Справа № 33ц-337кс/07 Категорія 37

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 липня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Козаченка В.І., Шолох З.Л., Мурлигіної О.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного Товариства „Донателла" (далі - AT „Донателла") про відшкодування шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 31 липня 2003 p.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до AT „Донателла" про відшкодування шкоди, завданої в дорожньо-транспортній пригоді (далі -ДТП).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2003 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 31 липня 2003 p., позов задоволений частково.

З відповідача на користь позивачки постановлено стягнути:

· на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, за період з 09 лютого 1997 р. по 01 лютого 2003 р. - 3200 грн. втраченого заробітку;

· щомісячно по 53 грн. 65 коп. втраченого заробітку, починаючи з 01 лютого 2003 р. по дату чергового пересвідчення;

· 7335 грн. на відшкодування витрат на лікування;

· 4110 грн. передбачених витрат на оперативне лікування;

· 1600 грн. на санаторно-курортне лікування;

· 410 грн. одноразово за здійснення стороннього догляду за період з 01 квітня 2002 р. по 01 лютого 2003 p., а з цього часу до 01 квітня 2004 р - по 41 грн. 40 коп. щомісячно;

· 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 09 лютого 1999 р. на вул. Леніна в м. Кіровограді сталась ДТП. Водій ОСОБА_2, керуючи належним відповідачу автомобілем „ЗАЗ - 1102", р/н НОМЕР_1, грубо порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого виїхав на узбіччя зустрічної смуги руху, де допустив наїзд на позивачку ОСОБА_1, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, матеріальні збитки та моральну шкоду.

По вказаному факту, вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2003 р. ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України 1960 р., та засуджений до кримінального покарання.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, відповідно до ст. ст. 440, 440і, 450 ЦК України 1963 p., правильно виходив з того, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати позивачці заподіяну шкоду. В зв'язку з чим, суд обґрунтовано ухвалив рішення про часткове задоволення позову в указаному розмірі.

Апеляційний суд правильно погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 31 липня 2003 р. - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.