувши клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З матеріалів справи судом встановлено, що із оскаржуваним актом службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений 10.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 , а також наказом №1265 від 10.05.2024 «Про підсумки службового розслідування стосовно смерті солдата ОСОБА_3 » командира військової частини НОМЕР_1 , відповідач позивача не ознайомлював.

Доказів надсилання на адресу позивача Акту та Наказу відповідач не надає.

Надсилання ж матеріалів службового розслідування за фактом смерті (надалі Акт СР) 05.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. № 3/1829), також, не спростовує того факту, що до відома позивача їх не було доведено.

Відповідно, з наданих відповідачем пояснень неможливо встановити з якого саме часу почався перебіг строку для звернення до суду з позовом про оскарження акту службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений 10.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 , а також наказу №1265 від 10.05.2024 «Про підсумки службового розслідування стосовно смерті солдата ОСОБА_3 » командира військової частини НОМЕР_1 .

Також, доводи відповідача не спростовують наданих позивачем у заяві про поновлення строку подання позову до адміністративного суд пояснень про те, що про існування та зміст оскаржуваних акту та наказу вона дізналася лише в другій половині січня 2025 року від побратимів померлого сина які передали їй копії вказаних документів.

Відтак, оскільки доводи представника відповідача щодо обізнаності позивача з результатами службового розслідування не підтверджено належними доказами, відповідачем не надано обґрунтованого спростування поясненням позивача щодо моменту коли вона дізналася про порушення її прав, суд доходить висновку про помилковість висновків відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Суд звертає увагу відповідача на те, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб`єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.

Відповідна правова позиція викладена  у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 990/29/22.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У справі "Лелас проти Хорватії" Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У справі "Bellet v. France" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи викладене, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )  до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Ухвала виготовлена та підписана 06 березня 2025 року.  

Суддя                                                                                                    О.О. Артоуз