Судове рішення 1806/1-111/11 від 21.11.2011

Судове рішення #18845325

Справа № 1806/1-111/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011 року

м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого – судді Катрич О.М.,

при секретарі – Строколіс В.Г.,

з участю прокурора – Коротких Ж.О.,

захисника- ОСОБА_1.,

потерпілої- ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Суми, громадянина України, з середнью освітою, не

одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 13.11.1989 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.ст. 141 ч.2, 46-1 КК України(1960 року) до позбавлення волі на строк 2 роки з відстрочкою на 2 роки;

2) 09.04.1990 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 117 ч.3, 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 6 років; постановою Самборського районного суду Львівської області від 11.07.1994 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком 1 рік 4 місяці 28 днів;

3) 03.08.1999 року Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 140 ч.3, 17, 145 ч.1 , 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців

4) 17.09.2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 307 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна,

за ст.185 ч.3, ст. 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Суми, громадянина України, з середньо-спеціальною

освітою, одруженого, не працюючого, мешкаючого АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 21.03.2000 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч.1, 229-6 ч.2, 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна; постановою Шосткинського районного суду Сумської області від 02.08.2001 року на підставі ст. 6 Закону України « Про амністію» невідбута частина покарання замінена на умовне з іспитовим строком 1 рік 2 місяці 20 днів;

2) 22.11.2002 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 185 ч.3, 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

3) 15.01.2009 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 185 ч.2 КК України до арешту строком 4 місяці,

за ст.185 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 309 ч.2. ст. 311 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2010 року близько 17 години ОСОБА_4., діючи повторно, умисно разом з ОСОБА_3., за попередньою змовою, з метою викрадення грошей з приміщення магазину «Квіти-подарунки», який розташований за адресою: м, Суми, вул. Лисенка, 10 прибули до вище вказаного магазину, розподіливши ролі злочинної діяльності, шляхом вільного доступу, зайшли до приміщення магазину, де на той час здійснювалась торгівля. Після цього, ОСОБА_4. став відволікати увагу продавця магазину, цікавлячись товаром, а ОСОБА_3. в цей час, скориставшись неуважністю продавця, з першої полиці прилавку, непомітно дістав коробку, в якій знаходилися гроші, та тримаючи її у своїх руках вийшов з магазину разом з ОСОБА_4. , тобто таємно викрали коробку з грошима в загальній сумі 1809 грн. 75 коп., чим завдали власнику магазину ОСОБА_2. матеріальної шкоди на загальну суму 1809 грн. 75 коп. В подальшому з місця скоєння злочину ОСОБА_4. та ОСОБА_3. зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

03 червня 2010 року приблизно о 03 годині ночі, ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі магазину Роменський по вул. Лисенка в м. Суми, де в той час на грунті неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_6. виник конфлікт, діючи з прямим умислом та повторно, скориставшись розгубленим та пригніченим станом подружжя ОСОБА_5, підійшов до раніше незнайомої ОСОБА_7., яка в цей час стояла на проїжджій частині дороги, з шиї потерпілої та пальців рук відкрито зняв ювелірні прикраси останньої, а саме : золотий ланцюжок вагою 10 г. - вартістю 3 552 гривень; золотий кулон вагою 3 г. - вартістю 1066 гривень; золота каблучка вагою 3 г. - вартістю 1066 гривень;золота каблучка 4 г.- вартістю 1421 гривень; золоті сережки вагою 1г.- вартістю 355 гривень;золоті сережки вагою 0,6 г. - вартістю 213 гривень;золота сережка плоска вагою 0,4 г. - вартістю 142 гривень, чим завдав ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 7 815 грн. 00 коп. Після цього, ОСОБА_3., не зважаючи на прохання останньої повернути їй золоті прикраси, підійшов до чоловіка потерпілої - ОСОБА_5., який в цей час сидів на бордюрі дороги, та відкрито, з його шиї та рук зняв ювелірні прикраси, тобто відкрито повторно викрав майно потерпілого , а саме : срібний ланцюжок вагою 5 г.- вартістю 125 гривень;срібний хрестик вагою 5 г.- вартістю 125 гривень;золота чоловіча печатка вагою 2 г.- вартістю 576 гривень; золота обручка вагою 1,5 г. - вартістю 446 гривень, чим завдав ОСОБА_5. матеріальної шкоди на загальну суму 1272 грн. 00 коп.

З місця скоєння злочину ОСОБА_3. зник, викраденим у подружжя ОСОБА_5 майном, розпорядився на власний розсуд.

13 червня 2010 року приблизно о 8 годині ранку, ОСОБА_4., знаходячись біля під'їзду будинку № 25 по вул. Реміснича м. Суми, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, умисно, підійшов до раніше йому знайомого ОСОБА_8., під приводом розглянути ювелірну прикрасу останнього, зняв з його шиї золотий ланцюжок, та став його розглядати. Після цього ОСОБА_8. розуміючи, що останній самовільно з його шиї зняв належний йому ланцюжок та не має наміру повертати, почав наполягати на поверненні йому золотого ланцюжка. В цей час ОСОБА_4., продовжуючи свій злочинний намір направлений на відкрите заволодіння чужим майном, відкрито для оточуючих продовжував утримувати в руках золотий ланцюжок, відійшовши від ОСОБА_8., зник з місця вчинення злочину, тим самим відкрито заволодів майном та спричинив останньому матеріальних збитків на суму 4 158 гривень , яким розпорядився на власний розсуд.

У кінці літа 2009 року (точної дати в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4. придбав пляшку з прозорою рідиною безбарвного кольору, що є «Ангідридом оцтової кислоти» (в ході досудового слідства встановити, місця придбання пляшки з «Ангідридом оцтової кислоти» встановити не виявилося можливим) з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, приніс до підвального приміщення будинку №15 по вулиці Лермонтова, в якому проживає, почав використовувати його для виготовлення наркотичного засобу, тим самим розпочавши його зберігання. 23 листопада 2009 року близько 17 години ОСОБА_4. взяв в підвальному приміщенні будинку, в якому мешкає, банку з наркотичним засобом «Концентратом з макової соломи( опій екстракційний)», який протягом приблизно 3 місяців (точного часу в ході досудового слідства встановити не вдалося) незаконно виготовляв та зберігав з метою подальшого вживання без мети збуту. Цього ж самого дня, о 17 год. 45 хв., зайшовши до 2-го під’їзду будинку № 32 по вул.Праці в м. Суми ОСОБА_4. був зупинений працівниками міліції, які запропонували вийти на вулицю, де біля будинку № 30 по вул. Праці був здійснений поверхневий огляд останнього, в результаті чого у нього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - «Концентрат з макової соломи (опій екстракційний)», загальною вагою 1,75 г, який ОСОБА_4. повторно виготовив та зберігав без мети збуту, а також працівниками міліції було виявлено та вилучено: шприц з прозорою рідиною безбарвного кольору, яка є прекурсором - «Ангідридом оцтової кислоти», масою в перерахунку на суху речовину 0,54 г, яку ОСОБА_4. придбав та зберігав за місцем для подальшого виготовлення наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3., вказуючи про часткове визнання вини по деяким епізодам, пред’явленого йому обвинувачення, пояснив, що дійсно 13 лютого 2010 року близько 17 години зайшов до магазину разом з ОСОБА_4., щоб купити якийсь подарунки дівчині та він побачив, що за прилавком знаходиться коробка з грошима, яку він вирішив вкрасти. Оскільки продавець була зайнята іншими покупцями, він таємно, непомітно для оточуючих викрав цю коробку і вийшов на вулицю. Вказує, що змови з ОСОБА_4. на викрадення грошей у нього не було, останній не відволікав продавця і взагалі не знав, що той викрав коробку з грошима. Вважає, що органами досудового слідства його дії неправильно кваліфіковані саме за ч.3 ст. 185 КК України, так як проникнення до магазину не було, він вільно зайшов до нього. Крім цього , протягом всього досудового слідства слідчий пред»являв йому обвинувачення саме за ч.2 ст. 185 КК України.

Що стосується епізоду по відкритому заволодінню майна подружжя ОСОБА_5, то ОСОБА_3. категорично заперечує свою причетність до інкримінованого йому злочину та вважає, що відносно нього кримінальна справа по цьому епізоду була сфальсифікована, і взагалі всі покази на досудовому слідстві він надавав під моральним та фізичним тиском з боку працівників міліції. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. суму 1809 грн. 75 коп. визнав повністю, а цивільні позови ОСОБА_7. на суму 3000 грн. та ОСОБА_5. на суму 1 000 грн. не визнав у зв»язку з тим, що не заволодівав прикрасами останніх. Вважає, що його вина у вчиненні цього злочину органами досудового слідства не доведена.

Підсудний ОСОБА_4. в суді також визнає себе винним у вчиненні злочинів частково, зазначаючи, що 13 лютого 2010 року він також знаходився в магазині по вул. Лисенка, але прийшов туди самостійно без попередньої згоди з ОСОБА_3., якого випадково зустрів біля магазину. Так, дійсно він підходив до продавця і цікавився товаром, однак не з метою відволікти її увагу. Як ОСОБА_3. викрадав коробку з грошима він не бачив і нічого не знав. Також не погоджується з кваліфікацією цього злочину, вважає, що при вказаних вище обставинах не можуть його дії кваліфікуватися за ч.3 ст. 185 КК України. Цивільний позов ОСОБА_2. не визнав. Крім цього, також пояснив , що протягом всього досудового слідства слідчий пред»являв йому обвинувачення саме за ч.2 ст. 185 КК України.

З приводу кваліфікації його дій по відношенню до заволодіння золотого ланцюжка, що належить ОСОБА_8. пояснює, що умислу на відкрите заволодіння ним у нього не було, вважає, що його дії слід розцінювати як шахрайство, так як він дійсно йому обіцяв повернути частину коштів від закладення ланцюжку у ломбард, так як потерпілий був винний йому 300 грн., однак не встиг цього зробити у зв»язку з затриманням його працівниками міліції. Цивільний позов, заявлений ОСОБА_8. визнав повністю.

Що ж стосується звинувачення його у незаконному придбанні, зберіганні та виготовленні наркотичних засобів, то вину він визнає частково, а саме не заперечував, що наркотик був у шприці, крім того, що в одному з них була вода, а не прекурсор-ангідрид оцтової кислоти, а також банки з наркотичним засобом у нього не було, йому її підложили працівники міліції.

Незважаючи на такі пояснення та заперечення ОСОБА_3. у судовому засіданні, факт вчинення ним злочинів за вказаних вище обставин, підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами.

Зокрема, крім часткового визнання своєї вини ОСОБА_3. у вчиненні крадіжки грошей з магазину, що належали ОСОБА_2. сумою 1809 грн. 75 коп., його вина у вчиненні цього злочину підтверджується слідуючими доказами у справі:

Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. пояснила, що 13 лютого 2010 року їй подзвонила продавець ОСОБА_9 і повідомила, що з під прилавка зникла коробка з грошима в сумі 1809 грн. 75 коп., при цьому зазначаючи, що в магазині було два хлопця, які постійно запитувала про ціну того чи іншого товару. Вважає, що вина підсудних доведена, а тому саме вони повинні повернути їй викрадені кошти.

Свідок ОСОБА_9. в суді пояснила, що 13 лютого 2010 року вона була продавцем у магазині « Квіти-подарунки», після обіду в магазин зайшов підсудний ОСОБА_3. і цікавився товаром. Людей в той час було багато. Пізніше, близько 17 години людей біля її відділу вже не було і в магазин знову прийшов підсудний, підійшов до прилавку і попросив показати йому магніт, який вона йому подала, а він почав його розглядати. В цей час до неї звернувся ще один хлопець, вона не може точно сказати чи був це підсудний ОСОБА_4., так як не запам»ятала його обличчя, оскільки чоловік був одягнений у все чорне і в шапці, який попросив показати йому тертушку. Вона відповіла, що зараз продасть магніт чоловіку, а потім буде показувати йому товар. ОСОБА_3. купив магніт за 6 грн., які вона поклала до каси і пішла на інший відділ показувати товар іншому чоловіку, який в решті решт нічого не придбав. Коли вона повернулася за прилавок, то побачила, що гроші з коробкою відсутні. Після цього подзвонила ОСОБА_2., якій належать ці кошти і остання звернулася з заявою до міліції.

Заявою ОСОБА_2. та ОСОБА_9 від 14.02.2010 року та 24.02.2010 року про факт зникнення грошей з магазину « Квіти-подарунки» по вул. Лисенка в м. Суми 13.02.2010 року (т.1 а.с. 45-47).

Протоколом огляду місця події від 14.02.2010 року (т.1 а.с.102-105), в якому зафіксовано місце вчинення злочину.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.07.2010 року, де зафіксовано як ОСОБА_3. вказує на місце вчинення злочину , а саме прилавок, місце розташування коробки з грошима, місце знаходження його та ОСОБА_4 ( а.с. 174-181 т.1)

Явкою з повинною ОСОБА_3., в якій він зізнається у вчиненні крадіжки грошей з магазину разом з ОСОБА_4. (а.с.138 т.1)

Показами ОСОБА_4, які він давав під час досудового слідства, а саме те, що 13 лютого 2010 року приблизно о 15 години йому зателефонував ОСОБА_3. і попросив під»їхати на вул. Лисенка до магазину. В ході розмови, останній розповів, що з магазину можна викрасти гроші, він повинен відволікати продавця, а ОСОБА_3. тим часом непомітно викраде гроші з під прилавку. На таку пропозицію він відмовлятися не став, так як йому потрібні були гроші. Прибувши до магазину, ОСОБА_3 зайшов першим, а він зайшов за ним, де був один продавець. Вони підійшли до неї і почали запитувати про товар, він близько 5 хвилин розпитував і прохав показати різні речі, а в цей час ОСОБА_3. був біля прилавку із скла, а потім через декілька хвилин почав направлятися до дверей у зв»язку з чим він зрозумів, що останній вже викрав гроші. Потім , вони зайшли за магазин, ОСОБА_3 дістав з коробки гроші в сумі близько 2000 грн. які вирішили не розділяти, а залишили у ОСОБА_3., а потім розішлися кожний по своїм справам.

Протокол допиту підозрюваного та обвинуваченого на а.с. 222-223, 231-233 т.2 був оголошений і досліджений в судовому засіданні.

Явкою з повинною ОСОБА_4. (а.с. 198 т.2), в якій він зізнається, що вчинив крадіжку грошей разом з ОСОБА_3.

Слідчий ОСОБА_10. в судовому засіданні пояснив, що під час допиту по даному епізоду ОСОБА_3. повністю визнавав себе винним, про що засвідчував своїм підписом відповідні документи, кваліфікацію злочину не оспорював.

На досудовому слідстві ОСОБА_3., при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого 18.06.2010 року , 27.06.2010 року (т.1 а.с.163-164, 169-170), поясняв , що 13 лютого 2010 року після обіду він зайшов до магазину по вул. Лисенка з метою купити продукти та цигарки. Зайшовши на відділ «Квіти-подарунки» він побачив під прилавком із скла коробку з грошима і в нього виник намір її викрасти. Однак зрозумів, що самостійно крадіжку вчинити не зможе і для того , щоб хтось відволікав продавця він зателефонував ОСОБА_4. і попросив його під»їхати до магазину. Після цього він розповів про свій план крадіжки ОСОБА_4., на що останній погодився, а потім зайшли до приміщення магазину, де ОСОБА_4. під приводом покупки речей відволікав увагу продавця від нього, а він в цей час залишився біля скла прилавку, просунув руку та з нижній полиці взяв паперовий коробок, у якому були гроші і які він поклав до кишені куртки. В цей час на нього подивився ОСОБА_4., по очам зрозумів, що він вже викрав гроші і вони разом вийшли з магазину, завернувши за будинок, перерахували гроші близько в сумі 2000 грн. купюрами по 50, 100 та 200 грн., які залишилися у нього. В подальшому розішлись по своїм справам. У вчиненому злочині розкаювався, під вищевикладеними показами підписався і з ними погодився.

Зазначені покази ОСОБА_3., дані ним на досудовому слідстві стосовно обставин вчинення злочину відносно крадіжки майна ОСОБА_2., об’єктивно співпадають з іншими, вищевказаними перевіреними судом доказами.

За викладених обставин, суд вважає повністю доведеним вчинення ОСОБА_3. крадіжки грошей ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_4. і в основу вироку суд вважає за необхідне покласти покази ОСОБА_3., дані ним при досудовому слідстві, які є послідовними, детальними і узгоджуються з показами свідка ОСОБА_9. та підсудного ОСОБА_4, надані ним також на досудовому слідстві, та іншими доказами, а покази, надані на судовому слідстві суд розцінює як намагання допомогти ОСОБА_4. уникнути від кримінальної відповідальності.

Факт вчинення ОСОБА_3. грабіжу майна у ОСОБА_7 та ОСОБА_5. в районі магазину Роменський по вул. Лисенка в м. Суми, за викладених у фабулі обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, не дивлячись на те, що ОСОБА_3. вказував про непричетність до зазначеного злочину.

Потерпіла ОСОБА_7. в судовому засіданні прямо вказала на ОСОБА_3. як на особу, яка вчинила злочин відносно неї та її чоловіка, а саме те, що пізно ввечері , вночі 03 червня 2010 року вони разом з чоловіком поверталися з гостей, а саме ОСОБА_11., коли проходячи мимо магазина по вул.. Роменській до них почав чіплятися незнайомий їй чоловік, потім підійшли ще 6-7 осіб і почалася бійка, в ході якої її чоловікові були спричинені тілесні ушкодження. Серед цих чоловіків був і підсудний, але він ударів не наносив, а разом із двома чоловіками підійшов до неї, хтось завернув їй руки за спину, а підсудний почав знімати з неї прикраси, зазначені у матеріалах справи. Потім підсудний підійшов до чоловіка, але впевнено стверджувати, що він знімав також з нього прикраси вона не може, так як була в стресовому стані. Покази, надані на досудовому слідстві підтримує повністю. Цивільний позов в сумі 3000 грн. підтримує.

Потерпілий ОСОБА_5 надав аналогічні покази, в судовому засіданні прямо вказуючи на ОСОБА_3. як на особу, яка вчинила злочин відносно нього та його дружини, додавши, що золоті прикраси з шиї дружини, з пальців рук та вух знімав саме підсудний, а його товариші дивилися, при цьому утримували дружину за руки. Також, під час бійки з нього зняв підсудний срібний ланцюжок з хрестиком, які висіли у нього на шиї, печатку з пальця та обручку. Оскільки пройшло вже багато часу він можливо і не пам»ятає деталі, однак покази надані на досудовому слідстві підтримує. Цивільний позов в сумі 1000 грн. просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні змінив свої покази, надані ним на досудовому слідстві та зазначив, що знаходився разом з підсудним 03.06.2010 року на вул.. Лисенка біля Роменського магазину, де відбулася бійка між ОСОБА_12, ОСОБА_13, ним, ОСОБА_5, в ході якої він не бачив як його товариш ОСОБА_3. заволодівав золотими прикрасами ОСОБА_7. та ОСОБА_5.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_6. вказував, що бачив як ОСОБА_3. знімає з шиї жінки- потерпілої ланцюжок і чув як жінка кричала, щоб останній їй його віддав. Протокол допиту від 23.06.2010 року був оголошений і досліджений в судовому засіданні (а.с.60-61 т. 1)

Свідок ОСОБА_13. також в суді покази, надані ним на досудовому слідстві змінив і пояснив, що 03.06.2010 року знаходився рядом зі своїм товаришем ОСОБА_3. біля Роменського магазину в м. Суми, де відбулася бійка між чоловіками, в тому числі і ОСОБА_5 Він разом з підсудним стояли неподалік і спостерігали за тим, що відбувається. Стверджує, що ОСОБА_3. взагалі до потерпілих не підходив, прикраси у руки не брав, до потерпілої фізичного насильства не застосовував.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_13. вказував, що після бійки ОСОБА_3. показав йому кулончик та ланцюжок , після чого вони на таксі поїхали до ломбарду, в якій водій ОСОБА_14 здав цей ланцюжок. Протокол допиту від 23.06.2010 року був оголошений і досліджений в судовому засіданні (а.с.68-69 т. 1)

Свідок ОСОБА_14 в суді пояснив, що 03.06.2010 року його на дорозі зупинили декілька хлопців, в тому числі і підсудний і попросили відвезти їй до ломбарду по вул.. Іллінській в м. Суми. Оскільки у них не було грошей розплатитися за таксі та документів, вони його попросили здати ланцюг , він погодився і в цей час побачив, що він порваний. Звідки ця річ у хлопців він не питав, а вони не розповідали.

Свідок ОСОБА_15. на досудовому слідстві надавав покази про те, що особисто не бачив як його знайомий ОСОБА_3. знімає прикраси з потерпілих, однак чув як жінка кричала вслід ОСОБА_3., щоб останній віддав їй прикраси. Пізніше вони на таксі приїхали до ломбарду по вул. Іллінській , він залишився в машині, а ОСОБА_3. з водієм пішли до ломбарду, після цього у підсудного появилися кошти. Протокол допиту від 23.06.2010 року був оголошений і досліджений в судовому засіданні ( т.2 а.с. 56-59)

Слідчий ОСОБА_10. в судовому засіданні пояснив, що під час допиту по даному епізоду ОСОБА_3. повністю визнавав себе винним, до початку його допиту в якості підозрюваного пояснював, що саме він вчинив цей злочин, однак пізніше відмовлявся давати покази з цього приводу, користуючись Конституцією України.

Із протоколу огляду місця події від 03.06.2010року (т.1 а.с.20-25) з фототаблицею вбачається зафіксоване місце вчинення злочину.

З протоколів пред»явлення особи для впізнання та фотокартками до нього від 17.06.2010 року (т.1 а.с.44-45, 54-55) вбачається, що ОСОБА_7. та ОСОБА_5.серед інших чоловіків вказують на ОСОБА_3. як на особу, яка вчинила відносно них грабіж золотих та срібних виробів.

Протоколами очних ставок від 10.07.2010 року та 20.07.2010 року (а.с. 70-72,73-75 т.1), проведених між потерпілими та ОСОБА_13., де вказано, що подружжя ОСОБА_5 стверджує, що останній не грабував їх.

Висновком експерта від 24.06.2010року № 1306 (т.1а.с.87-88) про те, що залишкова загальна вартість викрадених речей у подружжя ОСОБА_5 становить 9 087 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2010 року (а.с. 155 т.1), якою ОСОБА_3. обрано запобіжний захід тримання під вартою, де зазначено, що останній не заперечував свою причетність до вчиненого злочину. Дана постанова підсудним в апеляційній інстанції не оскаржувалася.

Листом з Ломбарду-Скарбниці від 23.09.2010 року (т.2 а.с.34), де зазначено, що ОСОБА_14 звертався з приводу закладу золотого ланцюжка 03.06.2010 року.

Покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13., надані ними на судовому слідстві не узгоджуються і не відповідають показам, які вони надавали на слідстві і вище переліченим доказам в їх сукупності, а тому суд не може прийняти їх до уваги, так як вважає, що вказані особи є товаришами підсудного і надали такі покази з метою допомогти ОСОБА_3. уникнути від кримінальної відповідальності. Тому суд покладає в основу вироку покази цих свідків наданих ними на досудовому слідстві, достовірність яких вони засвідчували своїми підписами і які узгоджуються з іншими матеріалами справи.

На досудовому слідстві ОСОБА_3. винним себе у вчиненні цього злочину також не визнавав, при допиті в якості підозрюваного від 17.06.2010 року (а.с.160 161 т.1) поясняв, що бачив, як в ході бійки саме ОСОБА_13. зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок. Чи навмисно він не знає, а золоту сережку та каблучку ОСОБА_7. загубила сама , однак 1 шт. сережку знайшли і їй повернули. У протоколі допиту його в якості обвинуваченого від 20.08.2010 року, 26.08.2010 року (т.1 а.с.184-186, 148-150) ОСОБА_3. від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Разом з цим, покази потерпілих ОСОБА_7. та ОСОБА_5. об’єктивно співпадають з іншими перевіреними судом доказами, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_3. вчиненні відносно них грабіжу а тому суд вважає за необхідне покласти їх в основу вироку, оскільки підстав не довіряти показам потерпілих у суду не має, вони є незмінними, логічними і послідовними, в той час заявлене підсудним у суді розцінюється як спроба уникнути від кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, за яке передбачено суворе покарання, оскільки ці покази є суперечливими і ніякими доказами не підтверджуються.

Факт вчинення ОСОБА_4. крадіжки грошей з магазину, що належали ОСОБА_2. в сумі 1809 грн. 75 коп., за викладених у фабулі обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, не дивлячись на те, що ОСОБА_4. вказував про непричетність до зазначеного злочину.

В той же час, на досудовому слідстві ОСОБА_4. при допиті в якості підозрюваного 21.08.2010 року та обвинуваченого від 22.08.2020 року (т.2 а.с.222-223, 231-233) надавав покази, які не змінював про те, що 13 лютого 2010 року приблизно о 15 години йому зателефонував ОСОБА_3. і попросив під»їхати на вул. Лисенка до магазину. В ході розмови, останній розповів, що з магазину можна викрасти гроші, він повинен відволікати продавця, а ОСОБА_3. тим часом непомітно викраде гроші з прилавку. На таку пропозицію він відмовлятися не став, так як йому потрібні були гроші. Прибувши до магазину, ОСОБА_3 зайшов першим, а він зайшов за ним, де був один продавець. Вони підійшли до неї і почали запитувати про товар, він близько 5 хвилин розпитував і прохав показати різні речі, а в цей час ОСОБА_3. був біля прилавку із скла, а потім через декілька хвилин почав направлятися до дверей у зв»язку з чим він зрозумів, що останній вже викрав гроші. Потім , вони зайшли за магазин, ОСОБА_3 дістав з коробки гроші в сумі близько 2000 грн. які вирішили не розділяти, а залишили у ОСОБА_3., а потім розішлися кожний по своїм справам.

Свідок ОСОБА_9. в суді пояснила, що 13 лютого 2010 року вона була продавцем у магазині « Квіти-подарунки», після обіду в магазин зайшов підсудний ОСОБА_3. і цікавився товаром. Людей в той час було багато. Пізніше, близько 17 години людей біля її відділу вже не було і в магазин знову прийшов підсудний, підійшов до прилавку і попросив показати йому магніт, який вона йому подала, а він почав його розглядати. В цей час до неї звернувся ще один хлопець, вона не може точно сказати чи був це підсудний ОСОБА_4., так як не запам»ятала його обличчя, оскільки чоловік був вдягнений у все чорне і в шапці, який попросив показати йому тертушку. Вона відповіла, що зараз продасть магніт чоловіку, а потім буде показувати йому товар. ОСОБА_3. купив магніт, 6 грн. вона поклала до каси і пішла на інший відділ показувати товар іншому чоловіку, який в решті решт нічого не придбав. Коли вона повернулася за прилавок, то побачила, що гроші з коробкою відсутні. Після цього подзвонила ОСОБА_2., якій належать ці кошти і остання звернулася з заявою до міліції.

Показами ОСОБА_3., наданими ним на досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого 18.06.2010 року , 27.06.2010 року (т.1 а.с.163-164, 169-170), поясняв , що 13 лютого 2010 року після обіду близько 16 години він зайшов до магазину по вул. Лисенка з метою купити продукти та цигарки. Зайшовши на відділ «Квіти-подарунки» він побачив під прилавком із скла коробку з грошима і в нього виник намір її викрасти. Однак зрозумів, що самостійно крадіжку вчинити не зможе і для того , щоб хтось відволікав продавця він зателефонував ОСОБА_4. і попросив його під»їхати до магазину. Після цього він розповів про свій план крадіжки ОСОБА_4., на що останній погодився, а потім зайшли до приміщення магазину, де ОСОБА_4. під приводом покупки речей відволікав увагу продавця від нього, а він в цей час залишився біля скла прилавку, просунув руку та з нижній полиці взяв паперовий коробок, у якому були гроші і які він поклав до кишені куртки. В цей час на нього подивився ОСОБА_4., по очам зрозумів, що він вже викрав гроші і вони разом вийшли з магазину, завернувши за будинок, перерахували гроші близько в сумі 2000 грн. купюрами по 50, 100 та 200 грн., які залишилися у нього. В подальшому розішлись по своїм справам.

Протоколом огляду місця події від 14.02.2010 року (т.1 а.с.102-105), в якому зафіксовано місце вчинення злочину.

Явкою з повинною ОСОБА_3., в якій він зізнається у вчиненні крадіжки грошей з магазину разом з ОСОБА_4. (а.с.138 т.1)

Явкою з повинною ОСОБА_4. (а.с. 198 т.2), в якій він зізнається, що вчинив крадіжку грошей разом з ОСОБА_3.

Слідчий ОСОБА_10. в судовому засіданні пояснив, що під час допиту по даному епізоду ОСОБА_4. повністю визнавав себе винним, про що засвідчував своїм підписом відповідні документи, кваліфікацію злочину не оспорював.

Зазначені покази ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві стосовно обставин вчинення злочину відносно крадіжки майна ОСОБА_2., об’єктивно співпадають з іншими, вищевказаними перевіреними судом доказами.

За викладених обставин, суд вважає повністю доведеним вчинення ОСОБА_4. крадіжки грошей ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_3. і в основу вироку суд вважає за необхідне покласти покази ОСОБА_4 та ОСОБА_3., дані ними при досудовому слідстві, які є послідовними, детальними і узгоджуються з показами свідка ОСОБА_9., та іншими доказами, а покази, надані на судовому слідстві суд розцінює як спробу ОСОБА_4 уникнути від кримінальної відповідальності і допомогу ОСОБА_3. сприяти у цьому.

Факт вчинення ОСОБА_4. грабіжу золотого ланцюга ОСОБА_8., за викладених у фабулі обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, не дивлячись на те, що ОСОБА_4. частково визнав свою вину і оспорює кваліфікацію злочину та його фактичні обставини.

В той же час, на досудовому слідстві ОСОБА_4., при допиті в якості підозрюваного 13.06.2010 року та обвинуваченого23.06.2010 року (т.2 а.с.206-208, 213-214), покази не змінював та поясняв, що 13.06.2010 року з під»їзду будинку № 25 по вул.. Ремісничій в м. Суми вийшов його знайомий ОСОБА_8., а він проїжджаючи в автомобілі разом з ОСОБА_16. та іншими, попросив зупинити автомобіль біля потерпілого. Підійшовши до ОСОБА_8. він почав запитувати як у нього справи і помітив ланцюжок, запитавши звідки він у нього, на що останній відповів, що заробив. Потім він виніс попити їм води , при цьому ОСОБА_8. зняв ланцюжок і він його запитав навіщо. Останній сказав, що просто так, однак ОСОБА_4. сказав, щоб той пішов і знову його одів на шию. Коли він вийшов з під»їзду, то знову запитав у потерпілого, а чи це дійсно золотий ланцюг і попросив ОСОБА_8. зняти його з шиї і передати йому на огляд, на що останній відмовився. Тоді він сам зняв цей ланцюг з шиї потерпілого та сів в машину. Дмитро почав кричати йому вслід, щоб він віддав ланцюг, але вони не зупинилися, а поїхали на Центральний ринок м. Суми, де продав невідомому чоловікові ланцюг за 2100 грн. а пізніше був затриманий працівниками міліції. Вказував, що ОСОБА_8. не віддавав йому борг в сумі 300 грн., а тому він вирішив таким шляхом повернути собі кошти, а решту віддати потерпілому від продажі ланцюга. При цьому, в міліцію або суд з приводу боргу з боку ОСОБА_8. він з заявами та позовами не звертався.

Зазначені покази ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві стосовно обставин вчинення злочину відносно ОСОБА_8. об’єктивно співпадають з іншими перевіреними судом доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_8. в судовому засіданні частково змінив покази, пояснивши, що 13.06.2010 року вранці він вийшов з під»їзду будинку, в якому проживає і побачив автомобіль, з якого вийшов раніше йому знайомий підсудний. Запитавши як справи, ОСОБА_4. звернув увагу на ланцюжок, який висів на шиї, а потім попросив принести йому та іншому хлопцеві води. Коли він зайшов до квартири, то вирішив зняти ланцюг, так як знав, що ОСОБА_4. неодноразово судимий і боявся, щоб той не забрав у нього ланцюжок. Однак, підсудний запитав, чого він зняв ланцюг і сказав, щоб він його пішов одів. Коли він повернувся, підсудний попросив зняти ланцюг, щоб подивитися і протягнув руку, однак він не хотів цього робити, але боявся і сам зі своїй шиї зняв прикрасу і віддав ОСОБА_4., який передав іншому чоловікові, який його оглянув і повернув підсудному. Потім він попросив віддати назад своє майно, однак всі сіли у машину і почали рух, а він кричав їм у слід, щоб зупинилися і віддав підсудний ланцюг. Потім він все розповів бабусі і вони викликали міліцію. Про те, що ОСОБА_4. обіцяв йому повернути кошти за продаж ланцюга він не говорив. Під час досудового слідства заявляв цивільний позов в сумі 5000 грн., але надав заяву, в якій відмовився від нього, так як останній відшкодував йому завдані матеріальні збитки. (а.с.119 т.4)

Разом з цим , на досудовому слідстві він вказував, що ОСОБА_4. сам простягнув руки до його шиї і зняв ланцюг.

Свідок ОСОБА_17. в суді показала, що 13.06.2010 року її зять- потерпілий ОСОБА_8. вранці вийшов з дому, а через декілька хвилин повернувся і сказав, що знайомий хлопець просить попити води. Він виніс їм води, а ще через декілька хвилин почула голос зятя, як він кричить, щоб йому віддали ланцюг. Вийшовши на вулицю, вона побачила машину, за якою іде потерпілий і сказав їй, щоб вона викликала міліцію.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтримав покази , надані ним на досудовому слідстві і протокол допиту в якості свідка від 14.07.2010 року на а.с. 98-99 т. 2 був оголошений та досліджений в судовому засіданні, в яких зазначено, що 13.06.2010 року він разом з підсудним їхали на автомобілі по Ремісничій в м. Суми і ОСОБА_4. попросив його зупинитися біля будинку № 25. Вийшовши з машини, підійшов до потерпілого і почав розмовляти з ним, потім він побачив як ОСОБА_4. зняв з шиї ОСОБА_8. ланцюг, той відмахнувся рукою і підсудний передав цю річ йому на огляд. Він її оглянув і повернув назад ОСОБА_4., однак останній не віддав його на прохання потерплого, а сказав, що поверне тільки після того, як той віддасть йому борг 300 грн. Після цього вони сіли в машину, а потерпілий підбіг до неї і почав кричати, щоб підсудний повернув йому ланцюг. В подальшому вони приїхали на Центральний ринок м. Суми , де ОСОБА_4. продав цей ланцюг.

Разом з цим, на запитання прокурора та суду покази змінив, надаючи на одні і ті ж самі запитання різні відповіді - то бачив як підсудний знімав з шиї потерпілого ланцюжок, то потерпілий сам його зняв, не міг пояснити, чи відмахувався рукою потерпілий від підсудного чи ні, і взагалі пояснював, що з машини не виходив.

Заявою ОСОБА_8. від 13.06.2010 року про відкрите заволодіння його майном (т.2 а.с.80)

Протоколами огляду місця події від 13.06.2010 року (т.2 а.с.81-82,83-84), в яких зафіксовано місце вчинення злочину.

Висновком експерта від 02.07.2010року № 1401 (т.2 а.с.108-109) про те, що залишкова вартість золотого ланцюжка станом на 13.06.2010 року могла складати 4 158 грн

Протоколом огляду предметів від 21.07. 2010 року, а саме грошей в сумі 681 грн., які були вилучені у ОСОБА_4 під час затримання 13.06.2010 року (а.с. 112-116 т.2)

Явкою з повинною, в якій ОСОБА_4. зізнається про вчинення грабіжу відносно ОСОБА_8. (т.2 а.с. 200)

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.08.2010 року про обрання ОСОБА_4. запобіжного заходу тримання під вартою, в якій зазначено, що останній не заперечував свою причетність до вчиненого злочину (а.с. 221 т.2)

Протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_4. та ОСОБА_8., в якій підсудний зазначав, що потерпілий не давав йому дозволу на зняття з нього золотого ланцюжку, а потерпілий вказував, що ніякого боргу він перед підсудним не має і бачив його останній раз після випуску зі школи (а.с. 224-226 т.2)

Дослідивши всі докази по даному епізоду, суд вважає за необхідне покласти в основу вироку покази ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_8. та свідка ОСОБА_16., надані ними на досудовому слідстві, оскільки вони об’єктивно співпадають один з одними та з іншими перевіреними судом доказами, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину стосовно потерпілого ОСОБА_8. Покази потерпілого в суді суд розцінює як боязнь в присутності підсудного надавати покази, а покази свідка ОСОБА_16. суд розцінює як спробу допомогти підсудному уникнути від кримінальної відповідальності, так як він є йому знайомий. Заявлене підсудним у суді розцінюється як спроба уникнути від кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин, яким є грабіж, оскільки ці покази є суперечливими, непослідовними і ніякими доказами не підтверджуються.

Факт вчинення ОСОБА_4. злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та прекурсорів, за викладених у фабулі обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, не дивлячись на те, що ОСОБА_4. оспорює фактичні обставини.

В той же час, на досудовому слідстві ОСОБА_4. при допиті в якості обвинуваченого від 22.12.2009 року (т.3 а.с.61-66), поясняв ,що в кінці листопада 2009 року вранці подзвонив ОСОБА_17. і хотів у нього забрати мобільний телефон, однак той не відповідав. Цього ж дня він вирішив виготовити наркотичні засоби, для чого йому потрібно було знайти для цього місце. Він зайшов близько о 17 години 20 хвилин до підвального приміщення у будинку, в якому проживає, щоб забрати раніше залишену там скляну банку з під томатної пасти, в якій були відходи з раніше виготовленого наркотичного засобу заповнена більш ніж на половину ,4 шт. шприци, в одному з яких був ангідрид оцтової кислоти, а в іншому відходи від раніше виготовлених наркотичних засобів та відправився додому до ОСОБА_17. , знаючи , що він також вживає наркотики. Біля під»їзду будинку № 32 по вул. Праці він поклав банку у кишеню куртки і зайшов у під»їзд, де на сходинцях був затриманий працівниками міліції, які в присутності понятих провели його огляд і вилучили вищевказані речі. Наркотичні засоби виготовляв для власного вживання без мети збуту.

Зазначені покази ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві стосовно обставин вчинення злочину, об’єктивно співпадають з іншими перевіреними судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_17 в ході до судового слідства показав, що десь в кінці листопада- на початку грудня 2009 року йому телефонував ОСОБА_4. і сказав, що прийде забрати у нього мобільний телефон, на що він сказав, що у нього вдома гості, тоді той сказав, що зайде пізніше. В цей день він разом з іншими хлопцями вживали наркотичні засоби у нього вдома і були затримані працівниками міліції, після чого він був доставлений до відділу міліції, де і зустрів підсудного, який повідомив йому, що коли він йшов до нього додому то на сходинцях був також затриманий працівниками міліції, які під час огляду верхньої одежі знайшли у нього банку з переробленою маковою соломою та ватні тампони. Протокол допиту від 15.12.2009 року був оголошений і досліджений в судовому засіданні (а.с.30-33 т. 3)

Свідок ОСОБА_18, який є працівником міліції показав в суді, що 23.11.2009 року на території Ковпаківського району м. Суми проводилися оперативно-розшукові заходи і він знаходився разом з іншими працівниками міліції біля будинку № 32 по вул. Праці. В результаті цих заходів був затриманий ОСОБА_4., у якого були вилучені наркотичні засоби в шприцах та у банці. Огляд проводився в присутності понятих, підсудний дії працівників міліції не оспорював і зауважень не заявляв, при цьому пояснюючи, що це його речі, він виготовляє наркотичні засоби для власного вживання без мети збуту.

Аналогічні покази в судовому засіданні надали працівники міліції ОСОБА_19., ОСОБА_20.ОСОБА_21., додавши, що до ОСОБА_4 не застосовували заходи фізичного насильства, на їх пропозицію пройти до огляду він погодився і в присутності двох понятих був складений протокол огляду місця події, в ході якого було вилучено і виявлено наркотичні засоби, зазначені в матеріалах справи. ОСОБА_4. не заперечував, що ці речі належать йому, ніяких заяв, клопотань про незаконність вилучення у нього цих речей не подавав. Вказують, що на даний час детально не пам»ятають обставин затримання підсудного , але складені ними документи відповідають дійсності.

Слідча Єщенко О.П. в судовому засіданні пояснила, що під час допиту по даному епізоду ОСОБА_4. повністю визнавав себе винним, про що засвідчував своїм підписом відповідні документи, кваліфікацію злочину не оспорював, не заперечував наявності у нього банки з залишками наркотичного засобу.

Допитані в якості свідків поняті –ОСОБА_22. та ОСОБА_23. в суді показали, що дійсно були запрошені працівниками міліції 23.11.2009 року для участі у вилученні у підсудного наркотичних засобів, на даний час вже детально не пам»ятають обставини, однак підтвердили, що ніякого опіру та заперечень проти дій працівників міліції з боку підсудного не надходило. Не можуть стверджувати, що скляна банка з залишками наркотичного засобу саме при них була вилучена з речей підсудного, однак така банка була. Своїми підписами засвідчили правильність викладених обставин у протоколі огляду місця події.

У протоколі огляду місця події від 23.11.2009 року зафіксовано місце виявлення та вилучення у ОСОБА_4 по вул.. Праці в м. Суми 4 шт. шприців з рідиною у лівій кишені куртки, а у правій кишені виявлена скляна банка з рідиною і ватними тампонами. Під викладеним є підписи двох понятих, працівником міліції Івановим О.Г. та самим підсудним. Зауваження та клопотання відсутні. (т.3 а.с.7)

Висновком експерта від 11.12.2009 року № 967 (т.3а.с.16-20) про те, що рідина у банці, в яку занурені ватні тампони є особливо небезпечним наркотичним засобом- концентратом з макової соломи в перерахунку на суху речовину 1, 75 г, рідина із шприца є особливо небезпечним наркотичним засобом- опієм ацетильованим в в перерахунку на суху речовину 0,063 г , рідина із шприца є ангідридом оцтової кислоти, яки віднесений до прекурсорів масою 0,54 г, на інших шприцах наркотичних алкалоїдів опію та їх ацетильних похідних не виявлено. З матеріалами експертизи був ознайомлений ОСОБА_4., про що у протоколі на а.с. 21 т. 3 зазначив, що з висновками експерта не згодний, при цьому не вказуючи з яких саме підстав, клопотань, доводів на спростування цього висновку не заявляв.

Постановою про визнання речовими доказами від 15.12.2009 року (а.с.22 т.3)

Саме ці, викладені покази ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві, об’єктивно співпадають з іншими перевіреними судом доказами, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину по факту незаконного придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів та прекурсорів, а покази дані ним на суді не може прийняти до уваги ,розцінюючи їх як спосіб захисту від пред»явленого обвинувачення. Підстав не довіряти свідченням співробітників міліції у суду не має, тим паче вони перевірялися прокуратурою і порушень закону знайдено не було.

Проаналізувавши вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факти вчинення ОСОБА_3. та ОСОБА_4. злочинів за обставин, викладених у формулюванні обвинувачення вироку, доведені у повному обсязі.

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Органами досудового слідства ОСОБА_3. та ОСОБА_4. звинувачують, в тому числі у вчиненні злочину за ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні крадіжки грошей потерпілої ОСОБА_2. з магазину за попередньою змовою групою осіб, з кваліфікуючими ознаками, одна з яких «проникнення до приміщення».

Разом з тим, в судовому засіданні така кваліфікація дій підсудних не знайшла свого підтвердження, оскільки вони зайшли до магазину шляхом вільного доступу, незаконно не вторгалися до магазину, не застосовували засоби подолання перешкод для перебування у цьому магазині, адже під проникненням у приміщення розуміється незаконне вторгнення будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод, шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до приміщення. Обов»язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у місцях, де знаходиться майно. Так, підсудні домовлялися між собою про крадіжку грошей перед тим як зайти до приміщення магазину, однак, враховуючи, що згідно остаточних постанов про притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3. в якості обвинувачених (т.2 а.с. 184 постанова про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_3. містить виправлення в резолютивній частині, а.с. 246 т. 2 резолютивна частина постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_4 містить ч.2 ст. 185 КК України) , суд вважає, що обвинувачення по цьому епізоду підсудним пред»явлено саме за ч.2 ст. 185 КК України, про що підсудні засвідчували своїми підписами , то дії підсудних необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 185 на ч.2 ст. 185 КК України.

Також, слід зазначити, що органами досудового слідства невірно була зазначена в обвинувачені загальна вартість викраденого майна у ОСОБА_7. сумою 8 568 грн., зокрема вартість та вага золотого ланцюжка, оскільки згідно висновку від 24.06.2010року № 1306 (т.1а.с.87-88) вага золотого ланцюжка складає 10 г, а не 12,12 г, та вартість 3 552 грн., а не 4 305 грн. Тому, суд вважає остаточно встановити вартість викраденого майна ОСОБА_7. на суму 7 815 грн. 00 коп.

Зважаючи на викладене, злочинні дії ОСОБА_3. суд кваліфікує:

- за ст.185 ч.2 КК України, оскільки він таємно вчинив крадіжку грошей ОСОБА_2 . в сумі 1809 грн. 75 коп., кваліфікуючою ознакою якого « попередня змова групою осіб»;

- за ст. 186 ч.2 КК України , так як він відкрито викрав золоті прикраси ОСОБА_7. на суму 7 815 грн. 00 коп. та ОСОБА_5. на суму 1 272 грн., тобто грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинений повторно»;

Злочинні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:

- - за ст.185 ч.2 КК України, оскільки він таємно вчинив крадіжку грошей ОСОБА_2 . в сумі 1809 грн. 75 коп., кваліфікуючою ознакою якого « попередня змова групою осіб та повторність»;

- за ст. 186 ч.2 КК України , так як він відкрито викрав золотий ланцюжок ОСОБА_8.. на суму 4 158, тобто грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є «вчинений повторно»;

- за 2 ст. 309 КК України , що виразилися у незаконному виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу «Концентрату з макової соломи( опій екстракційний», загальною вагою 1,75 г без мети збуту тобто незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, кваліфікуючою ознакою якого є «повторність».

- за ч.1 ст. 311 КК України, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні прекурсору «Ангідрид оцтової кислоти», масою в перерахунку на суху речовину 0,54 г для виготовлення наркотичних засобів без мети збуту, тобто незаконне придбання та зберігання прекурсорів для виготовлення наркотичних засобів без мети збуту.

Що ж стосується заперечень підсудного ОСОБА_4 про кваліфікацію його дій стосовно викрадення майна ОСОБА_8., так як вважає, що не грабував його, а такі дії можна розцінити як шахрайство , то суд з ними не погоджується і вважає їх необгрунтованими, оскільки з об»єктивної сторони грабіжу всі його дії свідчать саме про відкрите заволодіння чужим майном в присутності власника та інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення. Водночас і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення, але вона ігнорує це. Грабіж вважається закінченими , коли майно вилучене і винний має реальну можливість розпорядитися ним як власним. У даному випадку , підсудний його продав. Крім цього, з суб»єктивної сторони грабіж передбачає тільки прямий умисел, тобто ОСОБА_4. усвідомлював, що посягає на чужу власність, на яке він права не мав та бажав спричинити матеріальну шкоду.

Неспроможними являються доводи підсудних про те, що вони виключно при застосуванні відносно них незаконних методів слідства психологічного та фізичного тиску працівників міліції на досудовому слідстві повністю визнавали вину у вчиненні злочинів стосовно потерпілих, так як їх неодноразові заяви про вчинення працівниками міліції стосовно них службових злочинів на підставі ст. 97 КПК України, перевірялися прокуратурою Ковпаківського району м. Суми, і згідно з постанов помічника прокурора Передерія В.Г. від 20.06.2011року ( т.4а.с.142-145), від 08.10.2010року, винесену помічником прокурора Ткаченко Р.А., відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно працівників ВБНОН СМУ УМВС України в Сумській області , слідчого Ляшенка І.І. за відсутності в їх діях складу злочинів, передбачених ст. 364, 365 КК України. Ці постанови були вручені підсудним, однак предметом оскарження у судовому порядку не були.

Також, слід звернути увагу підсудних на те, що відповідно до ст. 114 КПК України при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій, а тому слідчий сам спрямовує хід слідства і у разі необхідності , враховуючи обставини справи, вирішує , які слідчі дії потрібно проводити ,а які ні.

При призначенні ОСОБА_3. покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, сукупність всіх обставин, що характеризують ці злочини, думку потерпілих, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_3. раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість, вину визнав частково, характеризується негативно.

До обставин, які пом’якшують покарання суд відносить наявність малолітньої дитини, каяття у вчиненні ним крадіжки грошей у ОСОБА_2. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння ,рецидив злочину. На підставі ч. 4 ст. 67 КК України суд не враховує таку обтяжуючу обставину як « вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою», так як дана обставина вже передбачена в ст. 185 ч.2 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3. покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, остаточно призначивши його за правилами ст. 70 КК України.

При призначенні ОСОБА_4. покарання, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, сукупність всіх обставин, що характеризують ці злочини, думку потерпілих, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_4. раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість, вину визнав частково, характеризується негативно.

До обставин, які пом’якшують покарання суд відносить те, що він має вагітну дружину, розкаявся у викраденні ним ланцюжка у потерпілого ОСОБА_8., відшкодування йому матеріальних збитків, а також визнав себе винним у придбанні, зберіганні наркотичного засобу. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння ,рецидив злочину. На підставі ч. 4 ст. 67 КК України суд не враховує таку обтяжуючу обставину як « вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою», так як дана обставина вже передбачена в ст. 185 ч.2 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4. покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, остаточно призначивши його за правилами ст. 70 КК України.

У даній кримінальній справі потерпілою ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про стягнення з винних осіб на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 809 грн. 75 коп. (т.1 а.с.97), який ОСОБА_3. визнав повністю, а ОСОБА_4. ні з тієї причини, що злочину не вчиняв, однак його вина була доведена доказами по справі.

Згідно ст.ст.28, 328 КПК України та ст.ст. 1166,1190 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити вказаний вище позов і стягнути з ОСОБА_4. та ОСОБА_3. в солідарному порядку на користь ОСОБА_2. матеріальну шкоду в сумі 1 809 грн. 75 коп.

Також, потерпілою ОСОБА_7. був заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3. на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3000 грн (т.1 а.с.42), який останній не визнав з тієї причини ,що грабіжу майна потерпілої не вчиняв, однак його вина була доведена доказами по справі. Згідно ст.ст.28, 328 КПК України та ст.ст. 1166 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити вказаний вище позов і стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_7. матеріальну шкоду в сумі 3000 грн.

Потерпілим ОСОБА_5 був заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3. на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн. (т.1 а.с.52), який останній не визнав з тієї причини ,що грабіжу майна потерпілого не вчиняв, однак його вина була доведена доказами по справі. Згідно ст.ст.28, 328 КПК України та ст.ст. 1166 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити вказаний вище позов і стягнути з ОСОБА_3 . на користь ОСОБА_5. матеріальну шкоду в сумі 1000 грн.

На підставі ст.93 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних з кожного на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертиз.

Зокрема, стягнути з ОСОБА_3. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області загальну суму в розмірі 816 грн. 48 коп. за проведення експертиз. (т.1а.с.86-88,115-119,123-127,) Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області загальну суму в розмірі 1 243 грн.44 коп. за проведення експертиз. ( т.2 а.с. 107-109,128-132,137-143, т.4 а.с. 15-19)

Відповідно до ст.ст. 81, 126 КПК України гроші в сумі 681 грн., які були вилучені у ОСОБА_4 і на які накладено арешт – обернути в рахунок погашення цивільного позову ОСОБА_2. (т.2 а.с. 112-118)

Речові докази по кримінальній справі (т.4 а.с.22-23 ) суд вважає за необхідне:

- півлітрову скляну банку з рідиною зелено-коричневого кольору ,що є особливо небезпечним наркотичним засобом «Концентратом з макової соломи» вагою в перерахунку на суху речовину 1,75 г та ватні тампони в банці; 2 шт. медичних шприца, ємністю 2,0 мл; медичний шприц, ємністю 2,0 мл в якому рідина коричневого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом «Опієм ацетильованим», масою в перерахунку на суху речовину 0,063 г.; медичні ємністю 5,0 мл, у якому рідина прозорого безбарвного кольору, що є прекурсором «ангідридом оцтової кислоти», маса якого 0.54 г - знищити.

Керуючись ст.ст.323 і 324 КПК України, суд, -

ЗА С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2, ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, за які ОСОБА_3. засуджений за даним вироком суду та за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.09.2010 р., шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Запобіжний захід залишити тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 14 липня 2010 року, тобто з моменту затримання ОСОБА_3., при цьому зарахувати строк перебування під вартою з 17 червня 2010 року по 18 червня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 3000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 816 грн. 48 коп.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2, ст.186 ч.2 , 309 ч.2, 311 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- за ст. 309 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст.311 ч.1 КК України до обмеження волі на строк 2 роки.

Запобіжний захід залишити тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 21 серпня 2010 року, тобто з моменту затримання ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області загальну суму в розмірі 1 243 грн.44 коп. за проведення експертиз

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 1 809 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по кримінальній справі (т.4 а.с.22-23 ) суд вважає за необхідне:

- півлітрову скляну банку з рідиною зелено-коричневого кольору ,що є особливо небезпечним наркотичним засобом «Концентратом з макової соломи» вагою в перерахунку на суху речовину 1,75 г та ватні тампони в банці; 2 шт. медичних шприца, ємністю 2,0 мл; медичний шприц, ємністю 2,0 мл в якому рідина коричневого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом «Опієм ацетильованим», масою в перерахунку на суху речовину 0,063 г.; медичні ємністю 5,0 мл , у якому рідина прозорого безбарвного кольору, що є прекурсором «ангідридом оцтової кислоти», маса якого 0.54 г - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя О.М. Катрич

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація