Справа № 1- 582/07

      ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 липня 2007 року    Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді       Трубнікова А.В.

при секретарі               Борисові І.М..,

з участю прокурора     Афенкіно. Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боровиця. Чигиринського району, Черкаської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, працюючого, одруженого, раніше судимого, вироком Уманського міськрайонного суду за ч.1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на один рік, (постановою того ж суду від 02 квітня 2007 року звільнення від покарання засудженого скасовано і останній направлений відбувати покарання у вигляді двох років обмеження волі згідно вказаного вироку), проживаючого у Черкаській області, Уманському районі,АДРЕСА_1„ у вчиненні злочину, передбаченого ст. 357 ч. З КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення особистих документів, 15.05.2007 року приблизно о 18 год. 00 хв., знаходячись в залі очікування Приміського залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський, у м. Києва, підійшов до раніше не знайомого йому ОСОБА_2, який спав на сидіннях для відпочинку у даному залі очікування, і скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав з задньої кишені джинсових штанів ОСОБА_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого 02.03.2006 Ленінським ВМ ВМВ УМВС України в Вінницькій області у синій обкладинці, в якому знаходився ідентифікаційний код на прізвище ОСОБА_2 за № 2814316619 виданий 03.04.2006 Державною податковою інспекцією у м. Вінниця, що являється важливим особистим документом, і разом з викраденим з місця вчинення злочину скрився.

Після чого, 15.05.2007 року близько 19 год. ОСОБА_1 під час спроби збуту викраденого ним паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції на Приміському вокзалі ст. Київ-Пасажирський, і викрадені ним паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на прізвище ОСОБА_2 були виявлені та вилучені.

У судовому засіданні підсудний, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 357 ч. З КК України визнав повністю, просив суд обмежити обсяг дослідження доказів, та фактичних обставин справи.

Оскільки підсудним не оспорювались фактичні обставини справи, він правильно розумів зміст учиненого, в учасників процесу відсутні сумніви в добровільності та істинності його, позицій, суд, вислухавши думку учасників процесу, керуючись, ч. З ст. 299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів які характеризують його особу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1, вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду показав, що дійсно 15.05.2007 року приблизно о 18 год. 00 хв., знаходячись в залі очікування Приміського залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський, таємно викрав з задньої кишені джинсових штанів потерпілого паспорт громадянина України в якому знаходився ідентифікаційний код при обставинах викладених в обвинувальному висновку, після чого, був затриманий співробітниками міліції при спробі викрадене продати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 357 ч. З КК України, як заволодіння, а саме таємне викрадення, паспорту та важливого особистого документа.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який вчинив новий злочин під час іспитового строку, негативну характеристику із місця постійного проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, слід визнати його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно обрати покарання у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Між тим як вбачається з матеріалів кримінальної справи та матеріалів перевірочної справи № 62 ЛВ на ст. Київ-пас ЛУ на ПЗЗ УМВС України на транспорті, яка була оглянута судом під час судового слідства, ОСОБА_1, був затриманий і утримувався у приймальнику - розподільнику ЛВ на ст. Київ-пасажирський у зв'язку із вищезазначеними подіями, в ізоляції від суспільства з 15.05.2007 року по 14.06.2007 року - дня обрання судом відносно підсудного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд вважає необхідним зарахувати вказаний термін перебування підсудного в ізоляції від суспільства у строк відбування покарання.

Речові доказі по справі /а.с. 24/ підлягають поверненню - потерпілому ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 357 ч. З КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 16.02.2006 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на один рік,( постановою того ж суду від 02 квітня 2007 року звільнення від покарання засудженого скасовано і останній направлений відбувати покарання у вигляді двох років обмеження волі згідно вказаного вироку), остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 ( двох) років одного місяця обмеження волі.

Врахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання час перебування у приймальнику розподільнику з 15.05.2007 року по 14 червня 2007 року - часу винесення постанови судом про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, включно.

Строк відбуття покарання рахувати з 15.05.2007 року.

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу засудженому залишити обрану тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту з питань виконання покарань у Києві і Київській області.

Речові докази по справі, а саме паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та індентифікаційний код виданий на зазначене призвище 03.04.2006 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниця - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - у той же строк із моменту вручення йому копії вироку.